2. З’ясовані обстановка і механізм розвитку пожежі після її виявлення, викликані нею шкідливі наслідки, але не встановлені обставини виникнення пожежі, її вогнище, безпосередня причина, а також причетні до неї особи.
У такій ситуації основне завдання подальшого розслідування — детальний аналіз зібраних фактичних даних про обставини події, помилок і недоліків, допущених при проведенні початкових слідчих дій, визначення напрямів і методів з’ясування причин виникнення пожежі, можливих порушень вимог пожежної безпеки та виявлення осіб, які могли своїми діями чи необережністю у поводженні з вогнем викликати пожежу.
Враховуючи індивідуальні особливості пожежі, що розслідується, зібрані на початковому етапі фактичні дані про неї, слідчий повинен побудувати всі версії, що об’єктивно випливають із встановлених обставин події про можливе вогнище та безпосередню причину пожежі, поведінку учасників і службових осіб, відповідальних за дотримання вимог пожежної безпеки на даному об’єкті, та інші обставини, що раніше не були детально досліджені.
Розробляється детальний план перевірки кожної з побудованих версій, який з урахуванням завдань, обумовлених конкретною ситуацією, в подальшому уточнюється і доповнюється.
Типові версії про причини пожеж:
1) недотримання вимог пожежної безпеки;
2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з метою приховання іншого злочину тощо);
3) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок неправильного їх зберігання;
4) стихійні явища (удар блискавки та ін.).
Підстави для побудови першої версії — встановлені на початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а) порушення вимог розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи експлуатації електроопалювальних та інших небезпечних у пожежному відношенні приладів; б) порушення вимог зберігання вогненебезпечних речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної безпеки, що мали місце раніше.
Підстави для побудови другої версії: а) декілька вогнищ пожежі; б) умови, що сприяли поширенню вогню; в) паливні й легкозаймисті речовини в неналежних місцях; г) умови, що перешкоджають швидкій ліквідації вогню; ґ) виникнення вогню в місцях зберігання матеріальних цінностей, документів; д) знайдення трупа зі слідами насильницької смерті.
Підстави для побудови третьої версії: а) неналежне зберігання самозаймистих речовин; б) проведення ремонтних, електро-, газозварювальних робіт у безпосередній близькості від паливних матеріалів і речовин; в) порушення технологічного і температурного режимів при переробленні чи зберіганні вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та ін.
Підстави для побудови четвертої версії: явища, пов’язані з діями сил природи (гроза, буря, що викликала коротке замикання дротів).
У розглянутій ситуації значну складність має побудова версій щодо осіб, які причетні до виникнення пожежі. У зв’язку з цим мають бути виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об’єкті, з’ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Показання кожної з цих осіб мають бути не лише зафіксовані, а й перевірені.
§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
Допит підозрюваного. Залежно від даних, отриманих внаслідок проведення початкових слідчих дій, і обставин, пов’язаних із затриманням підозрюваного, його допит має певну специфіку. Якщо підозрюваного затримано на місці події, то під час його допиту слід з’ясувати: чому він там опинився, що робив, яку мету переслідував, яке відношення має до об’єкта пожежі, в яких стосунках перебуває з особами, які мешкають чи працюють на цьому об’єкті, чи не погрожував він кому-небудь підпалом, чи не є його дії актом помсти тощо. Він також повинен пояснити свою поведінку (чому був на місці події, чому тікав та ін.), походження плям пальної рідини на одязі, слідів обпалення на тілі, інші обставини, пов’язані з його затриманням.
У процесі допиту докладно з’ясовуються дії підозрюваного, події, що передували пожежі (де був, з ким, коли пішов, хто і коли його бачив) та супроводжували її (у зв’язку з чим перебував у тому чи іншому місці, які інструменти і предмети мав при собі, де вони знаходяться тощо).
Якщо підозрюваний допитується через деякий час після події злочину, необхідно використовувати раніше виявлені докази з метою отримання правдивих свідчень та перевірки його показань.
Допит обвинуваченого передбачає з’ясування широкого кола обставин. При підготовці до нього необхідні: а) аналіз зібраних на початковому етапі розслідування доказів і визначення кола питань; б) вивчення даних про особу обвинуваченого; в) обрання прийомів допиту, визначення доказів, що можуть бути використані для викриття обвинуваченого у разі заперечення ним вини.
У процесі допиту з’ясовуються: мета та мотиви підпалу; причини недотримання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; спосіб вчинення злочину; стосунки з особами, яким заподіяно шкоду через підпал; час вчинення підпалу; приготування до нього; чи були співучасники; чи мали місце погрози з боку обвинуваченого; які обставини сприяли виникненню пожежі. Відомості, які повідомляє обвинувачений, слідчий співставляє з іншими доказами у справі. Під час допиту обвинуваченому оголошуються фрагменти з висновків пожежно-технічної, судово-хімічної, інших видів експертиз, пропонується пояснити конкретні факти, встановлені експертизою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Криміналістика» автора Шепітько В.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ“ на сторінці 95. Приємного читання.