ЗУ "Про плату за землю". Розділ «Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.»

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. { Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III від 08.06.2000, N 2271-III від 08.02.2001 }

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Наступний розділ:

Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЗУ "Про плату за землю"» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Назад до анотації

Зміст

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000

Статтю 3 виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008

Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. { Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III ( ) від 08.02.2001 }

Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008

Статтю 7 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008

Стаття 8. Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008

Стаття 9. Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Стаття 10. Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земель, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та частині другій цієї статті, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Стаття 11. Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Стаття 12. Від земельного податку звільняються:

Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2480-VI від 09.07.2010

Стаття 13. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Стаття 14. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. { Частина перша статті 14 в редакції Закону N 2505-IV ( ) від 25.03.2005 }

Стаття 15. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. { Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( ) від 25.03.2005 }

Стаття 16. Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Стаття 17. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. { Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III ( ) від 08.02.2001; дію частини першої статті 17 зупинено на 2000 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 1458-III ( ) від 17.02.2000; дію частини першої статті 17 зупинено на 2001 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 2120-III ( ) від 07.12.2000; дію частини першої статті 17 зупинено на 2002 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 2905-III ( ) від 20.12.2001; дію частини першої статті 17 зупинено на 2003 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 380-IV ( ) від 26.12.2002; дію частини першої статті 17 зупинено на 2004 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 1344-IV ( ) від 27.11.2003; дію частини першої статті 17 зупинено на 2005 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 2285-IV ( ) від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV ( ) від 25.03.2005 }

Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005

Стаття 18. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Стаття 19. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Стаття 20. Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України ( ) для плати за землю.

Статтю 21 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005

Статтю 22 виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008

Стаття 23. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Статтю 23 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1344-XIV від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000

Стаття 24. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Стаття 25. За прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом. { Частина перша статті 25 в редакції Закону N 2181-III ( ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року }

Стаття 26. За порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України ( ), та законами України.

Стаття 27. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Стаття 28. Спори, що виникають з питань застосування положень, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 29. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що визначені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Ви є тут

Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000

Зміст

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000

Статтю 3 виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008

Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

Статтю 7 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008

Стаття 12. Від земельного податку звільняються:

Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2480-VI від 09.07.2010

Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005

Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005

Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005

Стаття 18. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Стаття 20. Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України ( ) для плати за землю.

Статтю 21 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005

Статтю 22 виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008

Стаття 23. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Статтю 23 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1344-XIV від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000

Стаття 26. За порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України ( ), та законами України.

Стаття 28. Спори, що виникають з питань застосування положень, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 29. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що визначені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Прикінцеві положення

Запит на курсову/дипломну