На крилах пісень
Сонет
Натура гине – вся в оздобах, в злоті, —
Останній усміх ясний посила
І краскою непевною пала,
Немов конаюча вродливиця в сухоті.
Недавно ще була вона в турботі,
Жила і працею щасливая була;
Тепер останнії дарунки роздала
І тихо умира… кінець її роботі!
Спокійно умира і листом покриває
Росинки білії, ті сльози самотні
Від сонця ясного і від людей ховає.
Натура ллє ті сльози таємні
Того, що хутко ляже в смертнім сні,
В холодній, білій сніговій труні.
4 – 20 листопада 1890
Наступний розділ:
На роковини Шевченка
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «На крилах пісень» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сонет“ на сторінці 1. Приємного читання.