Розділ «ЧАСТИНА П’ЯТА ТЕОРІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН»

стали обов’язковими в результаті багаторазового повторення протягом тривалого часу; здійснюються добровільно, а у разі їх порушення, до правопорушників застосовуються заходи громадського впливу.

Ознаки норм-звичаїв:

1) мають регулятивний характер - упорядковують найбільш стійкі суспільні відносини, що складалися тривалий час і передавалися з покоління в покоління;

2) мають суспільний, колективістський характер - виражають суспільні інтереси в межах будь-якої форми самоорганізації населення (територіальної громади та ін.) і забезпечуються заходами громадського впливу;

3) визначаються етнічними особливостями - залежать від менталітету певної етнічної групи, де формувалися;

4) морально зумовлені - відповідають моральним підвалинам того соціального середовища, у якому виникли;

5) пов’язані з релігійними уявленнями і ритуалами;

6) мають підкреслену публічність - обов’язковість для всіх членів певного громадського об’єднання та ін.

Норми-звичаї і норми права перебувають у взаємозв’язку:

1) норми-звичаї слугували основною формою регулювання відносин у додержавному суспільстві — найдавніше право (звичаєве право) виникло саме із норм-звичаїв, що були санкціонованими спочатку старійшинами роду, а потім сформульованими державою;

2) норми-звичаї, що були узаконені (сформульовані) державою в нормативно-правовому акті, набули характеру правових норм (Закони Хаммурапі, Руська правда, Алеманська правда, Салі- чеська правда та ін.) це сприяло розвитку національних правових систем;

3) норми-звичаї, що були санкціоновані державою, набули характеру правових звичаїв: а) в деяких країнах (країни Океанії, тропічного поясу Африканського континенту) вони зберігають значення субсидіарного (допоміжного) джерела права;

б) в Україні та інших країнах романо-германського права вони періодично використовуються як соціальні регулятори у сфері господарської діяльності, торгівлі (звичай ділового обігу; портовий звичай як один із видів попереднього; торговий звичай - особливо застосовується у сфері міжнародної торгівлі і торгового мореплавання).

Близькими до норм-звичаїв є норми-традиції - історично сформовані правила поведінки людей, що успадковуються кожним наступним поколінням, перевіряються їх досвідом і стають прийнятними правовими нормами у суспільстві. Традиції - більш широке за змістом утворення, ніж звичаї, і на відміну від останніх (стихійних) установлюються свідомо.

Традиції виявляються подвійно: 1) передають протягом сторіч правові цінності (категорії, норми, принципи) від одного покоління до іншого у певній цивілізації (культурі); 2) перешкоджають становленню нових правових інститутів і відносин або вимагають від державної влади проводити політику компромісів. Чим більше розвинені соціально-економічна структура і правова культура суспільства, тим швидше наповнюються традиції культурно-правовими цінностями.

Традиції іноді зовнішньо виражаються в нормах обрядів - правилах поведінки особливої значущості, що мають характер ритуалізованих дій, подій або комплексів учинків людей (весільні обряди, обряд вручення свідоцтва про народження та ін.). Ритуали - відповідні дії у формі обрядових церемоній, що відбуваються в урочистій обстановці і набувають системної значущості через встановлений регламент (інаугурація, присяга).

§ 5. Корпоративні норми і норми права

Корпоративні норми (від лат. corporatio - співтовариство, об’єднання) - правила поведінки, встановлені статутами (положеннями) об’єднань людей, створених для досягнення якої-небудь мети, а також рішеннями, прийнятими цими об’єднаннями для врегулювання внутрішніх відносин між їх членами. Корпоративні норми за цілями об’єднань людей можна поділити на: а) норми, що містяться в документах громадських об'єднань (політичних партій, профспілок, добровільних товариств, фондів, рухів, що засновані на членстві і не ставлять за мету отримання прибутку); б) норми, що містяться в документах комерційних корпорацій, насамперед тих, котрі створюються на добровільних засадах для підприємницької діяльності (господарських товариств - повних, командитних, акціонерних товариств - відкритих, закритих та ін.) і мають на меті одержання прибутку.

Ознаки корпоративних норм громадських організацій:

1) предметом їх регулювання є відносини, які неможливо або недоцільно регулювати правом;