Розділ «Стаття 21-3. Використання та застосування вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки»

Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

Зберігання, носіння, використання та застосування вогнепальної зброї та озброєння військовослужбовцями і працівниками Державної прикордонної служби України здійснюються після проходження ними спеціальної підготовки.

Військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України мають право застосовувати вогнепальну зброю для:

1) відбиття нападу на військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю;

2) захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;

3) звільнення заручників або осіб, незаконно позбавлених волі;

4) відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною (у тому числі пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, контрольні пункти в’їзду-виїзду, місця тимчасового розташування підрозділів і прикордонних нарядів), службовий транспортний засіб, військове майно, жиле та нежиле приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;

5) затримання особи під час вчинення нею злочинного діяння, відповідальність за яке передбачена законом, яка намагається здійснити втечу;

6) затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з використанням зброї та/або інших засобів, що створюють загрозу життю і здоров’ю людини, а також озброєної особи, яка погрожує застосувати зброю або інші предмети, що загрожують життю і здоров’ю військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України та/або інших осіб;

7) зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю і здоров’ю військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України та/або інших осіб;

8) примусового припинення польоту шляхом пошкодження або знищення безпілотного повітряного судна, яке здійснює політ у межах прикордонної смуги, над або поблизу кораблів, катерів і суден забезпечення Державної прикордонної служби України, об’єктів, що перебувають під охороною (у тому числі пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, контрольних пунктів в’їзду-виїзду, місць тимчасового розташування підрозділів і прикордонних нарядів), з порушенням встановлених законодавством вимог;

9) недопущення спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами та засобами неможливо припинити таку спробу;

10) запобігання викраденню повітряного судна особою, яка здійснює його викрадення, якщо іншими способами та засобами неможливо припинити таку спробу.

Вогнепальна зброя застосовується лише після здійснення попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір її застосування.

Попередження про намір застосування вогнепальної зброї може здійснюватися голосом та/або попереджувальним пострілом.

Вогнепальна зброя може застосовуватися без попередження:

1) для відбиття збройного нападу та/або вторгнення на територію України озброєних військових груп і злочинних угруповань;

2) для припинення збройних конфліктів і провокацій, відбиття нападу (надання допомоги при відбитті нападу) на прикордонні наряди, службовий транспортний засіб, літаки, вертольоти, кораблі, катери чи судна забезпечення Державної прикордонної служби України, об’єкти, що перебувають під охороною (у тому числі пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, контрольні пункти в’їзду-виїзду, місця тимчасового розташування підрозділів і прикордонних нарядів);

3) у разі раптового нападу із застосуванням зброї, бойової техніки, транспортного засобу або іншого засобу, що загрожує життю і здоров’ю військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України та/або інших осіб;