Це рівняння можна прокоментувати так: загальний обсяг ВВП складається з двох частин, одна з яких створена капіталом, а інша - працею. При цьому АУ/АК показує граничну продуктивність капіталу (фондовіддачу), АУ/АЬ - граничну продуктивність праці. Отже, перша частина ВВП - Уі (продукт капіталу), а друга - уг (продукт праці). Тоді У = Уі + 1/2* Вплив технологічного прогресу виявляється у показниках фондовіддачі та продуктивності праці, що є параметрами ефективності суспільного виробництва.
Останнім часом широкої популярності набула модель економічного зростання Денісона (Е. Денісон - сучасний американський дослідник), відображена у відповідній виробничій функції. Остання показує усі якісні зміни в економіці завдяки позаінвестиційним витратам - на "людський капітал" (підвищення кваліфікації праці, рівня освіти тощо), а також на чинники, що не піддаються безпосередній кількісній оцінці: підприємництво, спеціалізацію праці, структурні зміни в економіці. За розрахунками Е. Денісона, підприємництво, спеціалізація виробництва, наукова організація праці, структурна перебудова економіки забезпечують 12 % приросту ВВП; інша частина загального приросту одержується за рахунок прогресу технології і знань з управління.
Виробничі функції не дають і не можуть дати повного уявлення про роль усіх чинників економічного зростання, але вони показують його загальні тенденції, виявляють значення екстенсивних та інтенсивних факторів.
Хоча виробничі функції описують моделі економічного зростання на макрорівні, вони враховують лише чинники, що діють на мікрорівні (капітал, праця, технічний прогрес). Дія макроекономічних чинників зростання досліджується в принципово інших моделях (зокрема в моделі мультиплікатора економічного зростання).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних учень у запитаннях і відповідях» автора Мазурок П.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неокласичні теорії економічного зростання“ на сторінці 2. Приємного читання.
