Розділ «Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами»

Земельний кодекс України — нова редакція від 16.10.2026

1. Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До заяви додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

2. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з заявою про розроблення проекту землеустрою щодо приватизації цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає заяву і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель.

5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об’єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Абзац четвертий частини сьомої статті 118 набирає чинності з 26.08.2021

Частину восьму статті 118 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Заява про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження.

11. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

12. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Земельний кодекс України — нова редакція від 16.10.2026» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Преамбула

  • Стаття 1. Земля - основне національне багатство

  • Стаття 2. Земельні відносини

  • Стаття 3. Регулювання земельних відносин

  • Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання

  • Стаття 5. Принципи земельного законодавства

  • Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин

  • Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин

  • Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин

  • Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин

  • Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних відносин

  • Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин

  • Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

  • Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

  • Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин

  • Стаття 14-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин

  • Стаття 14-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин

  • Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

  • Стаття 15-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

  • Стаття 15-2. Виключено.

  • Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин

  • Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин

  • Стаття 17-1. Повноваження державних органів приватизації у галузі земельних відносин

  • Стаття 17-2. Особливості адміністративного провадження адміністративних справ у сфері земельних відносин

  • Стаття 18. Склад земель

  • Стаття 19. Категорії земель

  • Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

  • Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель

  • Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання

  • Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення

  • Стаття 24. Земельні ділянки державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

  • Стаття 25. Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

  • Стаття 26. Використання земельних ділянок з меліоративними системами

  • Стаття 27. Збереження права на землю сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, особистих селянських і фермерських господарств

  • Стаття 28. Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств

  • Стаття 29. Визначення місця розташування земельних ділянок громадян при ліквідації сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

  • Стаття 30. Розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств

  • Стаття 31. Землі фермерського господарства

  • Стаття 32. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств

  • Стаття 33. Земельні ділянки особистих селянських господарств

  • Стаття 34. Землі для сінокосіння і випасання худоби

  • Стаття 35. Земельні ділянки для садівництва

  • Стаття 36. Земельні ділянки для городництва

  • Стаття 37. Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю

  • Стаття 37-1. Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив

  • Стаття 38. Визначення земель житлової та громадської забудови

  • Стаття 39. Використання земель житлової та громадської забудови

  • Стаття 40. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва

  • Стаття 41. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних (гаражних) кооперативів

  • Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних будинків

  • Стаття 43. Землі природно-заповідного фонду

  • Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду

  • Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду

  • Стаття 46. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

  • Стаття 46-1. Обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду

  • Стаття 46-2. Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України

  • Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення

  • Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення

  • Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення

  • Стаття 50. Визначення земель рекреаційного призначення

  • Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення

  • Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення

  • Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення

  • Стаття 54. Використання земель історико-культурного призначення

  • Стаття 54-1. Обмеження у використанні земель у межах території пам’ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини

  • Стаття 55. Визначення земель лісогосподарського призначення

  • Стаття 56. Власність на землі лісогосподарського призначення

  • Стаття 57. Використання земель лісогосподарського призначення

  • Стаття 57-1. Самозалісені землі

  • Стаття 58. Склад земель водного фонду

  • Стаття 59. Право на землі водного фонду

  • Стаття 60. Прибережні захисні смуги

  • Стаття 61. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах

  • Стаття 62. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах

  • Стаття 63. Смуги відведення

  • Стаття 64. Берегові смуги водних шляхів

  • Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення

  • Стаття 66. Землі промисловості

  • Стаття 66-1. Землі індустріальних парків

  • Стаття 67. Землі транспорту

  • Стаття 68. Землі залізничного транспорту

  • Стаття 69. Землі морського транспорту

  • Стаття 70. Землі внутрішнього водного транспорту

  • Стаття 71. Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства

  • Стаття 72. Землі авіаційного транспорту

  • Стаття 73. Землі трубопровідного транспорту

  • Стаття 74. Землі міського електротранспорту

  • Стаття 75. Землі електронних комунікацій

  • Стаття 76. Землі енергетичної системи

  • Стаття 77. Землі оборони

  • Стаття 78. Зміст права власності на землю

  • Стаття 79. Земельна ділянка як об'єкт права власності

  • Стаття 79-1. Земельна ділянка як об’єкт цивільних прав

  • Стаття 80. Суб'єкти права власності на землю

  • Стаття 81. Право власності на землю громадян

  • Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб

  • Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад

  • Стаття 84. Право власності на землю держави

  • Стаття 85. Право власності на землю іноземних держав

  • Стаття 86. Спільна власність на земельну ділянку

  • Стаття 87. Виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку

  • Стаття 88. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності

  • Стаття 89. Спільна сумісна власність на земельну ділянку

  • Стаття 89-1. Особливості набуття і реалізація права довірчої власності на земельні ділянки

  • Стаття 90. Права власників земельних ділянок

  • Стаття 91. Обов'язки власників земельних ділянок

  • Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою

  • Стаття 93. Право оренди земельної ділянки

  • Стаття 94. Право приватного партнера, зокрема концесіонера, на земельну ділянку

  • Стаття 95. Права землекористувачів

  • Стаття 96. Обов'язки землекористувачів

  • Стаття 97. Обов'язки підприємств, установ та організацій, що проводять розвідувальні роботи

  • Стаття 97-1. Обов’язки користувачів бурштиноносними надрами, що проводять розвідувальні роботи та/або видобування бурштину

  • Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту

  • Стаття 99. Види права земельного сервітуту

  • Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів

  • Стаття 101. Дія земельного сервітуту

  • Стаття 102. Припинення дії земельного сервітуту

  • Стаття 102-1. Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови

  • Стаття 103. Зміст добросусідства

  • Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку

  • Стаття 105. Наслідки проникнення на земельну ділянку гілок і коренів дерев

  • Стаття 106. Обов’язки щодо визначення спільних меж

  • Стаття 107. Відновлення меж

  • Стаття 108. Спільне використання межових споруд

  • Стаття 109. Використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок

  • Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку

  • Стаття 111. Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель

  • Стаття 112. Охоронні зони

  • Стаття 113. Зони санітарної охорони

  • Стаття 114. Санітарно-захисні зони

  • Стаття 115. Зони особливого режиму використання земель

  • Стаття 116. Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності

  • Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність

  • Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
  • Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)

  • Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об’єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній

  • Стаття 120-1. Перехід права на земельну ділянку у разі перетворення державного або комунального підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі або територіальній громаді

  • Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність

  • Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування

  • Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування

  • Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду

  • Стаття 124-1. Порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності

  • Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку

  • Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку

  • Стаття 126-1. Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови

  • Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними

  • Стаття 128. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам

  • Стаття 129. Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, юридичним особам, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави

  • Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

  • Стаття 130-1. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення

  • Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод

  • Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки

  • Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них

  • Стаття 134. Обов’язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або передачі їх у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах)

  • Стаття 135. Земельні торги

  • Стаття 136. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах

  • Стаття 137. Підготовка до проведення та порядок проведення земельних торгів

  • Стаття 138. Встановлення результатів земельних торгів

  • Стаття 139. Оприлюднення результатів земельних торгів

  • Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну ділянку

  • Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою

  • Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою

  • Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку

  • Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства

  • Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом установленого законом строку

  • Стаття 146. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб

  • Стаття 147. Примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності

  • Стаття 148. Конфіскація земельної ділянки

  • Стаття 148-1. Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні

  • Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування

  • Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок припинення прав на них

  • Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності

  • Стаття 152. Способи захисту прав на земельні ділянки

  • Стаття 153. Гарантії права власності на земельну ділянку

  • Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю

  • Стаття 155. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок

  • Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

  • Стаття 157. Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

  • Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори

  • Стаття 158-1. Врегулювання земельних спорів шляхом медіації

  • Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування

  • Стаття 160. Права і обов'язки сторін при розгляді земельних спорів

  • Стаття 161. Виконання рішень органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів

  • Стаття 162. Поняття охорони земель

  • Стаття 163. Завдання охорони земель

  • Стаття 164. Зміст охорони земель

  • Стаття 165. Нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів

  • Стаття 166. Рекультивація порушених земель

  • Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами

  • Стаття 168. Охорона ґрунтів

  • Стаття 169. Поняття техногенно забруднених земель

  • Стаття 170. Особливості використання техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення

  • Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі

  • Стаття 172. Особливості консервації земель

  • Стаття 173. Межі районів, сіл, селищ, міст, районів у містах

  • Стаття 174. Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних одиниць

  • Стаття 175. Порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць

  • Стаття 176. Виключено.

  • Стаття 177. Загальнодержавні програми використання та охорони земель

  • Стаття 178. Регіональні програми використання та охорони земель

  • Стаття 179. Природно-сільськогосподарське районування земель

  • Стаття 180. Зонування земель

  • Стаття 181. Поняття землеустрою

  • Стаття 182. Мета землеустрою

  • Стаття 183. Завдання землеустрою

  • Стаття 184. Зміст землеустрою

  • Стаття 185. Організація та порядок здійснення землеустрою

  • Стаття 186. Погодження і затвердження документації із землеустрою

  • Стаття 186-1. Виключено.

  • Стаття 187. Завдання контролю за використанням та охороною земель

  • Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель

  • Стаття 189. Виключено.

  • Стаття 190. Громадський контроль за використанням та охороною земель

  • Стаття 191. Призначення моніторингу земель

  • Стаття 192. Завдання моніторингу земель

  • Стаття 193. Визначення державного земельного кадастру

  • Стаття 194. Призначення державного земельного кадастру

  • Стаття 195. Завдання ведення державного земельного кадастру

  • Стаття 196. Склад відомостей Державного земельного кадастру

  • Стаття 197. Кадастрове зонування

  • Стаття 198. Кадастрові зйомки

  • Стаття 199. Бонітування ґрунтів

  • Стаття 200. Виключено.

  • Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок

  • Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок

  • Стаття 203. Облік кількості та якості земель

  • Стаття 204. Ведення Державного земельного кадастру

  • Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

  • Стаття 206. Плата за землю

  • Стаття 207. Умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

  • Стаття 208. Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

  • Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

  • Стаття 210. Недійсність угод щодо земельних ділянок

  • Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства

  • Стаття 212. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

  • Розділ IX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи