Розділ III ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист усіх форм власності;

- притягнення порушників до відповідальності.

Діяльність органів внутрішніх справ має багатоаспектний характер. Так, згідно із ст. 222 КпАП органи внутрішніх справ розглядають справи: ч. 1 ст. 115 КпАП - про порушення правил користування засобами морського транспорту; ч. 1 ст. 119 КпАП - про пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв; ст. 161 - щодо незаконного відпуску або придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів та інші.

Органи державних інспекцій. До них належать органи таких державних інспекцій, як: державна інспекція якості лікарських засобів, головна державна інспекція з карантину рослин України, податкові інспекції, державні інспекції охорони праці та ін. Справи про адміністративні правопорушення можуть розглядатися іншими органами чи посадовими особами, уповноваженими на те КпАП, а саме тими, що перелічені у главі 17 КпАП: органи Державної прикордонної служби, органи залізничного транспорту, органи морського і річкового транспорту та інші.

Уповноважені органи (посадова особа) повинна оцінити зібрані докази у справі за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності. До того ж треба керуватися законом і правосвідомістю. На підставі оцінки доказів приймається відповідне рішення. За результатами розгляду справи виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП; 3) про припинення справи.

Постанова виконавчого комітету селищної, сільської ради приймається у формі рішення.

Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповнова­жених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

[Статтю 214 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 244/94-ВР від 15.11.94 р.]

[У статтю 214 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Компетенція - це певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності.

Кожен орган виконавчої влади, діючи від імені та за дорученням держави, має певний правовий статус, є носієм відповідних повноважень юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягнення мети виконавчо-розпорядної діяльності. Органи виконавчої влади наділяються необхідною оперативною самостійністю, що виражається в їх компетенції - предметах відання, правах, обов’язках, територіальних межах діяльності кожного окремого органу. Одним із принципів адміністративного процесу є законність. Цей принцип виражає адміністративний процес як суто юридичну діяльність, що здійснюється тільки на основі спеціальних процесуальних норм. Державні органи діють у межах закріпленої за ними компетенції. Цей принцип закріплено також і в цій статті.

Конкретні повноваження суб’єктів адміністративної юрисдикції зафіксовано у главі 17 КпАП.

Значення стадії розгляду справ про адміністративні правопорушення визначаються тим, що саме тут приймається акт, в якому компетентний орган офіційно визнає громадянина винним або невинним і визначає міру його відповідальності. На етапі підготовки справи до розгляду орган зобов’язаний вирішити питання чи належить до його компетенції розгляд цієї справи.

При розгляді справи орган повинен керуватися нормами, передбаченими КпАП щодо місця, строків, порядку розгляду справи; вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення; порядок і строки доведення постанови до заінтересованих осіб і т. д. (гл. 16, 17, 18, 22, 23 КпАП).

За характером компетенції виокремлюють: