Державами-членами Ради Європи, іншими державами та Європейським співтовариством підписано "Конвенцію про права людини та біомедицину (04.04.1997 року)". Ця Конвенція проголошує ряд положень, серед яких такі:
"Пріоритет людини". Інтереси та благополуччя окремої людини превалюють над інтересами суспільства і науки (стаття 2).
"Захист осіб, що страждають психічними розладами" .
Особа, яка страждає серйозними психічними розладами, може без її згоди піддаватися медичному втручанню, яке спрямоване на лікування такого розладу, лише в тому випадку, якщо відсутність такого лікування може нанести серйозну шкоду її здоров'ю і за умови дотримання передбачених законом прав захисту, включаючи процедури нагляду, контролю, та подання апеляцій (стаття 7). Ряд положень визначають порядок проведення наукових досліджень у медицині.
Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (14.12.1960 року) має 19 статей. Була ратифікована Президією Верховної Ради УРСР і набула чинності для УРСР з 19 березня 19б3 року (див. додаток В).
У цьому документі визначається, що поняття дискримінація в галузі освіти охоплює "будь-яке розмежування, виключення, обмеження чи переваги за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, за національним або соціальним походженням, економічним становищем або народженням, що мають своєю метою або наслідком знищення чи порушення рівності взаємовідносин у галузі освіти" [40].У статтях Конвенції визначаються випадки, які не є проявами дискримінації, проголошуються права батьків у виборі освіти, умови забезпечення закладів освіти викладацькими кадрами, стверджується, що "освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особистості і на повагу прав людини та основних свобод; повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості між народами, расовими та релігійними групами, розвитку діяльності ООН у підтримці миру" [40].
З метою роз'яснення положень Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти на 18 сесії ООН 17 жовтня - 23 листопада 1974 року було прийнято "Рекомендацію про виховання в дусі Міжнародного взаєморозуміння, співробітництва і миру та виховання в дусі поваги прав людини і основних свобод". Це складний за змістом документ (у 10 розділах міститься 45 положень), що охоплює широкий діапазон проблем використання різноманітних рівнів і форм освіти для різних категорій населення в дусі поваги прав людини і основних свобод. Проте головна увага у Рекомендації приділяється тезі про необхідність виховання, встановлюється порядок повідомлення про заходи, вжиті для здійснення Конвенції, розв'язання спорів, порядок приєднання до Конвенції та ін. З цією метою в Рекомендації сформульовано і закріплено основні керівні принципи політики в галузі освіти, уточнюється специфіка діяльності в різних аспектах і секторах освіти. У розгорнутому вигляді подаються поради і методи підготовки викладачів, використання навчального обладнання і матеріалів, проведення досліджень і експериментів.
Документи про права дитини
Низка документів ООН окремо присвячена захисту прав дитини.
• 20 листопада 1959 року було прийнято "Декларацію прав дитини" (див. Додаток Д), яка проголошує 10 основних принципів, серед яких:
• 1. Закони про дитинство повинні забезпечувати інтереси дитини (принцип 2);
• 2. Право дитини на ім'я та громадянство (принцип 3);
• 3. Право дитини на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування (принцип 4);
• 4. Дитина для її повного і гармонійного розвитку потребує любові і розуміння. Малолітню дитину не слід (крім виключних обставин) примусово розлучати зі своєю матір'ю (принцип 6).
• 5. Право дитини на освіту. Початкова освіта повинна бути обов'язковою і безоплатною. Забезпечення інтересів дитини повинно бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту та навчання (принцип 7).
Права розумово відсталих дітей та інвалідів частково закріплені у Декларації прав дитини, а також у "Декларації про права розумово відсталих осіб" (прийнята 20.12.1971 р.) і "Декларації про права інвалідів" (прийнята 9.12.1975 р.).
Таким чином, сукупність міжнародних документів декларує права людини у різних сферах взаємодії її з суспільством, державою і визначає можливість їх захисту на рівні суспільства.
Тема 4. ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ УКРАЇНИ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Практична психологія» автора Дуткевич Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регіональні угоди про права людини“ на сторінці 2. Приємного читання.
