Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

6. Положення про Державну судову адміністрацію України затверджується Радою суддів України.

Законом, що коментується, закріплено новий статус органу, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів, — Державної судової адміністрації України. Будучи підзвітною з’їзду суддів України, вона, по суті, виступає виконавчим органом суддівського самоврядування.

З березня 2003 року, ще на виконання минулої редакції Закону «Про судоустрій», Указом Президента України було затверджено Положення про Державну судову адміністрацію України (ДСА), яке визначало її як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Однак Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, шостої статті 127, частини п’ятої статті 128 Закону України «Про судоустрій», указів Президента України «Про Державну судову адміністрацію України», «Про Положення про Державну судову адміністрацію України» від 17 грудня 2009 року № 32-рп/2009, главу держави було позбавлено компетенції регламентувати діяльність цього органу.

Конституційний Суд України виходив з того, що Президент України здійснює повноваження, визначені Конституцією України (пункт 31 частини першої статті 106), що унеможливлює виконання ним інших повноважень, крім встановлених Основним Законом України. Верховна Рада України у 2002 році прийняла Закон (Закон України «Про судоустрій», тепер нечинний), в частині другій статті 125 якого закріплено положення, що Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи. У частинах другій, шостій статті 127 Закону Президента України визначено суб’єктом, який призначає на посаду та звільняє з посади Голову Державної судової адміністрації України, його заступників. Згідно з частиною п’ятою статті 128 Закону положення про Державну судову адміністрацію України затверджується указом Президента України за поданням Прем’єр-міністра України, погодженим із Радою суддів України. На виконання Закону Президент України видав Указ № 780 та Указ № 182, якими було утворено Державну судову адміністрацію України та затверджено положення про неї.

Однак повноваження Президента України, передбачені частинами другою, шостою статті 127, частиною п’ятою статті 128 Закону, ґрунтувалися на положеннях статті 106 Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року, а саме пунктів 10, 15 частини першої, за якими Президент України за поданням Прем’єр-міністра України утворював, реорганізовував та ліквідовував центральні органи виконавчої влади, призначав керівників центральних органів виконавчої влади та припиняв їхні повноваження на цих посадах.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, внесено зміни до Конституції України, зокрема статей 106, 116. За зміненою редакцією статті 106 Основного Закону України Президент України не наділений повноваженнями формувати центральні органи виконавчої влади, призначати і звільняти їх керівників та регламентувати діяльність таких органів. Згідно з доповненнями статті 116 Конституції України пунктами 9і, 92 зазначені повноваження належать до компетенції Кабінету Міністрів України, який утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. На виконання вказаних положень Конституції України в Законі України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є відповідальними перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому; Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Уряду України (частина друга, пункт перший частини дев’ятої статті 22). Голова Державної судової адміністрації України не входить до складу Уряду України. Таким чином, призначення на посаду та звільнення з посади керівника Державної судової адміністрації України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

На виконання цієї позиції Кабінетом Міністрів України і було затверджено Положення «Про Державну судову адміністрацію України», яке діятиме до затвердження Радою суддів України нового Положення відповідно до вимог коментованої статті цього Закону.

Згідно Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабміну, Державна судова адміністрація України (ДСА) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями ДСА є:

організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів (далі — суди), роботи з’їзду суддів України, діяльності Ради суддів України, інших рад суддів, конференцій і зборів суддів (далі — органи суддівського самоврядування), кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів (далі — кваліфікаційні комісії суддів), Академії суддів;

здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників апарату судів;

участь у межах своїх повноважень у формуванні судів;

удосконалення організаційного забезпечення діяльності судів.

ДСА відповідно до покладених на неї завдань:

1) забезпечує належні умови діяльності судів, органів суддівського самоврядування, кваліфікаційних комісій суддів, Академії суддів;

2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, Програми діяльності Кабінету Міністрів України та державних цільових програм у відповідній сфері, забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень;

3) розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів та переглядає їх не рідше ніж один раз на три роки;

4) виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, територіальних управлінь державної судової адміністрації (далі — територіальні управління) та ДСА;

5) вивчає практику організації діяльності судів, узагальнює відповідні пропозиції територіальних управлінь;