Розділ «Стаття 2. Засади благодійництва та благодійної діяльності»

Про благодійництво та благодійні організації ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 46, ст.292 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3091-III ( ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.220 N 2258-VI ( ) від 18.05.2010, ВВР, 2010, N 29, ст.392 N 3236-VI ( ) від 19.04.2011, ВВР, 2011, N 42, ст.435 } Цей Закон визначає загальні засади благодійництва, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України. Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування.

Діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і не позбавляє права на отримання державної допомоги. від 07.03.2002 )

Фізичні та юридичні особи можуть займатися благодійництвом самостійно або разом з відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку. { Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3091-III від 07.03.2002 }

Особливості здійснення волонтерської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про волонтерську діяльність" .

Президент України, депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністю тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.