Розділ «МОДУЛЬ І»

6. Студентові, що із задоволенням «змахлював» би на іспиті, здається, що всі на нього дивляться так, ніби він «шахраював» справді.

7. Агресивний парубок стає «зіркою» регбі або футболу.

8. Маленька дівчинка так сильно «любить» свого молодшого братика, що всі ночі проводить біля нього на той випадок, якщо він раптом «перестане» дихати.

9. Агресивність жінки щодо свого чоловіка виражається в тому, що вона мимоволі ховає його речі.

10. Чоловік переконаний, що йому зраджує дружина, хоча підсвідомо він сам хоче їй зрадити.

11. Людина, вихована владним батьком, стає активістом одного із суспільних рухів протесту.

12. Агресивна людина часто поводиться занадто чемно або занадто солоденько стосовно інших.

13. Мати надмірно піклується про свою дитину, про яку під час вагітності навіть і думати не хотіла.

14. Жінка не зізнається собі, що не вдоволена своєю роботою.

15. Студент виправдує свій провал на іспиті недоліком часу для відповіді або тим, що питання було на «засипку».

Завдання 4

Нижчезазначені способи осмислення «Я». Прокоментуйте з погляду можливої поведінкової реалізації. Яке з формулювань близьке до вашого власного сприйняття свого «Я», чому?

1. Кожна людина є всесвіт, що з ним народилася й з ним умирає: під кожним надгробним каменем похована ціла всесвітня історія (Г. Гейне).

2. Той, хто не поспіває в ногу з іншими, можливо, чує іншого барабанщика. Нехай крокує з тією музикою, що чується йому — слабкою й віддаленою (Торо).

3. Усі ми жертви… Наші долі визначені космічним жеребом, вітрами зірок і непостійних вихрів, що дмуть із млинів богів

(Г. Дитріх).

4. Навколишній світ, очевидно, не опановує нами повністю, навіть коли ми виросли, але тільки на дві третини; одна третина нашого «Я» ще не народилася. При кожному ранковому пробудженні ми начебто знову народжуємося (З. Фройд).

5. Бог є необмежене Всі, людина є тільки обмеженим проявом Бога. Або краще так: Бог є те необмежене Всі, чого людина усвідомить себе обмеженою частиною. Істинно існує тільки Бог. Людина є прояв його в речовині, часі й просторі. Чим більший прояв Бога в людині (життя) з’єднується із проявом (життями) інших істот, тим більше він існує. З’єднується власне життя з життями інших істот любов’ю… (Л. Толстой).

6. Людина — це істота, що бідує в таємниці (тобто з жалом нескінченності в душі) і визнає себе смертною (М. Мамардашвілі).

Завдання 5