Виїмка проводиться відповідно до статей 178, 180, 181, 183, 184, 1871, 188 КПК. Підготовка до цієї слідчої дії полягає у визначенні документів, що мають значення у справі: у справах про порушення протипожежних правил — копії приписів державного пожежного нагляду, креслення заводських корпусів, схеми газоопалювальної та електросистем та ін.; у справах про підпали — акти ревізій із зафіксованими фактами нестачі товарів, копії прибутково-видаткових документів, а також документів, що відображають час і хід вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Предметом виїмки можуть також бути контрольно-вимірювальні прилади, відомче листування (накази, розпорядження, інструкції, акти та ін.).
Відтворення обстановки і обставин події, як правило, пов’язані зі встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося. Рідше проведення такої дії спрямоване на перевірку можливості самозаймання певних речовин у тих або інших умовах, за винятком випадків, коли названі досліди проводяться в лабораторних умовах у зв’язку з призначенням експертизи. Проведення дослідних дій для встановлення можливості самозаймання, загоряння при певному впливі або розташуванні предметів пов’язане з труднощами. Важко також оцінити результати такого відтворення, визначити його доказове значення. Наприклад, відхилення температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і речовинах, які стикаються, багато в чому впливають на результати відтворення тих чи інших обставин, а отже, і на можливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати при підготовці слідчого експерименту.
Наприклад, при розслідуванні пожежі шляхом відтворення обстановки і обставин події виникла необхідність з’ясувати, чи може загорітися шовк, що знаходиться на відстані 2 м від тріснутої лампи розжарювання. Проведення дослідів показало, що нитка розжарювання при падінні у разі руйнування скляного балона електролампи за вказаних умов загоряння не викликає, оскільки вона стикається з шовком уже в обвугленому і охолодженому стані. Отримані внаслідок проведеного за участю фахівців експеримента дані були використані слідчим для спростування версії обвинуваченого про можливість загоряння шовку за описаних умов.
Перевірка показань на місці проводиться з метою співставлення пояснень свідків, обвинувачених з фактичними обставинами і обстановкою пожежі. Це дозволяє з’ясувати низку обставин, пов’язаних з виникненням пожежі, зокрема, місце вогнища пожежі, її поширення, колір полум’я і диму, поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення для подальшого розслідування.
§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
Попереджувальна діяльність при розслідуванні пожеж здійснюється на підставі даних про причини та умови, що сприяють їх виникненню. Вони встановлюються органами державного пожежного нагляду, а також у процесі розслідування злочинів, пов’язаних з підпалом чи порушенням вимог пожежної безпеки.
Причинами, що сприяють виникненню пожеж, є такі: недотримання адміністрацією вказівок державного пожежного нагляду, неусунення виявлених внаслідок перевірки недоліків і несправностей, необережне поводження з вогнем, порушення правил зберігання паливно-мастильних матеріалів, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин. Органи державного пожежного нагляду на підставі узагальнення та аналізу вказаних причин і умов, а також практики органів розслідування і даних експертних досліджень здійснюють профілактичну діяльність як безпосередньо, так і через виконкоми Рад народних депутатів, а також адміністрацію установ та підприємств, добровільні пожежні дружини та ін.
Основною формою профілактичних дій слідчих органів є подання про причини та умови, що сприяють виникненню пожеж, до відповідних державних органів та інших організацій за матеріалами розслідування конкретних кримінальних справ. Такі подання згідно зі ст. 231 КПК повинні містити конкретні висновки:
а) про причини і умови, що сприяли виникненню пожежі;
б) про осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, чи таких, які вчинили підпал;
в) щодо заходів, яких необхідно вжити для усунення цих причин і умов.
Мотивоване подання слідчого з конкретної справи про пожежу, складене на підставі всебічного аналізу встановлених під час розслідування обставин її виникнення, причин і умов, що їй сприяли, є основним процесуальним документом профілактичного характеру, а також одним із найефективніших засобів запобігання злочинам, пов’язаним з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
§1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
Розробка криміналістичної характеристики екологічних злочинів (злочинів проти довкілля) тісно пов’язана з їх класифікацією та базується на широкій системі екологічного законодавства.
Відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, охорону атмосферного повітря, охорону та використання рослинного та тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Під час розслідування екологічних злочинів необхідно враховувати низку важливих положень, що містяться в законах України «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 70) встановлено, що визначення складу екологічних правопорушень та злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюється відповідно до КпАП та КК.
Для розробки та використання окремих методик розслідування екологічних злочинів необхідно враховувати класифікацію та систему адміністративних екологічних деліктів, що передбачені відповідними нормами КпАП. Щодо цього важливого значення набуває той факт, що ряд екологічних норм кримінального закону містить адміністративну преюдицію (наприклад, ст. 85 КпАП «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу» та ст. 248 КК «Незаконне полювання»).
Криміналістична характеристика будується з урахуванням особливостей екологічних злочинів, які виявляються у тому, що:
1) злочинні дії (бездіяльність) службових осіб (керівників підприємств, установ, організацій), а також інших осіб, які безпосередньо відповідають за встановлення та експлуатацію очисних споруд або виконують іншу роботу, пов’язану з транспортуванням відходів, викидів та їх знешкодженням, мають наслідком утворення певних комплексів — слідів у широкому та вузькому значенні;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Криміналістика» автора Шепітько В.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ“ на сторінці 96. Приємного читання.