Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Складовою цих гарантій є обов’язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів (частина перша статті 130 Конституції України), що і передбачено в Законі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про статус суддів» (тепер нечинного) гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України. Це положення узгоджується з частиною третьою статті 22 Конституції України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 сформулював правову позицію, згідно з якою норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, встановлені статтею 44 Закону України «Про статус суддів», не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності (абзац другий пункту 7 мотивувальної частини). При прийнятті Закону зазначене Рішення Конституційного Суду України не враховане.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Умови і порядок виплати цього утримання встановлюються Законом України «Про статус суддів». Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

Суддям, які вийшли у відставку, призначається пенсія на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», що визначено статтею 43 Закону України «Про статус суддів». Відповідно до частини четвертої цієї статті судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або щомісячне довічне грошове утримання. При цьому розмір такого утримання не обмежений. Частини друга, п’ята статті 37 Закону України «Про державну службу» визначили, що пенсія державним службовцям встановлюється без обмеження її граничного розміру.

Положення Європейської хартії про закон про статус суддів від 10 липня 1998 року передбачає, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу на пенсію з посади судді та які виконували професійні обов’язки судді протягом визначеного строку, повинні отримувати виплати після виходу на пенсію, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня їх останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4)

Щомісячне довічне грошове утримання — це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про статус суддів» (нині — тільки Конституцією та коментованим Законом).

Згідно з частиною першою статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Тож як було відзначено вище, судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія або щомісячне довічне грошове утримання за його вибором. При цьому щомісячне довічне грошове утримання виплачується і судді у відставці, який ще не досяг пенсійного віку.

Однак довічне грошове утримання виплачується також і працюючим суддям у визначених цим Законом випадках. Положення про призначення і виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям, затверджене Наказом Державної судової адміністрації України від 24 липня 2009 року № 81, визначає єдиний порядок призначення, виплати і припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям судів загальної юрисдикції, крім суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, відповідно до пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та Бюджетного кодексу України.

Згідно норм цього Положення, для здійснення контролю за своєчасним призначенням щомісячного грошового утримання суддів в апеляційних, спеціалізованих судах, а також у територіальних управліннях (стосовно суддів місцевих загальних судів) не пізніше 1 грудня поточного року формуються списки суддів, у яких виникає право на одержання щомісячного грошового утримання. Територіальні управління доводять відповідні списки суддів місцевих загальних судів до відома голів судів. Списки суддів, у яких право на одержання щомісячного грошового утримання виникає в наступному році, щорічно до 20 грудня надсилаються територіальними управліннями, апеляційними, спеціалізованими судами до Державної судової адміністрації України. За додержання вимог щодо строків, повноти та якості підготовки документів відповідають начальники територіальних управлінь і голови судів.

Встановлений розглядуваним Положенням порядок оформлення та подання документів для погодження призначення щомісячного грошового утримання передбачає, що за три місяці до виникнення у судді права на одержання щомісячного грошового утримання територіальне управління письмово повідомляє суддю місцевого загального суду, а працівники з кадрової роботи апеляційних, спеціалізованих судів — суддів цих судів про необхідність підготовки ними документів з цього питання. Суддя не пізніш як за два місяці до виникнення права на щомісячне грошове утримання звертається з відповідною письмовою заявою до голови суду, у якому працює.

Працівник з кадрової роботи місцевого загального суду після надходження заяви від судді готує довідку про обчислення стажу роботи судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, проект наказу про призначення щомісячного грошового утримання, в установленому порядку завіряє копію трудової книжки судді та надсилає відповідні документи до територіального управління. Територіальне управління перевіряє документи, готує довідку про обчислення стажу роботи судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, та розрахунок щомісячного грошового утримання. Працівник з кадрової роботи апеляційного, спеціалізованого суду після надходження заяви від судді оформлює необхідні документи, готує довідку про обчислення стажу роботи судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, та проект наказу про призначення щомісячного грошового утримання, а працівник фінансової служби готує розрахунок щомісячного грошового утримання.

Після оформлення усіх необхідних документів про призначення щомісячного грошового утримання, не пізніше ніж за один місяць до виникнення у судді права на його отримання, територіальне управління, апеляційні, спеціалізовані суди надсилають їх до ДСА. Матеріали про призначення щомісячного грошового утримання повинні містити: копію паспорта; копію диплома; копію військового квитка (за наявності); довідку про обчислення стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді; розрахунок щомісячного грошового утримання судді; копії наказів, що підтверджують встановлення індивідуальних доплат, які включені в розрахунок щомісячного грошового утримання; копію трудової книжки; копію послужного списку (за наявності); копію довідок з органів юстиції з посиланням на відповідні рішення та накази; інші документи, які підтверджують трудовий стаж; проект наказу про призначення щомісячного грошового утримання судді. Документи, необхідні для призначення щомісячного грошового утримання, подаються в одному примірнику.

При розгляді документів ДСА перевіряє правильність оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів. Право особи на одержання щомісячного грошового утримання установлюється на підставі всебічного, повного й об’єктивного розгляду всіх поданих документів. Після розгляду поданих документів ДСА погоджує призначення щомісячного грошового утримання або у випадках безпідставного зарахування певного стажу роботи відмовляє в його призначенні, про що готує вмотивовану відповідь установі, яка здійснювала підготовку документів.

Призначення щомісячного грошового утримання судді проводиться з дня виникнення права на його одержання шляхом видання наказу головою суду на підставі отриманого від ДСА погодження.

Щомісячне грошове утримання судді за період перебування його у відпустці без збереження заробітної плати підлягає виплаті та розраховується від середньої заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. При цьому відповідною посадою вважається посада судді, голови і заступників голови суду, які працюють у даному суді. За час перебування судді у щорічній відпустці та у разі тимчасової непрацездатності щомісячне грошове утримання виплачується у повному обсязі, з врахуванням встановлених судді на цей час доплат.

Виплата щомісячного грошового утримання працюючому судді припиняється у разі звільнення судді або відрахування зі штату суду у зв’язку зі смертю, визнанням судді безвісно відсутнім, оголошенням його померлим.

Стаття 139. Припинення відставки судді