• обмеженість взаємодії з батьками й громадськістю села у здійсненні навчально-виховного процесу.
До характерних рис малокомплектної школи, незалежно від її ступеня і кількості комплектів, можна віднести: малочисельність і нерівномірність наповнення класів, нестабільність поєднання класів, варіативність щорічного набору учнів, роботу вчителя одночасно з різновіковим складом учнів, необхідність взаємоузгодження форм і методів, які використовуються стосовно учнів кожного класу й передбачають досягнення навчальної мети. Оцінка таких особливостей не може бути однозначною. З одного боку, окреслені особливості створюють сприятливі умови для індивідуалізації і диференціації навчально-виховної роботи, забезпечення дійового взаємовпливу школярів один на одного, їх співробітництво, утвердження партнерських взаємин між учителем й учнями, а з іншого – посилюють труднощі педагогічної діяльності, вимагаючи від педагога гнучкої, нестандартної реакції. До цього слід додати такі негативні фактори, як дефіцит безпосереднього мовного спілкування вчителя з окремою дитиною, наслідком чого може стати уповільнення її мовленнєвого розвитку, продукувати зниження уваги в процесі уроку, втрату інтересу до навчання взагалі.
У більшості випадків негативний вплив на результати навчальної діяльності малокомплектної школи спричинений: замкнутим соціумом, дефіцитом спілкування учнів, відсутністю закладів культури, віддаленістю закладів позашкільної освіти, низьким рівнем інформаційного забезпечення тощо.
Складність роботи в школах з малою наповнюваністю учнів зумовлена тим, що в них працює здебільшого один або два вчителі, яким щодня треба готуватися до 8–12 уроків, розподіляючи увагу між двома-трьома класами. До того ж, штатний розпис малокомплектної школи не передбачає посад завгоспа, бібліотекаря. Функції цих працівників виконує той-таки вчитель. Умови діяльності кожної малокомплектної школи специфічні, отже, й використання педагогічних закономірностей, методичних рекомендацій, поурочних розробок потребує, відповідно, творчого переосмислення.
Ці обставини, а також віддаленість малокомплектних шкіл і класів-комплектів від районних центрів, великих педагогічних колективів вимагають від класоводів і майстерності, й виняткової старанності, наполегливості.
Ефективність праці вчителя та учнів у будь-якій школі визначається взаємодією багатьох зовнішніх (організаційних) умов організації навчально-виховного процесу (раціональне поєднання класів у комплекти, правильна побудова розкладу занять, забезпечення належної матеріально-технічної бази (технічні засоби навчання, роздавальний дидактичний матеріал та наочні посібники), вимогливість і відповідальність учителя, тісний контакт його з батьками) й внутрішніх умов (психолого-дидактичними) організації навчально- виховного процесу (визначення оптимальної структури й змісту уроку (особливо самостійної роботи) відповідно до рівня розвитку учнів і мети засвоєння ними знань у кожному класі; формування у школярів загальнонавчальних умінь і навичок; вибір оптимального поєднання методів і прийомів навчання; раціональне використання наочності й слова на різних етапах вивчення теми; технологічно вміле керівництво різновіковим колективом тощо).
Вивчення практики роботи малокомплектних шкіл показує, що визначальними умовами забезпечення її ефективності насамперед виступають оптимальне поєднання класів у комплек. Як засвідчує досвід педагогічно доцільним є підхід, за якого в один комплект входять учні першого й другого класів або другого й четвертого. Старші діти (в обох випадках) уже мають певний досвід самостійної роботи, тому можуть певний час працювати без безпосереднього керівництва з боку вчителя, що надає йому можливість приділити більше уваги учням меншої вікової категорії.
Крім цього, досить добре зарекомендував себе підхід, за якого комплект створюється на основі поєднання суміжних класів. Небажано об'єднувати у комплект 6-річних учнів, адже вони потребують виключної уваги вчителя через притаманні їм психофізичні особливості, які вимагають центрації на них окремої уваги, всебічного врахування при організації навчально- виховного процесу. До того ж, існують суттєві відмінності між навчальними планами для 1 класу та планами для інших років навчання; відрізняється специфікою і дидактико-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.
Навчально-виховний процес у малокомплектній початковій школі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління початковою школою» автора Лебідь О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ“ на сторінці 3. Приємного читання.
