• школи, де немає одного чи кількох класів через відсутність дітей певної вікової категорії;
• школи, де наповнюваність класів не перевищує 5-16 учнів.
Малокомплектна школа – школа без паралельних класів, з малим контингентом учнів. Цей тип школи існує, як правило, в сільській місцевості. Найчастіше вона є початковою. Однак в основних і середніх школах теж можуть бути класи-комплекти. В таких класах один учитель, в одному приміщенні одночасно веде заняття з двома або трьома різними класами. Це зумовлює специфічну структуру малокомплектної школи, яка може бути одно-, дво-, три-, чотирикомплектною.
Поява цього типу шкіл у нас обумовлено нерівномірністю розселення людей на території країни. Раніше малокомплектні школи відкривалися тільки в невеликих селищах, тимчасових поселеннях, містечках, але останнім часом у зв'язку з зменшенням народжуваності й значної міграцією населення вони з'являються навіть у великих населених пунктах. Має місце нове поєднання основної і середньої школи з малокомплектній. Нечисленними стають вже й середні школи, чому сприяє брак учнів і вчителів. З 5 учнів формується повноцінний клас. Для 2-3 окремий клас не відчиняють, а приєднують до іншого.
Структура малокомплектних шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед такою школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноцінні результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаються позитивні мотиви навчання.
До найбільш поширених типів малокомплектних шкіл належать ті, що мають у своїй структурі один, два й три комплекти. Останній зазвичай об'єднує від 14 до 40 учнів. Варіанти створення комплектів:
• об'єднання двох класів, коли загальна кількість учнів не перевищує 25 осіб;
• об'єднання трьох класів, якщо загальна кількість школярів не перевищує 15 осіб;
• об'єднання чотирьох класів із загальною кількістю учнів до 10 осіб.
Якщо в останньому випадку загальна кількість дітей перевищує вказані параметри (10 осіб) рекомендується відокремити найбільш малочисельну вікову категорію і проводити з цими школярами заняття за індивідуальною формою.
Серед інших специфічних особливостей малокомплектної школи слід назвати такі, як:
• відсутність у штатному розкладі посад заступників з навчально-виховної роботи, помічників з господарської роботи, педагога-організатора, секретаря-друкарки, бібліотекаря;
• відсутність джерел позабюджетного фінансування;
• наявність труднощів в організації навчально-виховного процесу в разі відсутності вчителя через ті чи інші об'єктивні чи суб'єктивні обставини;
• надмірна зайнятість як учителів, так і батьків у домашньому господарстві – чинник, обумовлений соціально- економічними умовами життєдіяльності сільського населення;
• низька підготовка дітей до навчання в школі через відсутність дошкільних закладів, неувагу батьків до цих питань;
• висока інтенсивність педагогічного контролю і спілкування у системі "вчитель – учень";
• необхідність широкого застосування індивідуально- консультативних форм навчальної діяльності й недостатня готовність до цього педагогічних кадрів;
• методична ізольованість учителів;
• необхідність поєднання вчительських функцій з функціями управління навчально-виховним закладом;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління початковою школою» автора Лебідь О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ“ на сторінці 2. Приємного читання.
