Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

Відповідно до чинного законодавства України, релігійні організації — це організації, що утворені в Україні з метою задоволення релігійних потреб гро­мадян сповідувати й поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють згідно зі свої­ми статутами (положеннями).

Благодійна організація — недержавна організація, головною метою діяль­ності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окре­мих категорій осіб. Порядок створення, реєстрації та діяльності благодійних організацій регулюється Законом України «Про благодійництво та благодійні організації».

Стаття 164. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробу­ванням

1. Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами внутрішніх справ та відповід­ними громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та контролює додержання ними громадського поряд­ку і виконання обов’язків, покладених на них судом; вносить подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з’явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий роз­шук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.

2. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військо­вого комісаріату надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведін­кою засудженого за місцем проходження служби.

3. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов’язані: ви­конувати обов’язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поваж­них причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органом внутрішніх справ.

Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошен­ня, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

1. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбу­вання покарання з випробуванням, є такий самий, як і щодо засуджених до по­карань, не пов’язаних з позбавленням волі (див. коментар до статей 13, 30, 36, 41 КВК).

Кримінально-виконавча інспекція здійснює цю діяльність спільно з орга­нами внутрішніх справ і відповідними громадськими формуваннями (див. ко­ментар до ст. 16 КВК).

2. Термін «спільно» означає колективно; те, що виконується, досягається і т. ін. всіма.

3. Правовою підставою для реалізації завдань, що випливають зі змісту статті, що коментується, виступають Закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Державну кримінально-виконавчу служ­бу України», «Про об’єднання громадян» та інші нормативно-правові акти.

4. Про зміст поняття «строкова військова служба» див. коментар до ст. 17 КВК України.

5. Військовий комісаріат — орган місцевого військового управління, який відає військово-мобілізаційними та обліково-призовними справами. В Украї­ні військові комісаріати утворюються Міністерством оборони України відпо­відно до адміністративно-територіального поділу країни — в містах, районах, областях, в Автономній республіці Крим.

6. Поняття вироку дано у п. 12 ст. 32 КПК України.

7. Про зміст терміна «документ» див. коментар до ст. 153 КВК України.

8. Інші документи, про які йдеться у ч. 2 статті, що коментується, — це до­кументи, що мають пряме відношення до виконання покарання, від відбування якого звільнений засуджений з випробуванням, саме: рішення уповноважено­го органу про позбавлення права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади (ст. 30 КВК); виконавчі листи; рішення суду про позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 29 КВК); інші документи, що передбачені чинним кримінально-виконавчим законодавством України з питань виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (див. коментар до статей 12—14, 17 КВК).

При цьому забороняється направляти до військового комісаріату докумен­ти з конфіденційною інформацією про особу без її згоди (ст. 32 Конституції України та Закон України «Про інформацію»).

9. Про зміст термінів, вжитих законодавцем у ч. 3 статті, що коментується, див. коментар до статей 34, 35, 40, 41 КВК (обов’язки засудженого, поважні причини неявки засудженого, з’явлення за викликом кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення про зміну місця проживання).

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти виконання таких обов’язків:

1) попросити публічно або в іншій формі пробачення в потерпілого;