П'ятого дня, знов-таки завдяки баранцеві, я довідався про таємниці життя маленького принца. Він спитав зненацька, навпростець, ніби це було наслідком довгих мовчазних роздумів:
— Якщо баранець їсть кущі, то він і квіти їсть?
— Баранець їсть усе, що попадеться.
— Навіть квіти з колючками?
— Авжеж, навіть квіти з колючками.
— Навіщо ж тоді колючки?
Цього я не знав. Я саме порався: ніяк не міг одгвинтити в двигуні міцно закручений шуруп. Мене дуже турбувало, чим обернулася вимушена посадка: питної води лишалось обмаль, і я вже боявся найгіршого.
— Нащо ж ті колючки?
Як уже маленький принц про щось питав, він не заспокоювався, поки не діставав відповіді. Шуруп той дався мені взнаки, і я сказав навмання:
— Колючки ні на що не потрібні, квіти випускають їх просто од злості!
— О!
Відтак, трохи помовчавши, гукнув майже сердито:
— Я тобі не вірю. Квіти такі кволі. I простодушні. I вони підбадьорюють себе.
Гадають, що колючі вони страшніші...
Я не відповів нічого. В ту хвилину я казав собі: «Якщо цей шуруп і зараз не піддасться, я розтрощу його молотком».
Маленький принц знов перебив мої думки:
— I ти гадаєш, що квіти...
— Де ж пак! Нічого я не гадаю! Я відповів тобі навмання. Я заклопотаний поважною справою!
Він глянув на мене здивовано.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маленький принц» автора де Сент-Экзюпери Антуан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII“ на сторінці 1. Приємного читання.