Розділ «Кафизма п’ятнадцята»

15 Він виконав бажання їх, але послав пересит у душі їхні.

16 І заздрили у стані Мойсееві та Ааронові, святому Господа.

17 Тоді розступилася земля і проковтнула Дафана, проглинула зборище Авірона,

18 упав вогонь на них і полум’я пожерло богопротивних.

19 І зробили вони тельця собі коло Хориву, і поклонилися ідолові,

20 проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.

21 І забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,

22 дивне в землі Хамовій, страшне коло Червоного моря.

23 І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним під час нищення, щоб відвернути гнів Його, та щоб не погубив їх.

24 І зневажили вони землю бажану, не стали вірити словам Його.

25 Нарікали в наметах своїх, і не слухали голосу Господнього.

26 І підняв Він руку Свою на них, щоб трупом покласти їх у пустелі,

27 і розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.

28 І пристали вони до Ваал-Фегора, і їли жертви мертвих,

29 і прогнівляли Бога ділами своїми, і за те хвороба стала нищити їх.

30 І тоді встав Фінеєс, і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.

31 І це зараховано йому в праведність від роду й до роду повіки.

32 І прогнівили вони Бога коло води Мериви, і Мойсей потерпів за них,

33 бо так вони засмутили дух його, що він погрішив устами своїми.

34 Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,