Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

Після складення присяги Президент України або за його дорученням голова обласної державної адміністрації вручає судді посвідчення судді.

Церемонія складення присяги суддею (суддями) завершується виконанням Державного Гімну України.

Підписаний суддею текст присяги зберігається в його особистій справі.

Про складення присяги робиться запис у трудовій книжці судді.

Стаття 56. Етика судді

1. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України.

Кодекс професійної етики судді затверджено V З’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року (див. Додатки),

Глава 3. НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ ТА ПРИСЯЖНІ

Стаття 57. Статус народного засідателя

1. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визнане них процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

2. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі виконують обов’язки, визначені пунктами 1–5 частини четвертої статті 54 цього Закону.

Стаття 58. Список народних засідателів

1. До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями.

2. Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.

3. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Під організацією суду за участі представників народу слід розуміти процедурно врегульовану діяльність уповноважених органів, відповідно до якої, по-перше, складається список громадян для виконання функцій народних засідателів; по-друге, перевіряється відповідність цих осіб вимогам, встановленим до них у законі; по- третє, здійснюється відбір народних засідателів для розгляду конкретної справи, і вони викликаються до суду. Крім того, у це поняття включаються всі інші організаційно-правові аспекти, що виникають у період виконання ними своїх обов’язків (надання послуг та приміщення для народних засідателів; використання часу народних засідателів; компенсація їхніх витрат та забезпечення безпеки).

Формування списку народних засідателів вимагає дотримання кількох умов: 1) здійснення подання головою суду на ім’я голови відповідної місцевої ради; 2) включення до списку лише громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду; 3) включення до списку лише громадян, які відповідають вимогам до народного засідателя, встановленим законом (див. коментар до ст. 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»); 4) включення до списку лише громадян, які дали згоду бути народними засідателями.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, встановленим у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше, ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

На практиці таких списків в Україні практично ніде не сформовано. Прикладом формування списку народних засідателів є Рішення Київської міської ради від 26 червня 2003 року № 521/681 «Про затвердження списку народних засідателів апеляційного суду міста Києва» тощо.