Розділ четвертий  МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

7) протокол огляду звуко- або відеозаписуючих пристроїв після прослуховування магнітної плівки або перегляду відеокасети;

8) протокол допиту потерпілого (з метою підтвердження факту звукозапису), а також оперативних працівників, які видали йому диктофон або здійснювали відеозапис. Якщо ж потерпілий самостійно вів запис переговорів зі злочинцями, плівка оглядається і прослуховується окремо.

Предмети, вилучені у злочинця, а також касети зі звуко- або відеозаписом додаються до матеріалів кримінальної справи як речові докази згідно з постановою слідчого.

У другій слідчій ситуації встановлення і затримання вимагачів здійснюється на підставі відомостей про прикмети їхньої зовнішності, що повідомлені заявниками. У такій слідчій ситуації перед затриманням доцільно:

а) детально опитати потерпілого, а також свідків-очевидців, якщо вони є, про прикмети зовнішності вимагачів, сутність їхніх вимог, висловлених погроз;

б) скласти фотороботи гаданих злочинців або здійснити їхнє впізнання за фотознімками;

в) організувати збір даних про підозрюваних (оперативні розробки, дані про судимість, копії вироків, повідомлення з психоневрологічних диспансерів тощо);

г) організувати патрулювання з потерпілим або свідками-очевидцями у тих місцях, де вірогідніше перебувають вимагачі.

У разі виявлення вимагачів проводиться їхнє затримання та особистий обшук. При цьому особлива увага приділяється пошуку у злочинців речей, що належать потерпілому, документів, записних книжок, а також наркотиків, зброї тощо.

Третя слідча ситуація вважається найскладнішою як в інформаційному, так і в організаційному плані, оскільки йдеться про дії організованої групи вимагачів, відсутність заяв потерпілих або відмову останніх підтвердити факт вимагання через страх перед злочинцями або небажання розголошення власних протиправних або аморальних вчинків. У даній слідчій ситуації необхідно передбачити такі дії та оперативно-розшукові заходи, які б стимулювали потерпілого до офіційного повідомлення про факт вимагання. Насамперед, про дії, що спрямовані на виявлення предмета вимагання, знарядь і засобів злочину:

1) вогнепальної та холодної зброї, вибухових пристроїв чи речовин;

2) засобів фізичного впливу на потерпілого (предметів, що використовувалися злочинцями при катуваннях, нападі чи побитті жертви);

3) документів загрозливого характеру;

4) грошей, цінностей або іншого майна, що стали предметом вимагання; частини їхнього упаковування;

5) фонозаписів переговорів жертви із вимагачами, здійснених з метою спонукання жертви до виконання їхніх вимог;

6) медичних документів, що підтверджують побої, катування або іншу фізичну шкоду здоров’ю потерпілого.

У даній ситуації вирішення питання про порушення кримінальної справи ускладнюється ще й тією обставиною, що вимагачі розробляють «легенди» про те, які показання слід давати на слідстві у разі провалу. Насамперед, це твердження про те, що вимагання не було, що вони вимагали сплату боргу або оплату певних послуг. Безумовно, такого роду твердження підлягають перевірці.

У четвертій слідчій ситуації основна увага слідчих органів має бути спрямована на визначення місця перебування заручників і планування операції щодо їхнього звільнення.

§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. При розслідуванні фактів вимагання місцем події може бути: місце пред’явлення вимагачами своїх вимог потерпілому; місце затримання вимагачів «на гарячому»; місце утримання заручників або викраденої особи; місце перебування спільників вимагачів, які здійснювали спостереження за передачею предмета вимагання.