Перша стадія характеризується накопиченням протиріч, з'ясуванням позицій сторін, зондуванням потенційних союзників, прихованим накопиченням сил. На цій стадії - у разі виявлення - існує велика вірогідність недопущення конфлікту.
Друга стадія є етапом диференціації і поступової поляризації сторін. Все більше загострюються протиріччя. Сторони перестають сприймати аргументи один одного. Йде активна ескалація сили, пошук і залучення на свій бік союзників, нейтралізація можливих союзників суперників.
Третя стадія - найбільш гострий етап - протікання конфлікту. Це власне етап "розв'язки".
Четверта стадія - завершення конфлікту.
До позитивних функцій конфліктів слід віднести дієво-впливові заходи на особистісно-суспільні відносини:
• конфлікт не дає системі відносин, що склалася, закостеніти, він підштовхує її до змін і розвитку, відкриває шлях до інновацій, здатних удосконалити суспільні відносини;
• відіграє інформаційно-пізнавальну роль, у процесі конфлікту учасники краще пізнають один одного;
• сприяє структуруванню соціальних груп, групуванню однодумців;
• знижує "синдром покірності", стимулює активність людей;
• стимулює розвиток особистості, виховує у людей почуття відповідальності, допомагає їм усвідомлювати свою значущість;
• у процесі виникнення критичних ситуацій виявляються не помітні до того чесноти та недоліки людей за їхніми моральними якостями (принциповість, професіоналізм, стійкість, лідерство);
• розв'язання конфлікту знімає напруження;
• конфлікт виконує також діагностичну функцію тощо. До негативних функцій конфліктів належать:
• погіршення мікроклімату в колективі, зниження продуктивності праці, відволікання частини людей для вирішення конфлікту (створення для них дискомфорту, витрати на невідпрацьовані за виробничим планом години);
• неадекватне сприйняття та непорозуміння конфліктуючих сторін;
• ослаблення співробітництва між конфліктуючими сторонами у процесі конфлікту та після нього;
• конфронтаційні прояви у стосунках, які спрямовані більше на перемогу, ніж на розв'язання проблеми для обох сторін;
• моральні та матеріальні витрати на вирішення конфлікту тощо.
Отже, конфлікт - це найважливіша сторона взаємодії людей у суспільстві, своєрідна клітинка соціального буття. Це форма відносин між потенційними або актуальними суб'єктами соціальної дії, мотивація яких обумовлена протистоянням цінностям і нормам, інтересам і потребам. Істотна сторона соціального конфлікту полягає в тому що суб'єкти діють у рамках якоїсь більш широкої системи зв'язків, яка модифікується (зміцнюється або руйнується) під впливом конфлікту.
Кожна сторона сприймає конфліктну ситуацію у вигляді деякої проблеми, у вирішенні якої переважають три основні моменти: по-перше, ступінь значимості більш широкої системи зв'язків, переваги і втрати, що випливають із попереднього стану і його дестабілізації - все це може бути позначено як оцінка доконфліктної ситуації; по-друге, ступінь усвідомлення власних інтересів і готовність піти на ризик заради їх здійснення; по-третє, сприйняття ворогуючими сторонами один одного, здатність враховувати інтереси опонента.
МІЖНАРОДНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ КОНФЛІКТ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Конфліктологія та теорія переговорів» автора Яхно Т.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація конфліктів“ на сторінці 2. Приємного читання.
