Розділ «Україна і Болонський процес»

- вміти працювати на комп'ютері;

- спілкуватися рідною та іноземними мовами;

- швидко працювати з інформацією.

ООН вважає грамотність і тривалість віку людини однаково важливими характеристиками буття народу. ЮНЕСКО оголосило 2003 -2012 роки десятиліттям грамотності.

Одним з пріоритетів Європейського Союзу є активізація інвестицій в людські ресурси і професійну підготовку, які є основними активами Європи. Європейський Союз визнає важливість освіти і безпосереднього підвищення знань протягом життя, необхідність володіння декількома мовами і технічними навиками. 45 % громадян ЄС розмовляють як мінімум однією іноземною мовою. Найбільші поліглоти серед європейців - люксембуржці. Майже кожний володіє другою мовою. Вивчення, знання громадянами України іноземних мов буде сприяти її євроінтеграційним зусиллям.

Характеризує рівень розвитку держав, визначає їхні шанси ввійти до числа технологічно розвинутих країн показник кількості дослідників, вчених на 10000 населення. У 1998 р. в Україні він становив близько 27 осіб, а в технологічно розвинутих європейських країнах - 60-70, США - 107, Росії - 3532. На 2005 р. кількість учених-дослідників у розрахунку на 1 млн. населення в Україні становила понад 2 тис. осіб, тим часом як у Японії - 5,3 тис, Росії -3,5 тис, Канаді - близько 3 тис, Швеції - понад 5 тис, Фінляндії, яка займає в рейтингах конкурентоспроможності перше місце, - понад 7 тис. осіб . За різними оцінками, Україна в 90-ті роки XX ст.

втратила від 15 до 20% свого інтелектуального потенціалу, в результаті еміграції найбільш кваліфікованих працівників'4.

Чисельність докторів наук, які виїхали з України за кордон:

1995 р.-59;

1998 р. -19; 1999-32; 2000 - 26; 2004- 13;

2005 - 8 чоловік35.

Чисельність кандидатів наук, які виїхали з України за кордон:

1997 р.- 129;

1998р.-98;

1999 р. - 104;

2000 р. -125;

2004 р.-74;

2005 р. - 45 чоловік36.

Разом з тим Україна належить до держав з високим науковим потенціалом. Це передусім визнані у світі наукові школи, вагомі, а нерідко й унікальні досягнення в багатьох сферах - розробці нових матеріалів, біотехнології, радіоелектроніці, фізиці низьких температур, ядерній фізиці, електрозварюванні, інформатиці, телекомунікація та зв'язку.

В країнах з розвиненою ринковою економікою науковці являють собою досить забезпечений прошарок суспільства, але не найбільш забезпечений (як, наприклад, було у колишньому Радянському Союзі), порівняно з промисловцями, менеджерами, комерсантами. Наука й освіта - це специфічні види людської діяльності, які у цивілізованому світі дозволяють при достатній забезпеченості задовольняти інтелектуальні потреби і направляти їх на користь суспільству. '