О маленький принце! Потроху я зрозумів твоє невеселе життя. Довший час ти мав лише одну розвагу: милуватися вечірнім сонцем. Я дізнався про це вранці четвертого дня, коли ти мовив мені:
— Я дуже люблю призахідне сонце. Ходімо подивимось, як сонце заходить.
— Але ж доведеться почекати...
— Чекати? Чого?
— Щоб сонце сіло.
Спершу ти дуже здивувався, а потім засміявся сам із себе і мовив:
— Мені все здається, ніби я вдома!
І справді. Всім відомо, що коли в Америці полудень, у Франції вже вечоріє. I аби за одну хвилину перенестися до Франції, можна було б подивитись, як там сідає сонце. На жаль, до Франції неблизький світ. А на твоїй планетці тобі досить було пересунути свого стільця на крок, другий. I ти бачив захід сонця щоразу, коли тільки бажав...
— Якось за один день я бачив захід сонця сорок три рази!
I трохи перегодом ти додав:
— Бачиш... коли стає дуже сумно, втішно помилуватися, як сідає сонце.
— Виходить, того дня, коли ти бачив захід сонця сорок три рази, тобі було дуже сумно?
Але маленький принц не відповів.
VII
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маленький принц» автора де Сент-Экзюпери Антуан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VI“ на сторінці 1. Приємного читання.