Розділ IV ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

[Статтю 282 доповнено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядає справу, повинен з’ясувати причини та умови вчинення правопорушення. З’ясувавши ці обставини, орган (посадова особа) вносить пропозицію до відповідного державного органа чи в орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі про усунення цих причин та умов. Така пропозиція повинна бути законною, реальною, відповідати наявним ситуаціям. Орган (посадова особа), який розглядає справу, згідно із ст. 6 КпАП повинен розробляти і здійснювати заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявляти й усувати причини та умови, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України. Тому орган (посадова особа), отримавши пропозицію щодо усунення певних причин та умов вчинення правопорушень, повинен зробити усе можливе для приведення пропозиції у виконання. Про вжиті заходи протягом місяця повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. Пропозиції щодо заходів, направлених на усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, можуть бути загальними та спеціальними. Перші формуються при аналізі розгляду декількох справ, узагальнюються певні причини та умови, робиться відповідний висновок. Інші стосуються конкретного правопорушення і направлені на запобігання вчинення саме такого адміністративного правопорушення. Відповідальність за невжиття заходів, необхідних для реалізації внесеної пропозиції, не передбачається.

Глава 23 Постанова по справі про адміністративне правопорушення

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

[У частину першу статті 283 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

[У статтю 283 внесено зміни згідно із Законом України № 244/94-ВР від 15.11.94 p.]

Розглянувши всі документи, з’ясувавши всі необхідні обставини, орган (посадова особа) робить певний висновок щодо цієї справи, який оформлюється постановою у справі. Якщо справу розглядав орган сільської, селищної, міської ради, то він приймає постанову у формі рішення. При розгляді справи колегіальним органом постанова приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. До того ж колегіальний орган повинен бути правомочним прийняти постанову у справі, що регулюється ст. 216 КпАП. Постанова повинна бути підписана посадовою особою, яка розглянула справу, а при розгляді справи колегіальним органом - головуючим на засіданні та секретарем цього органа.

Ця стаття врегульовує зміст та форму постанови. Постанова повинна містити:

- найменування органа (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи. Це необхідно для того, щоб, по-перше, забезпечити законність винесеної постанови, тобто справу повинен розглядати правомочний орган, по-друге, визначення органу, в який може бути оскаржено постанову, по-третє, щоб визначити строки оскарження постанови, строк її виконання;

- відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Тут мається на увазі зазначення прізвища, ім’я, по батькові, вік, дата народження, місце праці (навчання), місце проживання, та інші відомості, що стосуються до особи правопорушника. Дані, що певною мірою характеризують особу з позитивного (наприклад, наявність заслуг перед батьківщиною, подяки від керівництва за місцем роботи чи навчання, позитивні характеристики та інше) або з негативного (наприклад, судимість, неодноразове порушення норм поведінки у суспільстві) боку, доцільно було б зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення для сприяння прийняттю правильного рішення у справі. В такому випадку у постанові треба було б зазначити посилання на ці обставини, в зв’язку з якими було прийнято саме це рішення;

- викладення обставин, установлених при розгляді справи. Фіксування цих обставин необхідно в зв’язку з тим, що вони відображають зміст справи;

- зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Ця вимога забезпечує законність та правомірність накладення адміністративного стягнення, а також дає змогу посилатися на цей нормативний акт при виникненні питань щодо конкретного адміністративного стягнення;