Розділ «Стаття 33. Історико-культурні заповідники та історико-культурні заповідні території»

ЗУ "Про охорону культурної спадщини"

Р о з д і л VI ЗАХИСТ ТРАДИЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ СЕРЕДОВИЩА ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

1. Комплекс (ансамбль) пам'яток з усією сукупністю компонентів, що становить культурну, історичну та наукову цінність, просторово, планувально і функціонально виділений у структурі населеного пункту або локалізований поза його межами, може бути оголошений історико-культурним заповідником державного або місцевого значення.

Історико-культурним заповідником державного значення оголошується комплекс (ансамбль) пам'яток, що має особливу культурну, історичну і наукову цінність, справив значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, безпосередньо пов'язаний з видатними історичними подіями.

Історико-культурним заповідником місцевого значення оголошується комплекс (ансамбль) пам'яток, що відображає характерні особливості історії, культури, архітектури чи містобудування окремого регіону або населеного пункту.

2. Історико-культурною заповідною територією оголошується історично сформована територія, в межах якої збереглася значна кількість об'єктів культурної спадщини.

Оголошення території історико-культурною заповідною територією здійснюється без вилучення пам'яток, їх комплексів (ансамблів), земельних ділянок, розташованих у межах такої території, у їх власників або користувачів.

3. Залежно від домінуючого виду об'єктів культурної спадщини історико-культурні заповідники чи історико-культурні заповідні території можуть бути історико-архітектурними, архітектурно-історичними, історико-меморіальними, історико-археологічними, історико-етнографічними.

4. У межах історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об'єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання.

Містобудівні, архітектурні та ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, проведення масових і видовищних заходів здійснюються:

у межах історико-культурного заповідника - за погодженням з органом, до сфери управління якого належить історико-культурний заповідник;

у межах історико-культурної заповідної території - за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі висновку органу, що забезпечує дотримання режиму історико-культурної заповідної території.

5. Положення про історико-культурний заповідник затверджується органом, до сфери управління якого він віднесений при прийнятті рішення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток історико-культурним заповідником.

Положення про історико-культурну заповідну територію затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

6. Межі, зони охорони, обсяги і строки проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту і пристосування об'єктів культурної спадщини, благоустрою історико-культурного заповідника та упорядження історико-культурної заповідної території, а також заходи з охорони і використання об'єктів культурної спадщини, збереження і відтворення традиційного характеру середовища визначаються відповідно у плані організації території історико-культурного заповідника або плані організації історико-культурної заповідної території - науково-проектній документації, що розробляється відповідно до закону в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

План організації території історико-культурного заповідника затверджується органом, до сфери управління якого він віднесений при прийнятті рішення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток історико-культурним заповідником.

План організації історико-культурної заповідної території затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЗУ "Про охорону культурної спадщини"» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 33. Історико-культурні заповідники та історико-культурні заповідні території“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об’єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

  • Стаття 1. Визначення термінів

  • Стаття 2. Класифікація об'єктів культурної спадщини

  • Стаття 3. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини

  • Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини

  • Стаття 5. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини

  • Стаття 6. Повноваження інших органів охорони культурної спадщини

  • Стаття 6-1. Порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини

  • Стаття 7. Науково-методичні ради, консультативні ради з питань охорони культурної спадщини

  • Стаття 8. Залучення фахівців та населення до охорони культурної спадщини

  • Стаття 9. Доступ до об'єктів культурної спадщини

  • Стаття 10. Сприяння органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування діяльності щодо охорони культурної спадщини

  • Стаття 11. Участь підприємств, закладів науки, освіти та культури, громадських організацій, громадян в охороні культурної спадщини

  • Стаття 12. Екскурсійне відвідування пам'яток

  • Стаття 13. Державний реєстр нерухомих пам'яток України

  • Стаття 14. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього

  • Стаття 15. Вилучення пам'ятки з Реєстру

  • Стаття 16. Інформування про об'єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру

  • Стаття 17. Суб'єкти права власності на пам'ятки

  • Стаття 18. Здійснення права власності на об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками

  • Стаття 19. Грошова оцінка пам'ятки

  • Стаття 20. Право привілеєвої купівлі пам'яток

  • Стаття 21. Примусове відчуження або викуп пам'яток

  • Стаття 22. Заборона знесення, зміни, заміни пам'яток та порядок їх переміщення (перенесення)

  • Стаття 23. Охоронні договори

  • Стаття 24. Утримання та використання пам'яток

  • Стаття 25. Надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам

  • Стаття 26. Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування пам'яток

  • Стаття 27. Забезпечення заходів щодо охорони пам'яток

  • Стаття 28. Вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів

  • Стаття 29. Обов'язки фізичних та юридичних осіб, діяльність яких може негативно позначитися на стані пам'яток

  • Стаття 30. Заборона діяльності, яка створює загрозу пам'яткам

  • Стаття 31. Охоронювані археологічні території

  • Стаття 32. Зони охорони пам’яток, буферні зони об’єктів всесвітньої спадщини, історичні ареали населених місць

  • Стаття 33. Історико-культурні заповідники та історико-культурні заповідні території
  • Стаття 33-1. Порядок оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток історико-культурним заповідником або території історико-культурною заповідною територією

  • Стаття 33-2. Особливості управління та функціонування історико-культурних заповідників

  • Стаття 33-3. Особливості управління та функціонування історико-культурних заповідних територій

  • Стаття 34. Статус територій, пов'язаних з охороною культурної спадщини

  • Стаття 35. Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт

  • Стаття 36. Припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру

  • Стаття 37. Захист об'єктів культурної спадщини

  • Стаття 37-1. Державна політика у сфері охорони об’єктів всесвітньої спадщини

  • Стаття 37-2. Правовий статус об’єкта всесвітньої спадщини

  • Стаття 37-3. Управління об’єктом всесвітньої спадщини

  • Стаття 37-4. Повноваження органу управління об’єктом всесвітньої спадщини

  • Стаття 37-5. Наглядова рада об’єкта всесвітньої спадщини

  • Стаття 37-6. Включення об’єктів культурної спадщини до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою

  • Стаття 38. Джерела фінансування охорони культурної спадщини

  • Стаття 39. Фінансові обов'язки суб'єктів права власності на пам'ятки

  • Стаття 40. Спеціальні кошти на фінансування охорони культурної спадщини

  • Стаття 41. Використання спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини

  • Стаття 42. Пільгове оподаткування у сфері охорони культурної спадщини

  • Стаття 43. Кримінальна відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини

  • Стаття 44. Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини

  • Стаття 45. Порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини

  • Стаття 46. Адміністративна відповідальність за порушення вимог цього Закону

  • Стаття 47. Відшкодування шкоди

  • Стаття 48. Міжнародні договори

  • Статтю 49 виключено на підставі Закону N 2457-VIII від 19.06.2018

  • Прикінцеві положення

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи