Розділ «Стаття 33-15. План превентивної реструктуризації»

1. Превентивна реструктуризація здійснюється відповідно до плану превентивної реструктуризації, який розробляється в порядку та строки, визначені цією Книгою, та повинен містити інформацію про:

1) боржника, його фінансовий стан, причини неплатоспроможності чи її загрози;

2) грошові зобов’язання боржника, строк виконання яких настав до відкриття процедури превентивної реструктуризації або настане під час процедури, у тому числі зобов’язань, забезпечених заставою майна боржника, зобов’язань перед кредиторами, заінтересованими стосовно боржника, із зазначенням розміру неустойки (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій за порушення зобов’язання;

3) інші зобов’язання боржника, що не є грошовими, але виконання яких значно впливає на активи боржника;

4) залучених кредиторів із зазначенням їх найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця та розмір їхніх вимог;

5) класи, на які поділено сторони превентивної реструктуризації, та розмір вимог кожного класу залучених кредиторів;

6) незалучених кредиторів із зазначенням інформації, передбаченої пунктом 4 цієї частини, та розмір їхніх вимог з обґрунтуванням підстав незалучення цих кредиторів;

7) активи боржника, у тому числі активи, що є предметом застави, та їхню вартість;

8) заходи плану превентивної реструктуризації, порядок та строки їх виконання, у тому числі порядок і строки погашення вимог залучених кредиторів;

9) штатний розпис, чисельність працівників та наслідки виконання плану превентивної реструктуризації для працівників боржника;

10) обґрунтування необхідності залучення нового фінансування у разі, якщо це передбачено планом превентивної реструктуризації;

11) прогноз діяльності боржника та грошових потоків протягом строку превентивної реструктуризації;

12) обґрунтування того, що план превентивної реструктуризації має перспективу виконання та відповідає критерію найкращих інтересів кредиторів.

2. Якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог залучених кредиторів визначаються в цій валюті та виконуються боржником перед нерезидентами у такій валюті, а перед резидентами - в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату виконання зобов’язання.

3. Боржник та адміністратор превентивної реструктуризації (у разі його призначення) з метою розроблення та схвалення плану превентивної реструктуризації після відкриття процедури превентивної реструктуризації розпочинають переговори із залученими кредиторами щодо узгодження плану та заходів превентивної реструктуризації.

Переговори можуть проводитися із залученим кредитором, окремими залученими кредиторами, класами залучених кредиторів чи всіма сторонами на зборах кредиторів.

Адміністратор превентивної реструктуризації (у разі його призначення) може виступати посередником у переговорах між боржником та залученими кредиторами.

4. Сторони не зв’язані концепцією превентивної реструктуризації або можуть відступити від пропозицій плану превентивної реструктуризації, якщо це необхідно для досягнення успіху в переговорах та подальшого схвалення плану превентивної реструктуризації.

5. Сторони превентивної реструктуризації мають право визначити в плані превентивної реструктуризації повноваження адміністратора превентивної реструктуризації для контролю за виконанням плану, встановивши всі чи окремі повноваження згідно із статтею 33-3 цього Кодексу, або визначити додаткові повноваження адміністратора для контролю за виконанням плану превентивної реструктуризації.