Розділ «Стаття 48. Карантин тварин (карантинні обмеження) у разі спалаху хвороби, не віднесеної до особливо небезпечних»

ЗУ "Про ветеринарну медицину"

Розділ VII НАДЗВИЧАЙНІ ПРОТИЕПІЗООТИЧНІ КОМІСІЇ ТА КАРАНТИН ТВАРИН

1. При підозрі на виявлення хвороби, що підлягає повідомленню, але не є особливо небезпечною і потребує запровадження карантину (карантинних обмежень), відповідний головний державний ветеринарний інспектор видає розпорядження про запровадження карантину тварин:

1) негайно після підтвердження спалаху карантинної хвороби;

2) якщо через 24 години після отримання інформації про підозру спалаху карантинної хвороби її не було усунуто.

2. Розпорядження відповідного головного державного ветеринарного інспектора про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин повинно визначати межі інфікованої та буферної зон, а за необхідності - і зони спостереження, ветеринарно-санітарні заходи, що застосовуватимуться в цих зонах протягом дії карантину (карантинних обмежень) тварин, та очікуваний термін їх дії.

3. Головний державний ветеринарний інспектор вищого рівня та місцевий орган виконавчої влади та/або орган місцевого самоврядування відповідної територіальної одиниці та вищого рівня мають бути негайно поінформовані про рішення щодо запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин. У разі підозри спалаху зоонозів негайно повідомляється відповідний головний державний санітарний лікар.

4. Відповідний головний державний ветеринарний інспектор своїм розпорядженням про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин може встановити заборону на переміщення тварин, транспортних засобів, осіб та інших об'єктів, які можуть бути факторами передачі патогенного агента, до, з, а також у межах інфікованої та буферної зон, а в разі необхідності - і в зоні спостереження.

5. Виконання карантинних заходів, передбачених розпорядженням відповідного головного державного ветеринарного інспектора про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин, є обов'язковим для всіх осіб, які перебувають у карантинній зоні.

6. Місцеві органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці несуть відповідальність за невиконання заходів карантину (карантинних обмежень) тварин. Державні органи та установи зобов'язані сприяти реалізації карантинних заходів.

7. Розпорядження відповідного головного державного ветеринарного інспектора про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин діє до прийняття рішення про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин місцевою державною надзвичайною протиепізоотичною комісією, але не довше ніж 72 години.

8. Протягом перших 48 годин запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин повинна розпочати свою діяльність місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія при місцевому органі виконавчої влади. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України розпочинає свою діяльність за поданням Головного державного ветеринарного інспектора України у разі, якщо характер карантинної хвороби передбачає ризик швидкого та широкого поширення карантинної хвороби або якщо межі карантинної зони включають територію (або частини території) кількох областей чи виходять за межі Автономної Республіки Крим.

9. За поданням відповідного головного державного ветеринарного інспектора місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія протягом 24 годин повинна прийняти рішення про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин.

10. У рішенні відповідної місцевої державної протиепізоотичної комісії про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин зазначаються:

1) назва карантинної хвороби (хвороб), у зв'язку з якою запроваджено карантин тварин;

2) обставини, що спричинили виникнення або спалах карантинної хвороби, якщо вони відомі;

3) межі карантинної зони, включаючи дані про інфіковану, буферну зони та у разі необхідності, зону спостереження;

4) спеціальні ветеринарно-санітарні заходи, що вживаються в інфікованій, буферній зонах, а у разі необхідності - і в зоні спостереження та спрямовані на локалізацію і ліквідацію карантинної хвороби;

5) обмеження на пересування, що застосовуються до тварин, транспортних засобів та осіб;

6) усі розпорядження про обов'язкове залучення спеціалістів ветеринарної медицини для виконання карантинних заходів та обов'язків, які на них покладаються під час карантину тварин.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЗУ "Про ветеринарну медицину"» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 48. Карантин тварин (карантинні обмеження) у разі спалаху хвороби, не віднесеної до особливо небезпечних“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Стаття 1. Визначення основних термінів

  • Стаття 2. Законодавство про ветеринарну медицину

  • Стаття 3. Основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 4. Органи державного управління в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 7. Державні органи ветеринарної медицини та їх посадові особи

  • Стаття 8. Підрозділи ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів

  • Стаття 9. Статтю 9 виключено на підставі Закону N 193-VIII від 12.02.2015

  • Стаття 10. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль

  • Стаття 11. Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль

  • Стаття 12. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд

  • Стаття 13. Права та обов'язки державних ветеринарних інспекторів, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд

  • Стаття 14. Гарантії прав посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд

  • Стаття 15. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за переміщенням тварин

  • Стаття 16. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на ринках

  • Стаття 17. Державний контроль та нагляд за безпечністю і якістю ветеринарних препаратів, субстанцій та засобів ветеринарної медицини

  • Стаття 18. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті

  • Стаття 19. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд під час полювання

  • Стаття 20. Цілі ветеринарно-санітарних заходів

  • Стаття 21. Належний рівень захисту здоров'я тварин та пов'язаного з цим здоров'я людей

  • Стаття 22. Розроблення, внесення змін та затвердження ветеринарно-санітарних заходів

  • Стаття 23. Проведення аналізу ризику

  • Стаття 24. Процедури управління ризиком

  • Стаття 25. Повідомлення про запропоновані ветеринарно-санітарні заходи

  • Стаття 26. Опублікування та застосування ветеринарно-санітарних заходів

  • Стаття 27. Принципи застосування ветеринарно-санітарних заходів

  • Стаття 28. Договори щодо еквівалентності ветеринарно-санітарних заходів

  • Стаття 29. Визначення ефективності іноземної ветеринарної служби

  • Стаття 30. Процедури контролю, інспектування та ухвалення

  • Стаття 31. Документація ветеринарно-санітарних заходів

  • Стаття 32. Видача відповідних ветеринарних документів

  • Стаття 33. Хвороби, що підлягають повідомленню

  • Стаття 34. Реєстрація тваринницьких потужностей

  • Стаття 35. Застосування профілактичного карантину тварин

  • Стаття 36. Права осіб щодо забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя

  • Стаття 37. Обов'язки осіб, які утримують тварин чи беруть участь у їх обігу

  • Стаття 38. Статтю 38 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014

  • Стаття 39. Моніторинг здоров'я племінної худоби

  • Стаття 40. Обіг репродуктивного матеріалу

  • Стаття 41. Створення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій

  • Стаття 42. Підозра спалаху хвороби, що підлягає повідомленню

  • Стаття 43. Підтвердження спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ

  • Стаття 44. Ветеринарно-санітарні заходи, які застосовуються під час карантину тварин

  • Стаття 45. Особливі розпорядження під час карантину

  • Стаття 46. Ліквідація спалаху особливо небезпечної хвороби

  • Стаття 47. Завдання органів Національної поліції під час спалаху хвороби тварин

  • Стаття 48. Карантин тварин (карантинні обмеження) у разі спалаху хвороби, не віднесеної до особливо небезпечних
  • Стаття 49. Гарантії прав юридичних та фізичних осіб в умовах дії карантину (карантинних обмежень) тварин

  • Стаття 50. Потужності, які потребують експлуатаційного дозволу Департаменту

  • Стаття 51. Ідентифікаційний контрольний номер потужностей, що отримали експлуатаційний дозвіл

  • Стаття 52. Призупинення або скасування експлуатаційного дозволу

  • Стаття 53. Реєстрація потужностей (об'єктів), що використовують неїстівні продукти тваринного походження

  • Стаття 54. Затвердження експортних потужностей (об'єктів) для неїстівних продуктів тваринного походження

  • Стаття 55. Виключення з реєстру затверджених експортних потужностей (об'єктів)

  • Стаття 56. Виробництво та обіг неїстівних продуктів тваринного походження

  • Стаття 57. Обіг шкіряної сировини

  • Стаття 58. Вимоги до ведення записів на потужностях (об'єктах) з переробки неїстівних продуктів тваринного походження

  • Стаття 59. Обов'язки осіб, які здійснюють діяльність з виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження

  • Стаття 60. Наукове забезпечення ветеринарної медицини

  • Стаття 61. Державна фармакологічна комісія ветеринарної медицини

  • Стаття 62. Державні та уповноважені лабораторії

  • Стаття 63. Державна реєстрація ветеринарних препаратів

  • Стаття 64. Спрощена державна реєстрація ветеринарних препаратів

  • Стаття 65. Призупинення або скасування реєстрації ветеринарних препаратів

  • Стаття 66. Виробництво ветеринарних препаратів

  • Стаття 67. Обіг ветеринарних препаратів

  • Стаття 68. Оптова торгівля ветеринарними препаратами

  • Стаття 69. Роздрібна торгівля ветеринарними препаратами

  • Стаття 70. Ветеринарні препарати, реалізація та використання яких потребує рецепта

  • Стаття 71. Ведення записів використання ветеринарних препаратів та лікувальних кормів власниками (утримувачами) продуктивних тварин

  • Стаття 72. Імпорт ветеринарних препаратів для особливих цілей

  • Стаття 73. Утилізація та знищення ветеринарних препаратів

  • Стаття 74. Обіг засобів догляду за тваринами

  • Стаття 75. Регулювання обігу засобів ветеринарної медицини

  • Стаття 76. Реєстрація кормових добавок, преміксів та готових кормів

  • Стаття 77. Виробництво та обіг кормових добавок, преміксів та готових кормів

  • Стаття 78. План моніторингу кормів, кормових добавок та преміксів

  • Стаття 79. Реєстрація осіб, які здійснюють обіг кормів тваринного походження

  • Стаття 80. Використання харчових відходів для годівлі тварин

  • Стаття 81. Призначені прикордонні інспекційні пости

  • Стаття 82. Товари та інші продукти, ввезення яких на територію України заборонено

  • Стаття 83. Статтю 83 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014

  • Стаття 84. Повідомлення державних ветеринарних інспекторів про ввезення на територію України живих тварин

  • Стаття 85. Вимоги до вантажів товарів, що ввозяться на територію України або переміщуються транзитом

  • Стаття 86. Ввезення на територію України екзотичних тварин

  • Стаття 87. Стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль

  • Стаття 88. Вибірковий ветеринарно-санітарний контроль

  • Стаття 89. Розширений ветеринарно-санітарний контроль

  • Стаття 90. Процедури, що застосовуються, якщо міжнародний ветеринарний сертифікат не є прийнятним

  • Стаття 91. Обмеження ввезення на територію України та транзиту внаслідок спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, у країні походження або транзиту

  • Стаття 92. Вимоги щодо карантину тварин, які ввозяться на територію України

  • Стаття 93. Використання механізму "єдиного вікна"

  • Стаття 94. Документи, якими супроводжуються вантажі товарів, що вивозяться з території України

  • Стаття 95. Видача міжнародних ветеринарних сертифікатів на вантажі товарів, що вивозяться з території України

  • Стаття 96. Заходи, що здійснюються у зв'язку із загрозою хвороби тварин

  • Стаття 97. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення державної служби ветеринарної медицини

  • Стаття 98. Фінансування протиепізоотичних заходів та планів моніторингу

  • Стаття 99. Оплата послуг, що надаються державною службою ветеринарної медицини

  • Стаття 100. Ветеринарна практика

  • Стаття 101. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації, післядипломна освіта та атестація спеціалістів ветеринарної медицини

  • Стаття 102. Заходи правового та соціального захисту, матеріальне та соціальне забезпечення спеціалістів ветеринарної медицини

  • Стаття 103. Інформаційне забезпечення державної служби ветеринарної медицини

  • Стаття 104. Відповідальність за правопорушення в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 105. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 106. Рішення у справах про правопорушення в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 107. Оскарження рішень у справах про правопорушення в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 108. Міжнародне співробітництво в галузі ветеринарної медицини

  • Стаття 109. Міжнародні договори

  • Прикінцеві положення

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи