Розділ «ЧАСТИНА ДЕВ’ЯТА ТЕОРІЇ ЮРИДИЧНО ЗНАЧУЩОЇ ПОВЕДІНКИ І ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ТЕОРІЯ ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ»

• запобігання правопорушенням і підтримання правопорядку;

• притягнення правопорушників до відповідальності;

• відновлення порушених прав;

• виховання в особи настанов на правомірну поведінку та підвищення правової свідомості суспільства;

• виправлення й перевиховання правопорушників. Мету юридичної відповідальності визначають її функції.

Функції юридичної відповідальності - основні напрями юридичного впливу на правопорушника та інших осіб з метою охорони й захисту правопорядку та виховання суб’єктів права, котрі вчинили або можуть вчинити правопорушення.

Основні функції юридичної відповідальності:

• охоронна (запобіжна) - полягає у попередженні правопорушень, їх профілактиці;

• захисна (відновлювальна) - полягає у відновленні незаконно порушених суб’єктивних прав, примусовій реалізації невиконаних юридичних обов’язків. Особливо виявляється у цивільно- правовій відповідальності (відновлення майнового права, відшкодування моральної шкоди);

• каральна (репресивна) - виражається у встановленні певних обмежень прав правопорушника, позбавленні його певних благ (матеріальних, нематеріальних) як кари за вчинення неправомірних соціально шкідливих діянь, що є водночас захистом від таких діянь особи і суспільства;

• виховна - полягає: а) у вихованні громадян в дусі поваги до закону; б) у виправленні й ресоціалізації засуджених; в) в інформуванні громадян (особливо тих, хто перебуває на межі правомірної і неправомірної поведінки) про виявлені, припинені, розкриті правопорушення задля того, щоб вони усвідомлено вели себе правомірно.

У разі застосування до особи примусових заходів карального (репресивного) характеру діє принцип презумпції невинуватості - припущення, згідно з яким обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виключає необґрунтоване обвинувачення і осуд.

§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби

За галузями права розрізняють такі види юридичної відповідальності.

1. Конституційно-правова (<юридична підстава - Конституція України, Закон України «Про Конституційний Суд України», Регламент Конституційного Суду України) - настає за вчинення конституційних правопорушень (порушення конституційної заборони; вчинення дій, що суперечать загальним принципам і змісту Конституції), спрямована на припинення зловживання владою, проведення профілактики її діяльності. Цей вид відповідальності - зі складними політико-правовими і морально-правовими властивостями, зумовленими боротьбою політичних сил у парламенті і державі.

Суб’єкти відповідальності: президент, уряд, парламент, орган конституційного контролю (в Україні - Конституційний Суд); органи і посадові особи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, депутати, громадські об’єднання, виборчі комісії.

Суб’єкти притягнення: парламент, Конституційний Суд, президент, територіальна громада (виборці) тощо.

Засоби конституційно-правової відповідальності: усунення президента в порядку імпічменту, розпуск парламенту, недовіра і відставка уряду, відставка окремих міністрів, вираження недовіри депутатам та їх відкликання виборцями, визнання неконституційними актів чи окремих їх частин, призупинення актів виконавчих органів влади та інші. Так, до Голови Верховної Ради третього скликання і його перших заступників парламент України застосував санкції конституційно-правової відповідальності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України. Постановами Верховної Ради України (від 21.01.2000, 13.12.2001) вони були відкликані з посад.

Правозастосовний акт -постанова, указ, рішення.

2. Адміністративна відповідальність (юридична підстава - Кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс, Закон «Про боротьбу з корупцією» та ін.) - настає за вчинення адміністративних правопорушень.