Розділ «Стаття 92. Особливості банкрутства страховиків»

1. При розгляді справи про банкрутство страховика учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України, а, якщо такий страховик має непогашені зобов’язання за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - також Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), яке набуває права кредитора за задоволеними ним вимогами за такими договорами.

Арбітражний керуючий у справі про банкрутство страховика повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ.

Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика є:

віднесення Національним банком України страховика до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії страховика;

виявлення ліквідатором страховика, який здійснює ліквідацію страховика на підставі пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, недостатності вартості майна такого страховика для задоволення вимог кредиторів.

2. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика може бути подана до господарського суду боржником, від імені якого виступає ліквідатор страховика, призначений судом за клопотанням Національного банку України згідно з частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України, або Національним банком України.

Господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання страховика банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі неплатоспроможності страховика або у разі недостатності вартості майна страховика для задоволення вимог кредиторів у межах процедури, передбаченої статтею 110 Цивільного кодексу України.

3. Процедура превентивної реструктуризації страховика не допускається.

4. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника-страховика застосовуються такі судові процедури:

розпорядження майном страховика;

ліквідація страховика.

Процедури, визначені цим Кодексом щодо санації боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство, не застосовуються до страховика.

Частину п'яту статті 92 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021

6. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються.

7. Страхувальники за договорами страхування, дія яких припиняється з підстав, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно до різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв такий договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством.

8. Страхувальники та інші особи, які мають право на отримання страхових виплат за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати такі страхові виплати. МТСБУ має право вимагати компенсацію регламентних виплат (з урахуванням понесених витрат для їх здійснення), здійснених ним за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ, внесених іншими страховиками, для виконання зобов’язань такого страховика відповідно до частини одинадцятої статті 54 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

9. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів за договорами страхування першої черги підлягають задоволенню в такому порядку:

у першу чергу - передбачені частиною восьмою цієї статті вимоги за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення, відповідальність за заподіяну шкоду особі (її життю та здоров’ю), та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо шкода заподіяна життю та/або здоров’ю потерпілої особи, а також вимоги МТСБУ щодо здійснених МТСБУ страхових виплат за зобов’язаннями страховика, якщо шкода заподіяна життю та/або здоров’ю потерпілої особи;

у другу чергу - передбачені частиною восьмою цієї статті вимоги фізичних осіб за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати, відповідальність за заподіяну шкоду майну фізичної особи, та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо шкода заподіяна майну потерпілої фізичної особи, а також вимоги МТСБУ щодо здійснених МТСБУ страхових виплат за зобов’язаннями страховика, якщо шкода заподіяна майну потерпілої фізичної особи;