Насамперед йдеться про теорії "раціональних очікувань", "адаптивних очікувань", а також про теорію "економіки пропозиції". "Нова класична" економічна теорія - це неокласичний напрям, що перебуває в стані формування.
Водночас було зроблено спробу поєднати два основні напрями сучасної економічної теорії - кейнсіанство і неокласичну теорію - в єдиній течії "неокласичного синтезу".
Одним із фундаторів "кейнсіансько-неокласичного синтезу" став американський економіст, Нобелівський лауреат 1970 р. Пол Антоні Самуельсон. Саме він на початку 50-х років виступив з обґрунтуванням необхідності об'єднання неокейнсіанства і неокласичної теорії в єдину течію.
Основні напрями сучасної економічної теорії
Сучасна економічна теорія розвивається за такими основними напрямами: економічний лібералізм, репрезентований неокласичною теорією, неолібералізмом і сучасним монетаризмом, яким властиві заперечення необхідності масштабного державного втручання в економічне життя і віра у регулюючі можливості об'єктивного ринкового механізму; економічний дирижизм, представлений неокейнсіанством, вченням шведської економічної школи та неоінституціоналізмом. Особливою течією економічної думки сьогодні також є так званий неокласичний синтез, який намагається поєднати кейнсіанство з неокласичною теорією.
До сучасних напрямів економічної думки відносять:
o неокласицизм - напрям, сформований у 90-х роках
XIX ст., що ґрунтувався на ідеях економічного лібералізму і принципах системного аналізу маржинальних (граничних) величин у дослідженнях мікроекономіки; нині до завдань цього напряму входить розв'язання макроекономічних питань і проблем регулювання економіки;
o неокейнсіанство - напрям, що виник у 50-60-ті роки
XX ст.; взяв за основу теорію Дж. М. Кейнса, доповнивши її вченням про вплив зростання прибутків на процес відтворювання (принципом акселерації);
• o неоінституціоналізм - течія, що виникла в 60-70-ті роки XX ст., яка ставила економічні процеси в залежність від технократії (глибокого знання сучасної техніки) і роз'яснювала значення економічних процесів у соціальному житті суспільства;
• o неолібералізм - економічне вчення про державне регулювання господарських процесів за підтримки державою вільної конкуренції підприємців та інших елементів економічного лібералізму.
Функції курсу "Історія економічних учень" і його значення для творчого оволодіння сучасною економічною теорією
У складній системі економічних наук історія економічних учень займає важливе місце, теоретично осмислюючи й узагальнюючи досягнення кожної з них, забезпечуючи тим самим одну з передумов їх подальшого поступового розвитку.
Поряд із цим історія економічної думки має й самостійне значення, виконуючи такі важливі функції:
• 1) виховання і розвиток економічного мислення;
• 2) пізнання поступального процесу еволюції економічної науки;
• 3) тлумачення економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах;
• 4) творче оволодіння економічними науками та формування економічного світогляду;
• 5) виявлення найраціональніших теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних учень у запитаннях і відповідях» автора Мазурок П.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Під впливом яких факторів трансформуються погляди і концепції економістів?“ на сторінці 2. Приємного читання.
