«Якщо привчити дітей не думати про Бога, вони стануть фашистами або комуністами – через потребу присвятити себе чомусь» (Симона Вейль, трактат «Укорінення»).
За більшовицькою доктриною, навіть у разі успіху революції клас переможців (пролетаріат) потребував зовнішнього інтелекту, колективного вождя, роль якого теоретично покладалася на партію. Диктатура пролетаріату на практиці виявилася ширмою влади більшовиків. Авангард робочого класу перетворився в специфічний кастовий інститут із жорсткою регламентацією внутрішнього життя (регулювання складу, напіввоєнна дисципліна, примусова партійна просвіта, періодичні «чистки»), справжні цілі якого полягали в тому, щоб перекрити та поставити під власний контроль та розпорядження всі ланки державного управління. Робітники, багато з яких підтримали ідею революційного перевороту в Росії 1917 року, ввійшли в історію під назвою класу-гегемону, «атакуючого класу», будівників першої у світі держави розкріпаченої праці. Слово «клас» звучало гостро й було викликом епосі. Однак реальним суб’єктом історичної дії стали партія та гіпертрофований партійно-державний апарат. Адже вони, а не робітники мали політичну автономію, інститути для вираження й захисту своїх інтересів, яскраво виражену ідентичність та інші характеристики (наприклад, реальне, а не віртуальне право розпоряджатися власністю на засоби виробництва).
Словосполучення «проста радянська людина» («простой советский человек»), за авторства В. Лебедєва-Кумача, на яке дали «добро» партія й уряд, відразу ж стало використовуватися в радянській пресі як характеристика позитивного члена радянського суспільства.
И слава повсюду везде
О нашей единственной в мире,
Великой Советской Стране.
По полюсу гордо шагает,
Меняет движение рек,
Высокие горы сдвигает
Советский простой человек.
Отбросивши сказки о чуде,
Отняв у богов небеса,
Простые советские люди
Повсюду творят чудеса.
Всех лучше советские скрипки
На конкурсах мира звучат,
Всех ярче сверкают улыбки
Советских веселых девчат.
В морские глубины пробьется,
Взойдет на Эльбрус и Казбек
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хто такі совки, або Антологія совка» автора Тарас Алберда на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 1. Приємного читання.