Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватись тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

1. Основними є такі адміністративні стягнення, які не можуть накладатися додатково до інших видів адміністративних стягнень. Попередження, штраф, позбавлення спеціального права, наданого цьому громадянинові, виправні роботи, адміністративний арешт можуть застосовуватися тільки як основні.

2. Додатковими є такі адміністративні стягнення, які не можуть призначатися самостійно, а можуть тільки приєднуватися до основних заходів стягнення. Такі стягнення виконують при визначенні обсягу адміністративної відповідальності не основну, а допоміжну роль.

3. Відповідно до коментованої статті оплатне вилучення та конфіскація предметів, що з’явилися знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. Фактично оплатне вилучення й конфіскація зазначених предметів застосовуються тільки як додаткові стягнення, оскільки в Особливій частині Кодексу не залишилося статей, які передбачали б можливість застосування цих стягнень тільки як основні.

4. Необхідною умовою накладення додаткового стягнення є пряма вказівка на обов’язковість або можливість оплатного вилучення чи конфіскації предметів, що з’явилися знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, у санкції відповідної статті Особливої частини КпАП. У випадках, коли санкція не містить зазначених положень, додаткові стягнення накладатися не можуть.

5. У санкціях деяких статей Особливої частини Кодексу зазначаються стягнення, які можуть (наприклад, ст. 91, 174, ч. 1, 2 ст. 181, ч. 2 ст. 182 тощо) або повинні (наприклад, статті 158, 162, ч. 2 ст. 164, частини 2, 3, 4 ст. 164-6 тощо) бути призначені в якості додаткових. Там, де санкція сформульована як альтернативна (наприклад, у ч. 1 ст. 190, яка передбачає за придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої), додаткове стягнення може бути накладене або не накладене на розсуд органа (посадової особи), що розглядає справу про адміністративне правопорушення. Необхідність у застосуванні додаткового стягнення обумовлюється характером правопорушення, особистістю винного й іншими обставинами справи. Якщо санкція застосовуваної статті Особливої частини КпАП не містить альтернативи (як, наприклад, у ч. 1 ст. 195-4, де встановлено, що порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами, має наслідком накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів), то орган (посадова особа), що вирішує справу, зобов’язаний поряд з основним накласти також і додаткове стягнення. Утриматися від його накладення, мотивуючи характером вчиненого правопорушення або особливостями особистості порушника, юрисдикційний орган не має права.

6. Коментована стаття містить важливе положення про припустимі варіанти поєднання видів адміністративних стягнень. За одне адміністративне правопорушення може бути накладене або основне, або основне та одне з додаткових адміністративних стягнень. Як основне за здійснення адміністративного правопорушення може призначатися тільки одне з основних стягнень, зазначених у санкції застосовуваної статті Особливої частини КпАП. Одночасне застосування двох основних або двох додаткових стягнень неприпустимо.

7. Якщо відповідно до ч. 2 ст. 24 КпАП законодавець буде вводити нові види адміністративних стягнень, то він одночасно повинен вирішити, чи буде це стягнення застосовуватися тільки як основне або можливо застосування його і як додаткове стягнення

Стаття 26. Попередження

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

[У статтю 26 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

1. Попередження полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і застереженні правопорушника від його повторення. За своєю сутністю попередження - це інформування порушника про те, що його поведінка має антигромадський характер і що йому слід припинити вчинення подібних проступків, інакше він буде підданий більш суворому покаранню. У зв’язку з цим і в санкціях статей КпАП попередження встановлюється як альтернативний захід поряд зі штрафом. Єдиний виняток становить ст. 125 («Інші порушення правил дорожнього руху»), в якій попередження передбачено як єдине стягнення.

2. Попередження є найбільш м’яким адміністративним стягненням і в адміністративно-юрисдикційній практиці застосовується із урахуванням відповідних умов, серед яких: вчинення правопорушення вперше; малозначність проступку; незнання правових норм; позитивна характеристика особи порушника за місцем роботи (проживання); випадки, коли мінімальний розмір штрафу, передбачений альтернативною санкцією, не відповідає вчиненому діянню і майновому стану порушника; наявність пом’якшуючих і відсутність обтяжуючих обставин.

3. Адміністративним стягненням визнається лише таке попередження, яке було винесено в письмовій формі або зафіксовано іншим встановленим способом. В більшості випадків воно оформляється шляхом винесення постанови уповноваженим на те органом або посадовою особою.

4. Застосування попередження, так само як і інших адміністративних стягнень, має для порушника відповідні правові наслідки. Особа, піддана цьому стягненню, вважається протягом одного року від дня його виконання покараним в адміністративному порядку (ст. 39 КпАП). Якщо протягом року така особа вчинить нове адміністративне правопорушення, до неї може бути застосоване більше суворе адміністративне стягнення.

5. Попередження як адміністративне стягнення необхідно відрізняти від усного зауваження. Останнє відповідно до ст. 22 КпАП застосовується у випадках звільнення від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого. Усне зауваження не є адміністративним стягненням і не має пов’язаних з ним негативних правових наслідків. Такого роду зауваження широко використовуються в повсякденній діяльності наглядових органів як профілактична міра впливу.

Стаття 27. Штраф

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

[Текст статті 27 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]