Розділ «ЧАСТИНА ШОСТА ТЕОРІЯ СИСТЕМИ ПРАВА І СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА. ТИПОЛОГІЯ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ»

2) сукупність актів, об’єднаних за предметом правового регулювання, яким є вид (трудові, адміністративні та ін.) або сфера якісно однорідних суспільних відносин (охорона здоров’я, культура, наука та ін.);

3) єдність змісту об’єднаних актів - єдність принципів правового регулювання, єдність джерел формування норм, спільність основних положень;

4) єдність форми - акти усередині галузі (кодекси, закони) повинні бути зовні упорядковані таким чином, щоб складали єдине ціле;

5) системні зв'язки актів усередині певної галузі з актами інших галузей законодавства через нормативні приписи, що містяться в їх статтях (стаття - структурний первинний елемент як галузі законодавства, так і всього законодавства в цілому);

6) формально-логічний поділ галузей законодавства на інститути законодавства.

Кожна галузь законодавства слугує загальним цілям усієї системи законодавства й одночасно виконує власну, цілком визначену роль, має свою соціальну цінність. Недоцільно здійснювати поділ галузей законодавства на основні та неосновні, підносити одну галузь законодавства над іншою.

Види галузей законодавства за їх горизонтальною структурою:

• галузеве - система нормативних приписів, що виражають норми однієї галузі права (конституційне, цивільне, кримінальне та ін.);

• внутрішньогалузеве (спеціальне) - система нормативних

приписів, що виражають норми підгалузі чи інституту права) (кримінально-виконавче законодавство як внутрішньогалузева частина кримінального законодавства);

• багатогалузеве (комплексне) - система нормативних приписів кількох галузей, підгалузей, інститутів права, котрі становлять відносно самостійну (комплексну) сферу суспільного життя. Комплексні галузі законодавства спрямовані на урегулювання не однорідних, а різнорідних суспільних відносин (адміністративних, фінансових, цивільних, трудових, підприємницьких тощо) за допомогою поєднання норм різних галузей права (господарське законодавство, транспортне законодавство, ювенальне законодавство, муніципальне (комунальне) законодавство та ін.).

Основним галузям права зазвичай відповідають самостійні галузі законодавства. Але галузі законодавства не завжди збігаються з галузями права. З одного боку, можуть існувати галузі законодавства (тобто групи нормативних правових актів, що фактично відокремилися) без галузей права (наприклад, законодавство про нотаріат тощо), а з другого - галузь норм права, що об’єктивно сформувалася, не здобуває галузевого (кодифікованого) законодавчого вираження (наприклад, норми фінансового права, права соціального забезпечення, освітнього права тощо - не кодифіковані й розосереджені по різних нормативних актах).

Інститут законодавства - сукупність нормативних приписів галузі законодавства, що виражають зміст взаємозалежних правових норм, які регулюють певну групу (вид) суспільних відносин, а також суспільні відносини або їх елемент. Інститут законодавства - нижчий в ієрархії групування норм права і водночас важливий інтеграційний елемент системи законодавства. Від ефективності його дії залежить функціонування всієї системи законодавства.

Ознаки інституту законодавства:

1) є сукупністю нормативних приписів галузі законодавства;

2) служить матеріальним вираженням інституту права;

3) втілює у своєму змісті конкретну юридичну конструкцію;

4) базується не лише на загальних положеннях і принципах законодавства, а й на певному (головному для нього) внутрішньогалузевому регулятивному принципі.

Види інститутів законодавства (вони, зазвичай, визначаються інститутами права): галузеві - сукупність нормативних приписів, що виражають зміст взаємозалежних норм однієї галузі права (інститут неосудності); міжгалузеві - сукупність нормативних приписів, що виражають зміст взаємозалежних норм кількох галузей права (інститут відповідальності); комплексні (суміжні) - сукупність нормативних приписів, що виражають зміст взаємозалежних норм, об’єднаних з кількох суміжних галузей права (інститут опіки і піклування, що є суміжним між цивільним правом і сімейним правом).

Галузь та інститут законодавства різняться насамперед за обсягом регулювання. На відміну від галузі, що виражає зміст системи норм права, яка регулює усю сукупність якісно однорідних суспільних відносин, інститут законодавства відтворює зміст норм права, що регулюють або різні сторони одних типових суспільних відносин, або його відмітні ознаки.