Фізіократія (з гр. - "влада природи") - напрям класичної політичної економії у Франції, який центральну роль в економіці відводив сільськогосподарському виробництву.
Фізіократи піддавали критиці меркантилізм, вважаючи, що увага виробництва має бути спрямована не на розвиток торгівлі та нагромадження грошей, а на створення достатку "творів землі", в чому, на їхню думку, полягає справжній достаток нації.
Фізіократизм виражав інтереси великого капіталістичного фермерства.
Нейтральні ідеї теорії фізіократії такі.
Економічні закони мають природний характер (тобто зрозумілі кожному), і відхилення від них призводить до порушення процесу виробництва.
Джерелом багатства є сфера виробництва матеріальних благ - насамперед землеробство. Тільки землеробство є продуктивним, оскільки при цьому працюють природа і земля.
Промисловість фізіократи вважали безплідною, невиробничою сферою.
Під чистим продуктом вони розуміли різницю між сумою всіх благ і витратами на їх виробництво. Цей надлишок (чистий продукт) - унікальний дар природи. Промислова праця лише змінює його форму, не збільшуючи розміру чистого продукту. Безплідною вважалася і торгова діяльність.
Фізіократи проаналізували речовинні складові капіталу, розрізняючи "щорічні аванси", річні витрати і "первинні аванси", які становлять фонд організації землеробського господарства і витрачаються відразу на багато років уперед. "Первісні аванси" (витрати на землеробське облаштування) відповідають основному капіталу, а "щорічні аванси" (щорічні витрати на сільськогосподарське виробництво) - оборотному капіталу.
Гроші не зараховувалися до жодного з видів авансів. Для фізіократів не було поняття грошового капіталу, вони стверджували, що гроші самі по собі безплідні, і визнавали лише одну функцію грошей - "як засіб обігу". Нагромадження грошей вважали шкідливим, оскільки воно вилучає гроші з обороту і позбавляє їх єдиної корисної функції - слугувати обміну товарів.
Фізіократи дали визначення "первинних авансів" (основний капітал) - витрати на землеробське облаштування - і "щорічних авансів" (оборотний капітал) - щорічні витрати на сільськогосподарське виробництво.
Оподаткування фізіократи зводили до трьох принципів:
• o оподаткування є джерелом прибутку;
• o наявність співвідношення між податками і прибутками;
• o витрати на стягнення податків не повинні обтяжувати.
Основоположник школи фізіократів Франсуа Кене (1694- 1774) був придворним медиком Людовіка XV, а проблемами економіки почав займатися у 60 років. Кене - автор "економічної таблиці", в якій показано, як сукупний річний продукт, що створюється в сільському господарстві, розподіляється між класами: продуктивним (особи, зайняті в сільському господарстві, - фермери і сільські наймані робітники), безплідним (особи, зайняті в промисловості, а також купці) і власниками (особи, що одержують ренту, - землевласники і король). У цьому творі Кене представив основні шляхи реалізації суспільного продукту у вигляді напрямленого графіка з трьома вершинами (класами), об'єднавши всі акти обміну в масовий рух грошей і товарів, але при цьому виключивши процес накопичення (рис. 3.1).
Сам оборот річного продукту, на думку Кене, складається з п'яти актів:
• 1) клас землевласників купує у класу фермерів засоби існування на один мільярд ліврів. Внаслідок цього до класу фермерів повертається один мільярд ліврів і одна третина річного продукту виходить з обігу;
• 2) клас землевласників на другий мільярд ліврів отриманої ренти купує у "безплідного" класу промислові вироби;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних учень у запитаннях і відповідях» автора Мазурок П.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна теорія фізіократів у Франції“ на сторінці 1. Приємного читання.
