Розділ «МОДУЛЬ ІІ»

3) упкс 8) ашнррі 13) отгрвіял

4) итрг 9) едатьл 14) офмрлуря

5) укср 10) акемра 15) ахарткре

Експериментаторові належить потурбуватися про те, щоб зручно розмістити досліджуваного за столом, а самому контролювати час розв’язання ним кожної анаграми, фіксуючи його в протоколі.

Інструкція досліджуваному: «Вам буде запропоновано анаграми (слова, в яких переставлено букви). Відтворіть ці слова, не викидаючи

і не додаючи нових букв до анаграм. Намагайтеся працювати швидко: час розв’язування кожної анаграми фіксується. Розв’язання записуйте на аркуші паперу. «Починаємо!»

Після закінчення досліду експериментатор запитує досліджуваного про те, яким шляхом він розв’язував анаграми, чи встановлював при цьому послідовність розміщення букв і яку саме. Відповідь досліджуваного фіксується в протоколі.

Обробка результатів

Під час обробки результатів необхідно отримати показник сформованості рефлексії, показник часу розв’язування завдань і ранговий показник складності розв’язання анаграм.

Щоб отримати показник сформованості рефлексії, за кожне правильно розв’язане завдання нараховується один бал і ще по одному набавляють за ті завдання, які було розв’язано із встановленою досліджуваним послідовністю перестановки букв анаграм. Правильність розв’язання анаграм можна встановити за допомогою таблиці-ключа. Порядок перестановки букв позначено відповідною цифрою, яка означає номер букви анаграми.

Коефіцієнт сформованості рефлексії визначають шляхом ділення отриманих досліджуваним балів на їхню максимальну кількість. У цьому разі вона дорівнює 29.

Показником часу є середній арифметичний час. Затрачений на розв’язання анаграм. А показник рангу відповідає номеру найскладнішої із розв’язаних анаграм.

Аналіз результатів

Аналізуючи результати дослідження, важливо визначити насамперед стратегію розв’язування досліджуваним завдань, з’ясувавши, змістовність перебігу у нього процесу мислення. Стратегія розв’язування може бути:

а) хаотичною, невпорядкованою, при якій розв’язування характеризується безсистемним пошуком і висуненням значної кількості задумів, логічно не пов’язаних між собою. Висунуті в цьому разі гупоти не піддаються остаточній перевірці;

б) формально-алгоритмічною, якій властиве послідовне перебирання можливих варіантів розв’язування з окремими поверненнями до раніше розглянутих, при цьому домінує продуктивний рух у змістовному плані і явно недостатнє регулювання

— у смисловому;

в) змістоадаптивною, коли є логічно пов’язаний рух за семантично вагомими ознаками, коли ведучим є рух думки в рівнях, що утворюють смислову сферу, а саме — особистісному та рефлексивному;

г) згорнутою, для якої характерна скороченість оціночних дій і злиття їх з пошуковими, що дозволяє досить швидко знаходити правильний розв’язок.

Рефлексія мислення дозволяє під час розв’язування завдань виробити ефективну стратегію і прискорити мислитель ну діяльність. У запропонованій методиці рефлективність проявляється в зміні стратегії розв’язування в ході виконання завдання. При цьому потрібно звернути увагу на вплив розв’язку попередньої анаграми на наступні.