Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

Якщо до покарання у виді виправних робіт засуджуються неповнолітні ві­ком від 16 до 18 років, необхідне додержання поставленої законом умови — обов'язкове забезпечення належного нагляду за їх поведінкою і здобуття ви­робничої кваліфікації.

6. У сучасних умовах Державний департамент України до практики за­стосування виправних робіт в порядку, передбаченому ст. 82 КК України (за­міна не відбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким по­каранням), потребує певних соціальних гарантій. Звертатися до суду з подан­ням про розгляд цього питання установи виконання покарання зобов'язані лише за наявності довідки з організації, підприємства, установи, де особа бу­де працевлаштована з наданням житла на період виконання виправних робіт. Тому розраховувати на таку заміну можуть тільки особи, що документально підтвердили своє майбутнє працевлаштування та забезпечення житлом. Біль­ше того, з 2005 р. працевлаштування засуджених з цього приводу повинно узгоджуватися через відділи кримінально-виконавчої інспекції територіаль­них управлінь Департаменту за місцем, де має намір проживати засуджений після звільнення. Тобто, перед тим, як направляти матеріали до суду, адміні­страція колонії через регіональне управління за участі співробітників кримі­нально-виконавчої інспекції перевіряє серйозність намірів (гарантію) підпри­ємства, організації або установи працевлаштувати засудженого в разі заміни покарання у виді позбавлення (обмеження) волі виправними чи громадськими роботами.

Тоді у випадку, коли засудженому буде відмовлено у працевлаштуванні за наявністю виданої довідки, кримінально-виконавча інспекція повинна переві­рити підстави такої відмови. Якщо відмова пов’язана з тим, що видача довід­ки не передбачала ніяких подальших зобов'язань з боку керівника (власника) підприємства щодо надання роботи засудженій особі, тобто мала характер не­правдивого документа, працівники інспекції повинні звернутися до прокура­тури для вирішення питання про притягнення відповідних посадових осіб да­ного підприємства, установи, організації за видачу свідомо неправдивих доку­ментів до відповідальності за ст. 366 КК України (Рішення № 1 Апеляційної комісії Департаменту України з питань розподілу, направлення та переведен­ня для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, грудень 2003 р.; Вказівка Державного департаменту України з питань виконання по­карань від 5 січня 2005 р. № 5/3-2, п. 4).

За загальним правилом більш м’яке покарання (в даному випадку — ви­правні роботи) призначається в межах строків, встановлених у Загальній час­тині Кримінального кодексу України для даного виду покарання, і не може пе­ревищувати не відбутий строк покарання, призначеного вироком (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини по­карання більш м’яким»).

Отже, в разі заміни не відбутої частини покарання у виді позбавлення волі виправними роботами, їх строк не може бути меншим за 6 місяців і більшим за

2 роки. До неповнолітніх заміна не відбутої частини покарання більш м’яким взагалі не застосовується (ч. 4 ст. 107 КК).

7. Виконання покарання у виді виправних робіт покладається на криміналь­но-виконавчу інспекцію і включає:

— облік засуджених осіб;

— роз’яснення порядку та умов відбування покарання;

— контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання за­судженими особами і власником підприємства за місцем роботи засуджених осіб;

— проведення виховної роботи із засудженими особами;

— контроль за поведінкою засуджених осіб;

— внесення подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу за­суджених, які не з’явилися за викликом до інспекції без поважних причин;

— проведення початкових розшукових заходів засуджених осіб, місцезна­ходження яких невідоме, та передача матеріалів до органу внутрішніх справ для оголошення їх розшуку;

— надання дозволу на звільнення з роботи засуджених осіб за власним ба­жанням протягом строку відбування покарання;

— проведення інших заходів, передбачених законом.

Кримінально-виконавча інспекція під час виконання покарання у виді ви­правних робіт має досить широке коло функцій і повноважень, визначених в ч. 5 ст. 41 КВК України, а також в підрозділі 2 розділу III Інструкції, які за­лежно від напрямів діяльності, що нею здійснюються, можна диференціювати на: а) організаційні, б) контролюючі, в) розшукові, г) інші. Більш докладно про це див. коментар до п. 5 ст. 36 КВК України.

8. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт передбачає пев­ний перманентний процес, в якому доречно виділяти:

1) початковий етап виконання покарання, або етап прийняття до виконан­ня вироку суду відносно засуджених осіб;

2) безпосереднє виконання покарання;