Розділ «Частина друга»

За ці дві самостійні нотаріальні дії, зареєстровані за різними номерами (4453 та 4457), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які мають один і той же номер: за стягнення мита — № 383; за стягнення гонорару нотаріуса — Ме 1986.

7. Переклад тексту довідки ГУ поліції м. Бухареста, Служба автокрадіжок № 29.22.70/11.02.2000 р., що у кримінальній справі № 163758/94 (справа AN 086/95) за фактом крадіжки автомобіля «Нісан Патрол» сріблястого кольору, реєстраційний номер В-11-КМИ, серія шасі У5К\\УО2601Ю577017, здійсненої 08/09.11.1994 в Бухаресті, вул. Бузешт, сектор 1 не було встановлено особу яка здійснила крадіжку, а тому у справі немає обвинуваченого або засудженого. Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 5205/5206 від 16.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 428 на 10000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція Ме 1866). Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

8. Переклад тексту декларації (заява про те, що автомобіль не був застрахований від крадіжки). Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 52К) від 16.02.2000 р. (стягнуто мито квит.

№ 428 на 5000 лей, 1500 лей-судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000+НДС 4750 лей квитанція № 1866). Судова марка на документі відсутня. Як засіб доказування, такого роду документи можливо й допускаються у Румунському праві, але не передбачені в України як засіб доказування (ст. 27 ЦПК України). Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час, на документі маються відбитки факсіміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим.

Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

За ці дві самостійні нотаріальні дії, зареєстровані одночасно одним і тим самим нотаріусом, за трьома номерами (5205—5206 та 5210), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які чомусь мають один і той же номер: за стягнення мита — № 428; за стягнення гонорару нотаріуса — № 1866.

9. Переклад тексту відповіді ГУ поліції м. Бухарест Бригада автошляхової поліції, VIII Служба № А/375104 від 14.02.2000 р. про те, що автомобіль був знятий з обліку 26.01.1999. Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 5597 від 21.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 482 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція № 1948). Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

10. Переклад тексту № 23 від 16.02.2000 р. свідоцтво про те, що автомобіль марки Нісан зареєстрований під номером В-11-КМК, серія шасі У8К2600577017 знаходився в фірмі «ВАЗІ 8.Р.Г.» для проведення ремонтних робіт за заявкою-сметою 262922/28.07.1994. 263440/09.09.1994, квитанція 4117/28.07.1994 Підпис перекладача посвідчено нотаріально № 16111 від 21.02.2000 р. (стягнуто мито квит. МЬ 482 на 5000 лей, 1500 лей — судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000 + НДС 4750 лей квитанція № 1948).

Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсімілє та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документу суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

11. Переклад тексту рахунку № ВХГ УУ 940070 від 31.03.94. Підпис перекладача посвідчені нотаріально № 5М1 від 21.02.2000 р. (стягнуто мито квит. № 482 на 5000 лей, 1500 лей судовою маркою, гонорар нотаріуса — 25000+НДС 4750 лей квитанція № 1948). Судова марка на документі відсутня. Як вказано в тексті документа, він був посвідчений публічним нотаріусом Вледіка Раціу Георге. У той же час на документі маються відбитки факсиміле та круглої гербової печатки іншого публічного нотаріуса — Владіка Ратіу Яніна. Таким чином, документ містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, і є підробленим. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

За ці три самостійні нотаріальні дії, зареєстровані одночасно одним і тим самим нотаріусом, за трьома різними номерами (5597, 5560, 5601), стягнуто мито і гонорар нотаріуса за квитанціями, які чомусь мають один і той же номер: за стягнення мита — № 482; за стягнення гонорару нотаріуса — № 1948.

12. Переклад тексту дозвіл серії В № 1105 вих. 4455 від 27.07.1994 про те що автомобіль Нісан, сріблястого кольору реєстраційний номер В-П-КМК, власність Барбу Помлілу, керований Мурат Абіл Терін, в наслідок аварії від 26.07.1994, о 22.00, підлягає наступному ремонту: — ремонт задньої лівої двері, ремонт порогу задньої лівої двері. Переклад нотаріально не посвідчено. Оригінал, або посвідчена копія цього документа суду не надавалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

Загальні зауваження: всі документи носять суто інформаційний характер і не відповідають вимогам ст. 28—29 ЦПК України щодо належності і допустимості як засобів доказування.

На всіх документах зазначено, що за їх посвідчення стягнуто мито 1500, сплачене судовою маркою, проте на жодному з них судових марок немає.

Документи посвідчені нотаріусом Вледіка Раціу Георге за № 603 від 12.01.2000 р„ № 604 від 12.01.2000 р., № 912 від 14.01.2000 р„ № 5205-5206 від 16.02.2000 р., № 5210 від 16.02.2000 р., № 5597 від 21.02.2000 р., № 5600 від 21.02.2000 р., № 5601 від 21.02.2000 р., як вказувалося вище мають відбитки факсиміле та круглої печатки іншої особи, але більш того відбитки круглих печаток нотаріуса суттєво відрізняються. Так, на документах, зареєстрованих за № 602 та № 604, відбитки печатки нотаріуса мають дві зірки, а на документах, зареєстрованих за № 912, № 5205-5206, № 5210, № 5597, № 5600, № 5601 відбитки печатки того ж нотаріуса — три зірки. Підписи нотаріуса Вледіка Раціу Георге та відбитки його печатки на документах зареєстрованих за № 4458 від 11.02.2000 р. та 4454 від 11.02.2000 р. мають суттєву різницю між собою.

Викладене ставить під сумнів відповідність підпису нотаріуса та дійсності його печатки, а також належність наведених документів, як належних і допустимих доказів, на підтвердження зустрічних позовних вимог Барбу Помпіліу.

Більш того, всі документи виготовлені за кордоном, але жоден з них не легалізований органами МЗС України.

Документи органів іноземних держав набувають сили письмових доказів за умови їх легалізації (засвідчення) консульськими посадовими особами МЗС України. Останні засвідчують документи, що видаються органом влади або офіційними особами держави, а також копії, переклади цих документів.

При оформленні документів, призначених для використання за кордоном, зацікавлена особа повинна надати ці документи до відділу нотаріату Міністерства юстиції або уповноваженому на те органу держави для посвідчення дійсності підпису нотаріусу, який посвідчив ці документи, а потім до МЗС для подальшої консульської легалізації. У цих випадках дійсність підпису і печатки нотаріуса повинна бути посвідчена органом юстиції або іншим уповноваженим на це органом держави де складено документ. У той же час, на документах, наданих Барбу Помпіліу дійсність підпису і печатки нотаріуса не посвідчена, що дає обґрунтовані підстави для сумніву щодо самого існування на території Румунії таких нотаріусів, а самі документи не легалізовані.

Таким чином, надані Барбу Помпіліу документи не відповідають вимогам Закону щодо допустимості та належності письмових доказів (ст. 28—29 ЦП К України). їх не можна розглядати як докази у цивільній справі. Саме тому позовні вимоги Барбу Помпіліу задоволенню не підлягають, оскільки він, як позивач, його представник та адвокат в судовому засіданні належним чином не довели обставин справи, на які вони посилалися, як на підставу позовних вимог.