Розділ «ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА»

Суддя розглядає зазначене подання з участю прокурора, представника адміністрації УВП або медичного закладу, що звернувся з поданням, предста­вника лікарської комісії, що дала висновок, і, як правило, засудженого. Неявка в судове засідання прокурора не зупиняє розгляду суддею цих питань.

Після доповіді судді заслуховується пояснення осіб, викликаних у судове засідання, і думка прокурора, після чого суддя в нарадчій кімнаті виносить по­станову.

На постанову суду з питань, визначених у ст. 4111 КПК України, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, а також і засуджений вправі подати апеляцію до апеляційного суду.

10. Згідно з вимогами ст. 133 КВК України, відмова від лікування є зліс­ним порушенням встановленого порядку відбування покарання, за яке перед­бачена дисциплінарна відповідальність (ст. 132 КВК), а в окремих випадках — і кримінальна відповідальність (ст. 391 КК «Злісна непокора вимогам адмініс­трації виправної установи»).

Втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі з нього тягне відповідальність за ст. 394 КК України.

Глава 4 НАГЛЯД I КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ І РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ

Стаття 22. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримі­нальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Ге­неральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відпо­відно до Закону України «Про прокуратуру».

2. Органи і установи виконання покарань зобов’язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, вста­новленого кримінально-виконавчим законодавством.

1. Нагляд за виконанням кримінальних покарань, відповідно до ст. 121 Кон­ституції України, є виключною компетенцією прокуратури як державного орга­ну і полягає у діяльності прокурора по забезпеченню додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої сво­боди громадян.

Стаття, що коментується, передбачає, що прокурорський нагляд за додер­жанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпо­рядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України «Про проку­ратуру». Органи і установи виконання покарань зобов’язані виконувати по­станови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покаран­ня, встановленого кримінально-виконавчим законодавством України.

2. Стаття 44 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що предметом прокурорського нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в установах ви­конання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або від­бування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків.

3. Прокурору, який здійснює нагляд, надається право:

1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовува­ти їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояс­нень з приводу допущених порушень;

Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебу­ває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи по­збавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

5. Більш детально компетенція відповідних органів прокуратури щодо здійснення нагляду та його основні форми конкретизуються у відомчих нор­мативно-правових актах Генеральної прокуратури України, зокрема у наказі Генеральної прокуратури № 7гн від 26 грудня 2005 р. «Про організацію про­курорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового ха­рактеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян».

6. На Управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Генеральної про­куратури України покладається організація наглядової діяльності та здійс­нення безпосереднього нагляду за додержанням законів у Державному де­партаменті Україні з питань виконання покарань та Департаменті державної виконавчої служби щодо виконання покарань у виді штрафу та конфіскації майна.

7. На Головне Управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України і відповідних військових прокурорів (регіонів, гарнізонів) поклада­ється здійснення нагляду на гауптвахтах, у кімнатах тимчасового затримання, військових частинах щодо службового обмеження для військовослужбовців та виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а на військового прокурора Центрального регіону України — також здійснення безпосередньо­го нагляду за додержанням законів у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України.

8. На відповідні відділи прокуратур обласного рівня покладається здійс­нення безпосереднього нагляду за додержанням законів у: