Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

[У статтю 124-1 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 124-1 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-111 від 05.04.2001 p.]

[Статтю 124-1 доповнено згідно із Законом України № 743-IV від 15.05.2003 p.]

Відповідно до п. 26 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право: використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію. Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог ст. 25 зазначеного Закону та інших актів чинного законодавства. Відповідно до ч. З ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов’язаний надавати транспортний засіб: а) працівникам міліції та охорони здоров’я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам військової служби правопорядку у Збройних силах України; б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов’язків з затримання правопорушників. До того ж водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. Зазначені права працівників міліції та охорони здоров’я, посадових осіб військової служби правопорядку у Збройних силах України встановлені для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням встановленого порядку управління, тому об’єктом цього правопорушення є порядок управління.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у ненаданні посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненаданні військових транспортних засобів посадовим особам військової служби правопорядку у Збройних силах України у встановлених законом невідкладних випадках.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю умислу.

Суб’єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни - водії та власники транспортних засобів.

Стаття 124-2. Виключена

[Кодекс доповнено статтею 124-2 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1369-ХІІ від 29.07.91 p.]

[Стаття 124-2 виключена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.]

Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху

Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121 - 128, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 131, статтями 139 і 140 цього Кодексу, -

тягнуть за собою попередження.

[У статтю 125 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІІ від 29.05.85 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.; Законами України № 2547-ХІІ від 07.07.92 p., № 3785-ХІІ від 23.12.93 p.]

[У статтю 125 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 125 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Особливістю положень цієї статті є охоплення нею всіх порушень правил дорожнього Руху, що не передбачені в диспозиціях інших статей КпАП. До того ж необхідно брати до уваги, що найбільш шкідливі для суспільних відносин правопорушення у сфері Дорожнього руху відображені законодавцем у відповідних диспозиціях статей КпАП. інші порушення правил дорожнього руху, як правило, є незначними, не мають великої суспільної шкоди. Так, наприклад, до таких правопорушень може бути віднесено користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, які він тримає У руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), діяння, при вчиненні якого водій перешкоджає іншим транспортним засобам, рухаючись без потреби з дуже малою швидкістю, тощо. Низький рівень соціальної шкідливості, спричиненої даними правопорушеннями, підтверджується вибором законодавцем найбільш м’якої санкції - попередження.

Загальним об’єктом зазначених правопорушень є суспільні відносини у сфері дорожнього руху. Об’єктивна сторона цих правопорушень може мати різноманітний характер, обумовлений особливостями норми правил дорожнього руху, яку порушує винна особа. Суб’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, виявляється, як правило, у формі необережності. Суб’єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років, оскільки саме в цьому віці особі може бути надано право на керування мототранспортними засобами і мотоколясками, і вона стає учасником дорожнього руху.

Стаття 126. Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред’явили для перевірки відповідних документів

Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування, -