Інформаційні системи і технології в обліку

Терещенко Л. О., Матієнко-Зубенко І. І.Інформаційні системи і технології в обліку

ВСТУП 3Тема 1. Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою 41.1. Предмет і зміст курсу, методологічні особливості та зв’язок з іншими дисциплінами 41.2. Поняття та мета створення інформаційних систем обліку (ІСО), їх роль в управлінні економічним об’єктом 51.3. Методологічні основи та організація бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення даних 71.4. Форми автоматизованого бухгалтерського обліку 101.5. Загальна характеристика та класифікація інформаційних систем обліку 15Тема 2. Економічна інформація та засоби її формалізованого описання 202.1. Економічна інформація, її види та властивості 202.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації 222.3. Система класифікації та кодування економічної інфор-мації 232.4. Єдина система класифікації та кодування. Категорії класифікаторів 252.5. Штрихове кодування інформації 26Тема 3. Організація інформаційної бази систем оброблення економічної інформації 303.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ) ІС обліку 303.2. Характеристика позамашинної інформаційної бази 313.3. Уніфікація та стандартизація документації 343.4. Машинна інформаційна база обліку. Особливості розміщення інформації на машинних носіях 353.5. Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз даних 37Тема 4. Інформаційні технології оброблення економічної інформації 404.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація 404.2. Обчислювальні системи та мережі 414.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні 434.4. Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) 464.5. Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку 49Тема 5. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем обліку 555.1. Принципи створення та функціонування ІСО 555.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСО 575.3. Характеристика та типи облікових задач, що підлягають автоматизації 605.4. Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформації 615.5. Організація діяльності облікового апарата в умовах функціонування автоматизованого оброблення даних 635.6. Основні види ризику, пов’язані з автоматизацією обліку 66Тема 6. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку основних засобів та нематеріальних активів 716.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів 716.2. Організація автоматизованого обліку основних засобів 736.3. Автоматизація розв’язання задачі «Облік основних засобів та необоротних матеріальних активів» із використанням програмного продукту «Галактика» 74Тема 7. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку виробничих запасів 807.1. Особливості обліку виробничих запасів 807.2. Організація автоматизованого обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів 847.3. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту 87Тема 8. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку праці та її оплати 938.1. Облік праці та її оплати 938.2. Організація автоматизованого обліку праці та її оплати 958.3. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту 101Тема 9. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку готової продукції та її реалізації 1049.1. Облік готової продукції та її реалізації 1049.2. Організація автоматизованого обліку готової продукції та її реалізації 1079.3. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації засобами універсального програмного продукту 112Тема 10. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку фінансово-розрахункових операцій 11510.1. Облік фінансово-розрахункових операцій 11510.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розра-хункових операцій 12410.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту 128Тема 11. Автоматизація розв’язування комплексу задач з обліку витрат на виробництво 13411.1. Облік витрат на виробництво 13411.2. Організація автоматизованого обліку витрат на виробництво 15611.3. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту 160Тема 12. Автоматизація розв’язування комплексу задач зведеного обліку та складання звітності 16312.1. Організація автоматизованого зведеного обліку та складання звітності 16312.2. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту 171ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 175ЛІТЕРАТУРА 183

ТЕМА 1ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ1.1. Предмет і зміст курсу, методологічні особливості та зв’язок з іншими дисциплінамиСучасний етап функціонування економічної системи характеризується зростанням інформаційного навантаження на управ¬лінський персонал. Це й характеризує актуальність проблеми комплексної автоматизації управлінської діяльності на основі сучасних інформаційних технологій та засобів телекомуні-кацій.Автоматизація управлінської діяльності — це об’єктивний процес, який має охопити галузь у цілому, основою якої є створення високоорганізованого середовища, що має охоплювати та об’єднувати інформаційне, телекомунікаційне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі, бази даних і знань, інші засоби інформації, що дасть можливість на якісно новому рівні проводити як повсякденну оперативну роботу, так і аналіз стану та перспектив діяльності в цілому, приймати науково-обґрунтовані управлінські рішення.У результаті вивчення дисципліни студент має одержати потрібні знання з теорії та практики використання інформаційних технологій в обліку, має знати теорію економічної інформації, види діючих інформаційних систем, комп’ютерні технології оброблення економічної інформації, створення і впровадження інформаційних систем нового покоління — систем підтримки прийняття рішень (СППР).Студент має вміти формувати склад і зміст інформаційної бази для розв’язання задач обліку, визначати склад і форми подання інформації, її структуру для автоматизованого розв’язання задач, визначати склад процедур автоматизованого оброблення даних в умовах функціонування комп’ютерних інформаційних систем обліку. Засвоєння курсу дасть можливість студенту опановувати методи і прийоми організації інформаційних систем за їх видами, рівні та функціональне призначення, удосконалювати, поглиблювати й розробляти форми та конфігурації інформаційних систем у напрямі максимального охоплення та розв’язання задач обліку на базі автоматизованих робочих місць.Даний курс є логічним продовженням дисципліни «Комп’ю-терна техніка та програмування», а також базових дисциплін зі спеціальності «Облік та аудит».1.2. Поняття та мета створення інформаційних систем обліку (ІСО), їх роль в управлінні економічним об’єктомВ Україні складається нова економічна система, основою якої є ринкові відносини. Якісних змін зазнають і важелі управ¬ління.Зміни умов виробничої діяльності, потреба адекватного пристосування до неї системи управління сприяють не тільки вдосконаленню його організації, а й потребують перерозподілу функцій управління за рівнем відповідальності, формами їх взаємодії. Мова йде про систему управління, зумовлену об’єктивною потребою та закономірностями ринкової системи господарювання, пов’язаними із задоволенням насамперед індивідуальних потреб, забезпеченням зацікавленості робітників у найвищих кінцевих результатах, широкому використанні новітніх інформаційних технологій.Важлива особливість сучасного етапу розвитку суспільства — спрямування економічних засобів управління підприємством на забезпечення раціонального ведення господарства в умовах дефіцитності ресурсів, досягнення високих кінцевих результатів із мінімальними витратами, ефективне регулювання виробництва адміністративними засобами, перехід до інтенсивного характеру розвитку виробництва на основі вдосконалення виробничого потенціалу підприємств. Сьогодні Закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та національні стандарти бухгалтерського обліку багато питань залишають бухгалтерам, які повинні керуватися своєю професійною думкою, вміти використовувати облікові дані для планування та контролю за діяльністю підприємства, інтерпретувати інформацію залежно від характеру та сутності управлінських рішень, що приймаються на її основі.Сучасний бухгалтер посідає одне з провідних місць в управлінні підприємством, оскільки займається не тільки веденням бух¬галтерських рахунків, а й здійснює планування, аудит, оцінювання, огляд діяльності, розроблення управлінських рішень у господарській діяльності підприємства. Бухгалтеру потрібні знання об’єктивного оцінювання фінансового стану підприємства, володіння методами фінансового аналізу, вміння працювати з цінними паперами, обґрунтування інвестицій грошових коштів в умовах ринку тощо.У новій ролі бухгалтера можна назвати «фінансовим менед-жером», «бухгалтером-аналітиком».У практиці прийняття управлінських рішень бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Як будь-яка мова, бухгалтер-ський облік розвивається та змінюється відповідно до потреб підприємств. Бухгалтерський облік — це система, що дає змогу вимірювати, обробляти й передавати інформацію, а також приймати рішення для управління господарською діяльністю підприємством і є зв’язуючою ланкою між господарською діяльністю та при-йняттям управлінських рішень.Оволодіти новими методами не можна без удосконалення інформаційної системи та використання сучасних інформаційних технологій у роботі бухгалтера.Основу діяльності з управління будь-якого економічного об’єкта складають інформаційні системи, що мають складну побудову, склад яких залежить від роду діяльності та розміру підприємства, організації, фірми.Автоматизовані інформаційні системи обліку поділяються:? за сферою функціонування об’єкту обліку ;? за рівнем управління;? за ступенем охоплення задач обліку, контролю та аудиту;? за типом інтерфейсу користувача;? за способом передавання інформації;? за типом організації автоматизованих інформаційних систем обліку.За сферою функціонування ІСО поділяються на:? ІСО промислових підприємств;? ІСО підприємств транспорту;? ІСО бюджетних організацій;? ІСО підприємств зв’язку;? ІСО підприємств сільського господарства.За рівнем управління ІСО поділяються на:? галузеві ІСО ;? територіальні ІСО;? корпоративні ІСО.За ступенем охоплення завдань обліку, контролю та аудиту ІСО поділяють на:? комплексну автоматизацію обліку, контролю та аудиту, пов’я¬зану з іншими автоматизованими інформаційними системами;? автоматизацію окремих комплексів задач (окремих ділянок обліку);? автоматизацію окремих задач обліку, контролю та аудиту.За типом інтерфейсу користувача ІСО поділяють на:? пакетні АІСО;? діалогові АІСО;? мережеві АІСО.За способом передавання інформації ІСО поділяють на:? локальні ІСО;? багаторівневі ІСО;? інтегровані ІСО;? розподільчі ІСО.Нині підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити: ? повне та своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів; ? виконання контрольних і аудиторських завдань із метою одержання потрібної інформації про наявні відхилення; ? аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства; ? одержання на основі автоматизації ефективних управлін-ських рішень.1.3. Методологічні основи та організація бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення данихКомплексний підхід до перегляду теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку передбачає: ? уведення в практику методологічних основ бухгалтерського обліку, що відповідають ринковим відносинам із переходом на міжнародні стандарти обліку та аудиту; ? перегляд методологічних принципів обліку, що забезпечили б комплексне оброблення облікової інформації; ? удосконалення теоретичних основ бухгалтерського обліку з використанням інформаційних технологій;? застосування новітніх інформаційних технологій та засобів спілкування; ? інтеграцію облікової інформації в єдиний інформаційний потік;? розроблення єдиної інформаційної мови показників обліку, контролю та аудиту; ? упровадження в практику обліку питань оцінювання, планування та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства; ? формування на основі автоматизації управлінських рішень.Посилення контрольних функцій обліку в умовах автоматизованого оброблення інформації потрібне для здійснення безперерв¬ного контролю кожної окремої операції, а також виявлення прихованих порушень і відхилень у господарській діяльності підприємства.Також однією з основних особливостей обліку є його тісний зв’язок із внутрішньогосподарським контролем, аналізом і аудитом. Основними завданнями внутрішньогосподарського контролю та аналізу в умовах застосування автоматизованої системи обліку є:? аналіз правомірності застосування на підприємствах форм і засобів обліку;? аналіз правомірності фіксації первинних господарських операцій і підтвердження відповідними даними документів; ? дослідження облікових даних щодо повноти відображення їх;? контроль за несанкціонованим доступом до облікової інфор¬мації; ? контроль за правильністю та своєчасністю здійснених розрахунків; ? аудит за повнотою та своєчасністю формування звітної інформації; ? аудит за правильністю складання бухгалтерських проводок і формуванням облікових регістрів; ? дослідження та прогнозування фінансово-господарського стану підприємства; ? формування управлінських рішень за фактичною інформацією. Також важливе завдання бухгалтерського обліку як інструмен¬та аналізу, аудиту та управління господарським процесом — побудова моделей облікового процесу з подальшою імітацією його із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки. Реалізація імітаційних моделей дасть змогу посилити управлінські функції обліку, передбачити на визначену дату фінансово-господарський стан підприємства та найбільший ефект від діяльності його. Отже, модельний експеримент є ефективним засобом для пошуку та знаходження оптимальних рішень з управління підприємством. Проте пріоритет в остаточному варіанті залишається за людиною.Існують такі основні типи організації автоматизованих інформаційних систем обліку:? міні-бухгалтерія;? інтегровані системи бухгалтерського обліку;? програмні інструментальні системи;? комплекси бухгалтерських автоматизованих робочих місць;? створені на замовлення системи;? для ведення окремих ділянок обліку;? корпоративні.Міні-бухгалтерія призначена головним чином для здійснення бухгалтерського обліку на малих підприємствах. Цей програмний засіб дає можливість здійснити синтетичний, а також нескладний аналітичний облік. У міні-бухгалтеріях формують бухгалтерські проводки, головну книгу, оборотну та деякі інші відомості, первинні документи. До цього класу програмних засобів належать такі, які запроваджуються на малих підприємствах України — «ІС-Бухгалтерія», «Інфо-Бухгалтер», «Фінанси без проблем», «Головний бухгалтер» та деякі інші.Інтегровані системи бухгалтерського обліку побудовано на основі записів, які тією чи іншою мірою відображають інформацію різних розділів, котрі інтегрують в усі розділи обліку. Звичайно, такі програмні засоби функціонують у вигляді одного виконуючого модуля, який є ядром інформаційної системи бухгал¬терського обліку. У діючих інтегрованих системах розробники намагаються досягти повноти реалізації облікових функцій не за рахунок розподілу бухгалтерського обліку на окремі ділянки обліку, а за рахунок ускладнення та спеціалізації процедур оброблення бухгалтерських проводок, у які може входити різноманітна додаткова інформація, потрібна для відображення специфіки кіль¬кісно-сумового, інвентарного обліку тощо. Цей клас програмних засобів призначено в основному для невеликих підприємств, однак, на відміну від програмних засобів «міні-бухгалтерія», вони характеризуються більшою глибиною аналітичного обліку та розвиненою реалізацією функцій натурально-вартісного та інвентарного обліку. До таких програмних засобів відносять інформаційні системи «Парус», «Інтегратор», «Інфін».Програмні інструментальні системи дають змогу користувачеві самостійно конструювати систему оброблення облікових даних, описувати потрібні розрахункові алгоритми, макетувати введення та висновок первинної та вихідної інформації спеціалізованою формальною мовою. Так само як і інтегровані інформаційні системи, інструментальні системи ґрунтуються на загальній моделі бухгалтерського обліку, в якій специфіку окремих його ділянок у явному вигляді не виділено. Під час використання цих програмних засобів треба мати навички програмування й уміти розробляти формули, а також невеликі програми вбудованою в таку систему мовою опису розрахунків, що ускладнює використання цієї інформаційної системи.До комплексів бухгалтерських автоматизованих робочих місць входять окремі АРМБ та в деяких випадках інформаційні підсистеми. Однак більшість комплексів не пов’язані між собою, і вирішуються локально. До таких інформаційних систем відносять «Бэст», «Бухоблік-Фінанси-Бізнес», «ФинЭко» та ін.Виготовлені на замовлення системи — це комплекс програмних засобів, які охоплюють комплекси АРМБ та інструментальні засоби, створені відповідно до вимог та умов конкретного замовника.Локальні АРМБ використовуються для розв’язання окремих завдань обліку, вони не пов’язані між собою та виконують окремі функції, потрібні підприємству.Корпоративні інформаційні системи забезпечують комплексну автоматизацію задач обліку, контролю, аналізу та аудиту з використанням інших систем управління, що діють на підприєм-ствах. Корпоративні інформаційні системи дають можливість своєчасно отримувати інформацію для прийняття управлінських рішень за рівнями управління. Програмні модулі побудовано гнуч¬ко, що забезпечує взаємодію різних бізнес-процесів. Корпоратив¬ні інформаційні системи побудовано на комплексі взаємопов’язаних АРМБ із використанням розподіленої системи оброблення даних (РСОД).1.4. Форми автоматизованого бухгалтерського облікуТехнологія оброблення облікової інформації визначається фор¬мою бухгалтерського обліку. Питання про форму бухгалтерського обліку — одне з основних у бухгалтерському обліку. Правильне розуміння та визначення форми обліку має не тільки теоретичне, а й велике практич¬не значення. Це, у свою чергу, дає можливість установити основні принципи й характерні риси тієї або іншої форми обліку та з’ясувати, наскільки позитивно вони впливають на успішне проведення автоматизації бухгалтерського обліку. Форма обліку в умовах автоматизованого оброблення інформації найтісніше пов’язана з системою оброблення облікових даних, процесом збирання та зберігання їх. Ефективне використання технічних засобів і програмного забезпечення дає можливість найбільшою мірою оптимізувати технологічний процес автоматизованого обліку, структура й логічна послідовність якого і становлять форму обліку.Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових ре-гістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.Для реєстрації та угрупування облікових даних первинних документів слугують регістри бухгалтерського обліку. Облікові регістри. Для реєстрації та групування облікових даних первинних документів служать регістри бухгалтерського обліку.У неавтоматизованому варіанті бухгалтерського обліку облікові регістри — це паперові бланки визначеної форми та структури даних. Регістри діляться на такі види:? хронологічні регістри обліку — реєстрація облікових даних у хронологічному порядку;? систематичні регістри обліку — облікові дані групуються за певними ознаками.Для малих підприємств, зайнятих у матеріальній сфері виробництва, рекомендується застосовувати регістри журнально-ордерної форми обліку, а зайнятим торгівлею та іншою посередницькою діяльністю — регістри зі спрощеною формою бухгалтерського обліку. Це такі, як:? відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (форма В-1);? відомість обліку виробничих запасів і товарів, а також ПДВ, сплачені за цінностями (форма В-2);? відомість обліку витрат на виробництво (форма В-3); ? грошові кошти та фонди (форма В-4);? відомість обліку розрахунків та інші операції (форма В-5);? відомість обліку реалізації (форма В-6, оплата);? розрахунки та інші операції (форма В-6, відвантаження);? відомість обліку розрахунків із постачальниками (форма В-7);? відомість обліку оплати праці (форма В-8);? шахова відомість (форма В-9).Кожна відомість, як правило, застосовується для обліку операцій з одного з бухгалтерських рахунків. Сума за операцією записується одночасно у двох відомостях: за дебетом і кредитом рахунка зі вказівкою номера кореспондуючого рахунка. Залишки засобів у відомостях звіряються з даними первинних документів. Узагальнення підсумків за місяць проводиться в шаховій відомос¬ті за формою В-9, на основі якої складається оборотна відомість, що є основою для складання бухгалтерського балансу.Регістр «Журнал Головна». Застосовується на невеликих за обсягом облікової роботи підприємствах, зі спрощеним планом рахунків. Регістр «Журнал Головна» одночасно є систематичним і хронологічним, відображає облік синтетичних рахунків. На початок звітного періоду вводиться сальдо за рахунками робочого плану рахунків. Щодня до журналу вносяться обороти за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків зі вказівкою документа-основи господарської операції, складається звіт за касою («Касова книга»).Аналітичний облік ведеться в допоміжних книгах, що відкриваються для різних синтетичних рахунків чи рахунків на карт¬ках, відомостях, створюваних на основі таких первинних документів:? відомості обліку заробітної плати;? відомості використання матеріалів;? відомості основних засобів (ОЗ);? відомості операцій за касою та розрахунковим рахунком.Наприкінці облікового періоду виводяться обороти за аналітичними рахунками, за кожним синтетичним рахунком обчислюються обороти за дебетом і кредитом, виводиться кінцеве саль¬до рахунка, що звіряється із сальдо за аналітичними рахунками. На основі отриманих результатів складається підсумковий бухгалтерський баланс за період.Регістр «Книга господарських операцій». На відміну від регістру «Журнал Головна», у книзі (журналі) господарських операцій кожна господарська операція вводиться в хронологічному порядку.Операція відображається на бухгалтерських рахунках шляхом уведення кореспонденції за рахунками.Операції в книзі реєструються на основі первинних документів. Регістр ведеться тривалий час (кілька облікових періодів — чи місяців року), дає можливість виконувати вибірки за дебетом/кредитом заданого рахунка, виводити загальну суму всіх проводок за визначений період часу. Окремо на основі документів формуються відомості аналітичного обліку («Касова книга», «Відомість заробітної плати»). Цей тип регістру використовується для розвинутих планів рахунків. Він адаптований до комп’ютерного варіанта обліку, але досить трудомісткий для руч¬ного обліку.Регістр «Журнал-ордер/відомість за рахунком». Цей регістр найбільше поширений. Дані з первинних документів відображаються у визначених журналах ордерах (Ж ПРО) і нагромаджуваль¬них відомостях. Усі журнали складено за кредитовим принципом, а відомості — за дебетовим. Ці систематичні регістри ведуться протягом одного місяця, після чого підраховуються підсумки оборотів у розрізі кореспондуючих рахунків.Зведений обліковий регістр «Головна книга» формується на основі оборотів за рахунками за місяць у журналах-ордерах і відомос¬тях: кредитові обороти рахунки переносяться однією підсумковою сумою за місяць, дебетові обороти збираються з різних журналів-ордерів і враховуються розгорнуто. Обороти за дебетом кожного рахунка сумуються, виводиться сальдо рахунка на кінець місяця.У комп’ютерному варіанті обліку дані регістри формуються як звіти за базою даних бухгалтерських проводок.Меморіально-ордерна форма. Хронологічні та систематичні записи бухгалтерських облікових даних ведуться окремо. Бухгалтерська проводка оформляється складанням меморіального ордера (МО) на кожну операцію чи групу однотипних операцій. За синтетичним рахунком відкривається аналітичний облік на картках, а в МО вказується номер картки для відповідного рахунка проводки за операцією. Документи-основи для складання проводки в МО додаються до ордера, у якому вказується їх кількість, а самі МО реєструються в спеціальному журналі з указівкою номера МО, дати складання та суми за операціями ордера. Після цього МО реєструються в «Головній книзі». Для кожного синтетичного рахунка виділяється окремий лист, кожний МО відображається в «Головній книзі» двічі — за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків.На основі підсумкових даних «Головної книги» складають оборотні відомості за простою чи шаховою формою.Оборотно-сальдова відомість. Оборотно-сальдова відомість служить для узагальнення відображеної в рахунках облікової інформації, перевірення правильності записів бухгалтерських проводок і складання балансу. Оборотно-сальдові відомості можуть складатися за синтетичними та аналітичними рахунками, застосовуватися в сполученні з іншими обліковими регістрами. Для кожного рахунка за обліковий період зазначається початкове сальдо, обороти за дебетом і кредитом, обчислюється кінцеве сальдо. На основі оборотно-сальдової відомос¬ті будується бухгалтерський баланс. Цей регістр представлено практично у всіх комп’ютерних системах бухгалтерського обліку, формується як звіт за базою даних бухгалтерських про-водок.Розглянемо комп’ютерний варіант облікових регістрів.Комп’ютерний облік повинен відповідати єдиній методологіч-ній основі бухгалтерського oбліку та забезпечити:? ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвійного запису;? взаємозв’язок даних аналітичного та синтетичного обліку;? суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;? скорочення трудозатрат на ведення обліку;? контроль достовірності даних, що вводяться, цілісності облікової інформації;? формування довільних зведень, бухгалтерських звітів автоматизованим способом.У комп’ютерному варіанті бухгалтерського обліку можна створювати кілька взаємопов’язаних облікових регістрів:? бухгалтерських проводок;? господарських операцій;? первинних облікових документів.Кожний такий регістр є базою даних (таблицею реляційної бази даних) певної логічної структури, але з цим ми знайомитимемося пізніше. Оброблення інформації облікових регістрів виконується у процесі розв’язання задач бухгалтерського обліку, формування звітів. Результати оброблення подаються на машинному носії у вигляді вибірки даних, а також у вигляді машинограм і відеограм. Так, на основі первинних облікових регістрів може бути сформовано всі раніше розглянуті форми облікових регістрів у вигляді вихідних звітів. Регістр бухгалтерських проводок — це хронологічний обліковий регістр, що легко трансформується в систематичний регістр. Регістри операцій і документів є одночасно хронологічними та систематичними.1.5. Загальна характеристика та класифікація інформаційних систем облікуСистема — це сукупність пов’язаних між собою та із зовнішнім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямовано на отримання конкретного результату.Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромад¬ження та оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.ІСО — це множина різних елементів та зв’язків між ними, що складають систему в цілому.У сучасній концепції організації інформаційних систем у різних предметних сферах виокремлюють дві частини: забезпечуваль¬ну та функціональну. Кожна з них у свою чергу складається з підсистем. Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації. Склад цих підсистем однорідний у різних інформаційних системах і відповідно до Державного стандарту охоплює: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення. Автоматизована інформаційна системаЗабезпечувальна частина Функціональна частина Підсистема Комплекс задач• Інформаційне забезпечення• Технічне забезпечення• Програмне забезпечення• Математичне забезпечення• Організаційне забезпечення• Правове забезпечення Рис. 1.2. Загальна структура АІСІнформаційне забезпечення (ІЗ). Інформація формується в результаті оброблення даних і є важливим елементом комп’ютер¬них інформаційних систем.Організація інформаційного забезпечення в інформаційних системах має особливе значення.Система інформаційного забезпечення передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.Інформаційне забезпечення охоплює:? методичні та інструктивні документи;? єдину систему класифікації та кодування;? інформаційну базу, яка у свою чергу поділяється на нормативно-довідкові документи, інформаційні повідомлення, інформаційні масиви.Технічне забезпечення. Технічні засоби служать основою побудови ІС. Потужність засобів значною мірою визначає склад задач, що розв’язуються в даній предметній сфері. До технічного забезпечення ІС належать комп’ютерна техніка, засоби комунікації та оргтехніка. Іншими словами, технічне забезпечення — це комплекс взаємопов’язаних технічних засобів, призначених для збирання, нагромадження, оброблення, передавання, обміну та відображення інформації, потрібної для управління системою. Технічне забезпечення сучасних інформаційних систем — це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби передачі та обміну даними, комунікаційне обладнання, мережеве обладнання, засоби мультимедіа тощо. Програмне забезпечення (ПЗ) — це сукупність програм, які реалізують мету й завдання інформаційної системи та забезпечують функціонування технічних засобів системи.Програмне забезпечення охоплює сукупність програм, що реалізують функції та задачі автоматизованих інформаційних технологій і забезпечують стабільну роботу комплексів технічних засобів.До складу ПЗ входять загальносистемні та спеціальні програми. До загальносистемного програмного забезпечення належать програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв’язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються. Спеціальне програмне забезпечення — це сукупність програм, які розробляються для створення інформаційних технологій конкретного функціонального призначення.Охоплює: пакети прикладних програм (ППП), які здійснюють організацію даних і їх оброблення у процесі розв’язання функціональних задач.Математичне забезпечення — це сукупність економіко-мате-матичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації, які є в інформаційній системі.Організаційне забезпечення передбачає власний апарат управління, що забезпечує функціонування всіх його підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.У теорії комп’ютерних систем оброблення інформації в інфор¬маційному забезпеченні виокремлюють:? зовнішнє інформаційне забезпечення, яке охоплює систему показників даної предметної сфери, систему класифікацій, первинні документи;? внутрішнє забезпечення, що охоплює інформаційну базу даних на машинних носіях.Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.Правове забезпечення на етапі розроблення автоматизованих інформаційних систем та інформаційних технологій охоплює нор¬мативні акти, пов’язані з договірними взаєминами розробника й замовника у процесі створення ІС та ІТ, із правовим регулюванням різних відхилень у ході цього процесу, а також зумовлені потребою забезпечення процесу розроблення ІС і ІТ різними видами ресурсів.Економічне забезпечення — сукупність методів і засобів, призначених для створення оптимальних умов ефективної та безпомилкової діяльності людини в інформаційній системі та її освоєння.Функціональна частина інформаційної системи реалізує розв’язання задач предметної сфери.Підсистема — це сукупність компонентів системи, виокремлених за певною ознакою. Кожна функціональна підсистема має свій склад комплексів задач, призначений для реалізації функцій управління.Основні принципи виокремлення самостійних функціональних підсистем (комплексів задач): ? відносна самостійність кожної з них; ? наявність відповідного набору функцій і функціональних задач із чітко виявленою локальною ціллю функціонування; ? мінімізація складу елементів, що входять у підсистему.В основі інформаційної системи бухгалтерського обліку лежать розв’язання облікових задач, об’єднаних у комплекси, які виконують окремі ділянки обліку. Комплекс задач характеризується визначеним економічним змістом, веденням затверджених синтетичних рахунків, первинними та зведеними документами, взаємопо¬в’язаними алгоритмами розрахунків, а також методичними матеріалами й нормативними документами конкретної ділянки обліку.Інформаційна система бухгалтерського обліку традиційно охоплює такі підсистеми: ? облік основних засобів та нематеріальних активів;? облік матеріальних цінностей;? облік праці та заробітної плати;? облік готової продукції та її реалізації;? облік фінансово-розрахункових операцій;? облік витрат на виробництво;? зведений облік та складання звітності.Взаємозв’язок комплексів облікових задач закладено в самій методології бухгалтерського обліку, системі ведення рахунків і виконання проводок, де кожна господарська операція відображається двічі: у кредиті одного рахунку та дебеті іншого.Інформаційні зв’язки комплексу облікових задач дають можливість виокремити три основні фази оброблення, закладені в основу програмних продуктів. На першій фазі виконуються: первинний облік, складання первинних документів, їх оброблення та складання відомостей аналітичного обліку за кожною ділянкою обліку (наприклад, по обліку заробітної плати складається розрахунково-платіжна документація, звіти нарахувань та утримань заробітної плати тощо).Наступна фаза оброблення — складання проводок та їх розміщення в регістри аналітичного та синтетичного обліку, журнали-ордери за номерами рахунків. Комп’ютерне оброблення дає можливість повністю автоматизувати цей процес, формувати проводки, закінчивши розв’язання кожної дільниці обліку.Третя фаза оброблення — це складання зведеного синтетичного обліку звітно-сальдових відомостей за рахунками головної книги, балансу та форм фінансової звітності. 1. Що таке бухгалтерський облік?2. Дайте визначення предметної сфери.3. Які основні типи організації ІС обліку?4. Що означає форма бухгалтерського обліку?5. Які основні завдання внутрішньогосподарського контролю та аналізу в умовах застосування ІС обліку?6. Назвіть і дайте характеристику регістрам бухгалтерського обліку.7. Що повинен забезпечити комп’ютерний облік?8. Комп’ютерний варіант облікових регістрів. 9. Основні типи організації інформаційних систем обліку. Дайте їх характеристику. 10. Які підсистеми традиційно охоплює ІС обліку?11. Інформаційні зв’язки комплексу облікових задач. Основні фази оброблення, закладені в основу програмних продуктів. 12. Як класифікуються ІС обліку?13. Як класифікуються ІС за сферою застосування ?14. Дайте визначення автоматизованої ІС обліку, встановіть мету її створення. 15. Із яких основних частин складається ІС обліку?16. Що передбачає забезпечувальна частина ІС обліку.17. Що охоплює функціональна частина ІС обліку?18. Що таке технічне, програмне, організаційне, правове, математичне забезпечення ІС обліку?19. Що входить у поняття «інформаційне забезпечення»? Яка роль інформації в ІС обліку?20. Інформаційне забезпечення ІС. Які види інформації відображаються в ньому? ТЕМА 2ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСАННЯ2.1. Економічна інформація, її види та властивостіПоняття інформація походить від латинського слова «informatio», що означає викладення, повідомлення, пояснення факту, явища, події. У процесі вивчення інформації враховуються закономірнос¬ті її створення, перероблення й використання в різних сферах діяльності.Інформацію як продукт виробництва та використання відрізняє передусім предметна сфера. Вона дуже різноманітна та поділяється за видами діяльності: наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо. Кожний вид інформації має свої технології оброблення, змістову цінність, форми представлення й відображення, вимоги до достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.Предметом подальшого розгляду буде бухгалтерська інформація, особливостями якої є:? достовірність;? повнота;? цінність і актуальність;? ясність;? зрозумілість. Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.Вона кількісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об’єкта через систему натуральних і вартіс¬них показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв’язки між ланками, напрями його розвитку та прийняття управлінських рішень. Іншими словами, економічна інформація — це дані, що використовуються в управлінні об’єктом.Економічна інформація налічує багато різновидів. Відповідно до виконуваних функцій управління виокремлюють такі види інформації: ? прогнозна — пов’язана з функцією прогнозування, відображає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів. Наприклад, прогнозований розмір прибутку;? планово-договірна — пов’язана з функцією планування та описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, обсяг випуску конкретного найменування продукції, кількість матеріалів конкретного найменування за договором.? облікова — пов’язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку та відбиває господарські процеси, які вже здійснилися, а також фактичний стан. ? нормативна — пов’язана з функцією підготовки виробництва. Вона регламентує витрати матеріальних та трудових ресурсів, рівень запасів і заділів. Наприклад, норми витрати матеріалу на виріб.? цінова — охоплює ціни, тарифи, розцінки (ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, оптові, роздрібні).? довідкова — призначена для деталізації процесів, розшифрування та доповнення різними відомостями. Наприклад, найменування та адреса підприємства.? таблична — містить коефіцієнтні величини. Наприклад, розмір податку з оподаткованої суми заробітку.Економічна інформація є предметом автоматизованого оброблення.За технологією оброблення економічну інформацію поділяють на види:? первинна — інформація, що надходить до об’єкта. Первинна інформація — інформація, що виникає на початковій стадії процесу управління. Це сукупність початкових даних, потрібних для розв’язання задач;? внутрішня — інформація, що виникає у процесі господарської діяльності об’єкта;? зовнішня — інформація, що виникає за межами об’єкта;? змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень під час кожної її реєстрації. Використовується в одному циклі оброблення.? умовно-стала — інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого часу;? необроблена — інформація, що в незмінному вигляді переходить із вхідної у вихідну. ? вхідна — інформація, що вводиться до оброблення;? похідна — інформація заново створена;? проміжна — інформація, що надходить для чергового оброблення. Проміжна інформація характеризується тим, що містить результати розрахунків, що використовуються для наступних розрахунків;? вихідна — видається наприкінці оброблення як кінцевий результат. Вихідна інформація утворюється як результат розв’я-зання задач і використовується для управління об’єктом і прийняття ефективних управлінських рішень.2.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформаціїСтруктура економічної інформації достатньо складна і може охоплювати різні комбінації інформаційних сукупностей, які володіють певним змістом. Інформаційна сукупність — це група даних, що характеризує об’єкт, процес, операцію.Розглянемо структуру, форми подання та відображення економічної інформації. Економічна інформація може бути подана так:СИМВОЛ ? РЕКВІЗИТ ? ПОКАЗНИК ? МАСИВ ? ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК ? ІНФОРМАЦІЙНА БАЗАСимвол — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, неподільна на смисловому рівні. Вони бувають двох видів: ? реквізит-основа — кількісна характеристика суттєвості, позначається великими літерами алфавіту та слугує основним елементом для побудови формул. Наприклад, кількість, ціна, сума;? реквізит-ознака — якісна характеристика суттєвості, позначається маленькими літерами алфавіту та слугує в ролі індексації у формулах. Наприклад, склад, одиниця виміру, назва матеріалу.Виходячи з цього, можемо сказати, що економічний показник — це інформаційна сукупність, що складається з реквізітів-ознак і реквізітів-основ, тобто, інформація, що має остаточний економічний зміст. На основі показників складаються документи. У документи, що використовуються в процесі управління, планування, обліку, можуть входити один або кілька показників.Набір взаємопов’язаних даних однієї форми з усіма її значеннями — це масив даних. Наприклад, сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві.Сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком.Сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції, називають інформаційною базою.2.3. Система класифікації та кодування економічної інформаціїВажлива складова інформаційного забезпечення — система класифікації та кодування.Класифікація — обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованого оброблення, а також передумова раціональної організації інформаційної бази та моделювання інформаційних процесів.Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інформації та наступного її пошуку.Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів (М) на підмножину(Мij) відповідно до ознак схожості або несхожості.Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, отриманих у результаті класифікації.Розрізняють два методи класифікації — ієрархічний і фа-сетний.Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні угруповання.Переваги: логічність побудови, чіткість визначення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання.Недоліки: жорстка структура, брак резервного обсягу.Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання. Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об’єкт може одночасно входити в різні класифікаційні угруповання.Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у задачах), дає можливість вводити нові фасети чи видаляти старі.Недоліки: недостатньо повне використання обсягу.

Рис. 2.1. Ієрархічна класифікаціяФАСЕТИЗначення Ф1 Ф2 Фk 1 ////////////////// 2 3 4 5 ... Рис. 2.2. Фасетна класифікаціяKодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угруповання чи об’єкта класифікації.Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування. Порядковий метод кодування — найпростіший і найпоширеніший. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.Серійно-порядковий метод кодування на кожну групу ознак має серію порядкових номерів із резервом номерів.Послідовний метод кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.Паралельний метод кодування теж передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.Вибір методів класифікації та кодування об’єктів передбачає:? можливість розширення кодової множини об’єктів і внесення відповідних змін; ? однозначність ідентифікованих об’єктів; ? мінімальну довжину коду; ? можливість оброблення інформації за допомогою ЕОМ; ? простоту методу кодування; ? застосування загальноприйнятих позначень.2.4. Єдина система класифікації та кодування.Категорії класифікаторівПісля присвоєння кодів створюється класифікатор.Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних найменувань та їх кодових позначень.Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.Результатом робіт із класифікації та кодування є розроблення класифікаторів за типом об’єктів і категоріями. Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів:? загальнодержавні (державні) класифікатори;? міжгалузеві класифікатори;? галузеві класифікатори;? класифікатори підприємств (локальні).Наведемо перелік основних загальнодержавних та галузевих класифікаторів:СПАТО — система позначень автономій, територій, областей;УКФВ — український класифікатор форм власності;КОПФГ — класифікатор організаційно-правових форм господарювання;ЄДРПОУ — єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;ЗКГНГ — загальний класифікатор галузей народного господарства; СПОДУ — система позначень органів державного управління; УКВ — український класифікатор валют;УКП — український класифікатор продукції;КОВ — класифікатор одиниць виміру;УСГК — українська стандартна галузева класифікація ;УБК — українська бюджетна класифікація;КВПП — класифікатор видів платників податків;КБУ — класифікатор банківських установ;УКОЗ — український класифікатор основних засобів;Наведемо приклад кодових позначень: УКУД — український класифікатор управлінських документів.Код уніфікованої форми документа складається з 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа. Структура коду форми документа за УКУД:ХХ — клас форм;ХХ — підклас форм;ХХХ — реєстраційний номер;Х — контрольне число.УКВЕД — український класифікатор видів економічної діяль-ності.Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД виглядає так:ХХ — розділ;ХХ. Х — група;ХХ. ХХ — клас;ХХ. ХХ. ХХ — підклас.2.5. Штрихове кодування інформаціїМета штрихового кодування інформації полягає у відображенні таких інформаційних властивостей товару, які забезпечують реальну можливість простежити за їх рухом до споживача, що пов’язано з підвищенням ефективності керування виробництвом.Система штрихового кодування інформації — це сукупність виду штрихових кодів і технічних засобів нанесення на носії, верифікації якості печатки, зчитування з носіїв, а також поперед-нього оброблення даних.Штрихове кодування є одним із типів автоматичної ідентифікації, що використовує метод оптичного зчитування інформації. Воно ґрунтується на принципі двоїчної системи числення; інфор¬мація запам’ятовується як послідовність 0 і 1. Широким лініям і широким проміжкам привласнюється логічне значення 1, вузьким — 0. У зв’язку з цим штрихове кодування — це спосіб побудови коду за допомогою чергування широких і вузьких, темних і світлих смуг.Потребу запровадження штрихових кодів продиктовано надзвичайно великим обсягом постачань, територіальною розкиданістю взаємозалежних організацій і підприємств, недостатньою інформацією про властивості товару на його упакуванні та в супровідній документації, браком достовірної та своєчасної інформації про надходження товару до покупця.Використання штрихових кодів забезпечує діяльність виробників і споживачів на товарному ринку використання єдиного коду, захист споживача від несумлінності виготовлювачів продукції, керування потоками інформації, а також обмін інформацією як усередині організації, так і між організаціями за допомогою методів і засобів електронного обміну даними.Для зчитування штрихового коду з носіїв інформації використовуються сканувальні пристрої різного типу.Типова технологія використання системи штрихового кодування в Україні магазинами типу «супермаркет» розглядається на прикладі процесу оформлення надходження товарів та його продажу покупцям. Надходження товару супроводжується накладною. Прийнятий товар вводиться з накладних у комп’ютер.Розсипний товар фасується з нанесенням коду EAN-13.Робоче місце касира-контролера з’єднано з касовим апаратом, комп’ютером, де є довідник штрихових кодів усіх наявних товарів і відповідні їм ціни. Ведеться також операторський контроль наявності товарів у торговій залі й на складі, який дає можливість одержувати інформацію про обсяг продажу, запасів продукції, наявності в торговій залі, змінах цін. Робочі місця на всіх рівнях поєднуються в єдину обчислювальну мережу.Діють такі види штрихових кодів:? UPC — універсальний товарний код, розроблений у США, застосовується в країнах Америки;? ЕАN — товарний код, створений у Європі на базі UРС. Відповідає назві Європейської асоціації товарної нумерації, що одержала в наш час статус Міжнародної організації (ЕАN International);? UСС/ЕАN — єдиний стандартизований штриховий код; створений об’єднаними зусиллями організацій США і Канади (Uniform Code Council) і ЕАN International.Відповідно до видів розрізняються такі штрихові коди: UРС-12, ЕАN-13, ЕАN-14, ЕАN-8, UСС/ЕАN-128 (Соdе 39).ЕАN-8 — восьмирозрядний код, використовується для кодування малогабаритних пакувань. Структура коду така:ХХХ — країна-виробник товаруХХХХ — код продуктуХ — остання цифра (контрольна).UРС-12 — дванадцятирозрядний код. Структура коду:Х — знак системи нумераціїХХХХХ — номер виробникаХХХХХ — код продуктуХ — остання цифра (контрольна).ЕАN-13 — тринадцятирозрядний код. Структура коду є такою: ХХХ — позначають країну виробник;ХХХХ — код підприємства-виробникаХХХХХ — код продуктуХ — остання цифра є контрольноюЕАN-14 — чотирнадцятирозрядний код (із одним додатковим розрядом). Основне призначення ЕАN-14 — ідентифікація транс-портного пакування. Він складається з 13 розрядів. Додатковий розряд указується першим і відображає специфіку пакування цифрами від 1 до 8, наприклад, 1 — групове пакування, 2 — пакування партій у контейнер тощо. UCC/EAN-128 — алфавітно-цифровий код, не має фіксованої довжини, дає повну характеристику предмета постачання. Складові коду: світле поле;стартовий знак (А, В і С), що забезпечує використання найпов¬нішого набору знаків;знак функції, що дає можливість автоматично контролювати відмінність символіки коду від інших символік;дані;контрольне число.Основна перевага коду UСС/ЕАN-128 — щільніше представлення цифрових даних, що дає можливість заощадити багато місця.Використання кодів регулюється відповідними міжнародними й національними стандартами. Код країни присвоюється ЕАN International. 1. Охарактеризуйте особливості економічної інформації та властивості інформації.2. Яка структура економічної інформації?3. Види економічної інформації відповідно до виконуваних функцій управління. 4. Види економічної інформації за технологією оброблення. 5. Структура, форми подання та відображення економічної інформації. 6. Що таке масив даних, інформаційний потік, інформаційна база?7. Що таке система класифікації? Методи класифікації?8. Ієрархічний метод класифікації. Переваги й недоліки цього методу.9. Фасетний метод класифікації. Переваги й недоліки цього методу.10. Методи кодування. Їх характеристика.11. Єдина система класифікації кодування. Види класифікаторів, що застосовуються в бухгалтерському обліку.12. Охарактеризуйте сутність штрихового кодування. Наведіть приклад штрихового кодування.13. Наведіть приклади технології застосування штрихового кодування.ТЕМА 3ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ СИСТЕМ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ3.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ) ІС облікуІнформаційне забезпечення інформаційних систем обліку передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.Інформаційне забезпечення — важливий елемент автоматизованих інформаційних систем обліку, призначений для відображення інформації, що характеризує стан керованого об’єкта і є основою для прийняття управлінських рішень.У процесі розроблення інформаційного забезпечення варто визначити:? склад інформації, що охоплює перелік інформаційних одиниць або сукупностей, потрібних для розв’язання комплексу задач;? структуру інформації та перетворення її, тобто формування показників документів;? характеристики руху інформації, тобто обсяг потоків, мар-ш¬рути, терміни;? характеристику якості інформації;? способи перетворення інформації.Організація інформаційного забезпечення ведеться паралельно з програмним забезпеченням та інформаційною технологією, зорієнтованою на кінцевого користувача. Інформаційне забезпечення інформаційної системи поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне. Структуру інформаційного забезпечення наведено на рис. 1.3.Основою інформаційного забезпечення ІС є інформаційна база (ІБ), що використовується у функціонуванні ІС. За складом, змістом вона повинна відповідати вимогам тих задач, проектувати ті системи, які розв’язуються на її основі. За сферою функціонування виділяють позамашинну та внутрішньомашинну ІБ.

Рис. 1.3. Структура інформаційного забезпечення3.2. Характеристика позамашинної інформаційної базиПозамашинна ІБ — сукупність повідомлень, сигналів і документів, що використовуються у функціонуванні ІС без застосування засобів обчислювальної техніки. Основним носієм інформації в позамашинному середовищі є документи (наряди, акти, накладні, рахунки або регістри, відомості тощо).Усі документи, які стосуються ІС, можна розбити на вхідні і вихідні (результатні). Вхідна документація містить первинну, необроблену інформацію, що відображає стан об’єкта управління та заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація охоплює зведено-групові дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення.Документи класифікуються за рядом ознак, наприклад:? за сферою діяльності (планові, облікові, статистичні, банківські, фінансові, бухгалтерські тощо);? за відношенням до об’єкту управління (вхідні-первинні, вихідні-звітні, проміжні, архівні);? за змістом господарських операцій (матеріальні, грошові, розрахункові);? за призначенням (розпорядні, виконавчі, комбіновані);? за об’ємом операцій, які відображаються (одноразові та звітні);? за способом використання (разові й нагромаджувальні);? за способом заповнення (вручну або за допомогою засобів автоматизації обліку).Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо. Вхідні інформаційні повідомлення (документи) та розміщена в них інформація класифікуються:за строками подання:? регламентні документи, для яких визначено термін виконання й подання;? нерегламентовані документи, які виконуються за запитом;за функціональними напрямами діяльності:? правові та нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови органів державної влади та управління), організаційно-методичні документи (накази, директиви, інструкції, методики, рішення колегій тощо);? документи з обчислення та обліку;? документи з контрольної роботи.Групування документів за функціональними напрямами за особливостями та призначенням розміщеної в них інформації визначає основні потоки інформації в структурі функціонування. Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи також мають свою класифікацію. Вони діляться на:? призначені кінцевому користувачеві;? які використовуються інформаційною системою для роз-в’язання інших задач (транзити);? які використовуються для розв’язання задач на наступному стані.Вихідна інформація охоплює звітно-згруповані дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення, головним чином, на друкованому пристрої ЕОМ. До вихідних зведень висуваються такі вимоги. Склад показників, які в них містяться, повинен бути достатнім для управлін-ських цілей. Особлива увага зосереджується на достовірності даних, які відображаються, їх логічному розміщенні. Звіти повинні видаватися в зазначені терміни, в регламентному режимі, відповідаючи на запит. Усе це дає можливість одержати на ЕОМ готову вихідну форму, яка має юридичну силу та придатна для використання на будь-якому рівні управління.Розроблення форм первинних і зведених документів виконується на стадії складання робочого проекту автоматизованого оброблення економічної інформації та знаходить відображення у проектній документації, пов’язаній із розробленням інформаційного забезпечення.У бухгалтерському обліку прийняті форми документації регулюються чинними єдиними нормативними актами, правилами та інструкціями. Уся документована інформація забезпечує приведення безлічі економічних показників у певну систему з метою встановлення термінологічної єдності, однозначності опису, зв’язку між показниками. Наприклад, структура системи показників у бухгалтерському обліку розподіляється по різних ділянках обліку: праці й заробітної плати, матеріалів, основних засобів тощо.Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.Розглянемо технологію використання електронного докумен-тообігу. Велике значення у вивченні інформаційних потоків надається правильній організації документообігу, тобто послідовності проходження документу від моменту виконання першого запису до передачі його в архів. Документообіг з’являється на стадії обстеження економічного об’єкту.Будь-яка економічна задача обробляється на основі певної кі-ль¬кості первинних документів, що проходять різні стадії оброблення: рух документів до оброблення, у процесі оброблення та після нього.Критеріями вибору системи автоматизації документообігу можуть бути масштаби організації. Вибираючи системи, потрібно враховувати такі критерії: інтеграції з іншими автоматизованими системами й базами даних, легкість освоєння, зручність роботи, забезпеченість роботи в мережах, надійність системи та захист від несанкціонованого доступу.Удосконалення документообігу проходить на основі систем електронної пошти та електронного підпису, що значно підвищує ефективність банківських операцій.3.3. Уніфікація та стандартизація документаціїРозвиток систем автоматизованого оброблення інформації вимагав уніфікації та стандартизації всієї документації, призначеної для відображення економічної інформації. Уніфікацію документації було проведено в державному масштабі в 1970-х роках. Так, постановою Держкомітету стандартів «Уніфіковані системи документації, які використовуються в АСУ» визначено вимоги до уніфікованої системи документації (УСД). Вона охоплює комплекс взаємопов’язаних документів, що відповідають єдиним правилам і вимогам побудови. До складу УСД входить облікова, звітно-статистична, фінансова, банківська, розрахунково-платіжна та інша інформація. Кожному документу присвоєно код відповідно до загальнодержавного класифікатора управлінської до-кументації (ОКУД).Уніфікація поставила такі вимоги до документів:? стандартна форма побудови;? пристосування до автоматизованого оброблення;? мінімізація показників;? крім дублювання;? охоплення всіх складових для цілей управління показників.Документація, яка діє у фінансово-кредитних установах, є по-в¬ністю уніфікованою для всіх організацій. Що стосується первинної документації для бухгалтерського обліку, то створити повністю уніфіковані системи документації на всіх ділянках поки що не можна з причин різноманіття галузевих форм і методик для деяких ділянок обліку.Так, для обліку основних засобів, фінансових операцій створено єдині для всіх підприємств міжгалузеві уніфіковані документи. Для праці та заробітної плати, обліку матеріалів розроблено галузеві типові форми документів, які пристосовуються до чинних облікових методик і конкретної галузі.Вимоги до уніфікованої документації вимагають мати стандартну форму побудови документів, що передбачає виокремлення в документі трьох частин: заголовкової, змістової, оформ¬лювальної.На попередній стадії проектування автоматизованого оброблення вивчаються всі види і форми первинних документів, що використовуються для розв’язування задач обліку. При цьому виявляються уніфіковані документи, а також з’ясовується можливість заміни чинних документів уніфікованими. Коли такої можливості немає, здійснюється розроблення нових первинних документів, тобто заміна чинних документів новими, пристосованими до автоматизованого оброблення. Цю роботу виконують спеціалісти з автоматизації спільно з користувачами.3.4. Машинна інформаційна база обліку. Особливості розміщення інформації на машинних носіяхМашинна інформаційна база охоплює всі види спеціально організованої інформації, представленої у вигляді, зручному для сприймання технічними засобами. Це файли (масиви), бази даних (БД), банки даних (БнД), бази знань, а також їх системи. Інформаційне забезпечення повинно швидко та в повному обсязі задовольняти потреби користувача.Перед ним ставляться вимоги ефективного пошуку та видачі інформації у вигляді, потрібному для розв’язання кожної конкретної задачі, наявності можливості підтримки даних у стані постійного оновлення та працездатності.За змістом внутрішньомашинне інформаційне забезпечення — це сукупність фактичних зведень, що використовуються в господарській діяльності об’єкта. Склад і структура внутрішньомашинного інформаційного забезпечення визначаються способами організації файлів, баз і банків даних, взаємодією між ними, розвитком їх у часі.Пофайлова організація ІЗ — це формування різних масивів. Класифікувати їх можна за різними ознаками: за змістом, способами використання, призначення, методом організації.Файл — це сукупність однорідної інформації складу та послідов¬ності полів, записаної на магнітному диску з присвоєнням імені.Термінологічно поняття «масив» і «файл» близькі за змістом. Це — сукупність однорідної жорстко організованої та пойменованої інформації. Для ідентифікації кожному файлу під час його запису присвоюється ім’я та розширення, що уточнює різновид¬ність файла.За змістом виокремлюють масиви даних і програмні масиви.Програмні масиви описують процеси роботи з даними та входять у підсистему програмного забезпечення.Масиви даних є основною частиною внутрішньомашинного інформаційного забезпечення.Призначення масивів залежить від задач, що стоять перед інформаційними технологіями та відображають їх специфіку. За роллю оброблення й технології використання масиви класифікуються так:? постійні масиви належать до категорії нормативно-довідкових, складають інформаційну базу АІТ та охоплюють відомості, які порівняно рідко змінюються. До їх складу входять масиви класифікаторів, довідників, каталогів та іншої умовно-постійної інформації.? поточні масиви охоплюють змінну інформацію, що поступає в систему від об’єкта, який управляється, і характеризує стан зовніш¬нього середовища, а також сам процес управління об’єктом. В основному вони створюються на основі первинних документів.? проміжні масиви виникають на етапах розв’язання задач і виконують роль механізму, що передає інформацію від задачі до задачі або в середині задач.? вихідні масиви зберігають інформацію, отриману в результаті оброблення вихідної інформації. Вони містять сукупність показників, потрібних для аналізу та прийняття управлінських рішень.? зберігальні масиви найчастіше формуються на основі вихі-д¬них і охоплюють інформацію, потрібну для оброблення в наступних звітних періодах.? пошукові (інформаційні) масиви — це сукупність показників, записів, ключів пошуку, що характеризують або зміст певних документів, або конкретний об’єкт, систему, організацію тощо.? службові масиви містять допоміжну інформацію, потрібну для оброблення всіх видів масивів.Усі види масивів складають інформаційний фонд комп’ютер-ної системи, динамічну сукупність взаємопов’язаних елементів інформації. Створення єдиного інформаційного фонду забезпечує систематизацію та уніфікацію показників, дає змогу встановити термінологічну єдність, однозначність опису та зв’язок між показ¬никами у внутрішньомашинному інформаційному забезпеченні. За внутрішньою організацією файли даних складають сукупність записів однакової структури. Структура запису файлу складається із заданої послідовності полів певного типу даних і довжини. Така структура файлу визначається на етапі постановки задач.3.5. Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз данихДля задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в ІС існує банк даних (БнД).До складу БнД входять такі складові: сукупність технічного та програмного забезпечення, база даних, СУБД, словник даних, адміністратор БД. Головні складові банку даних — база даних і програмний продукт, який називається системою управління базою даних (СУБД).Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, поповнювати їх та працювати з ними.Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видачу даних. База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівнях опису БД її структура зображується:? на інфологічному рівні (сутність — зв’язок);? на датологічному рівні вона може бути однією з моделей даних — ієрархічною, мережевою, реляційною, об’єктно-орієтова¬ною, об’єктно-реляційною, багатовимірною, змішаною;? на фізичному рівні (структура файлів даних і допоміжних файлів).Більшість баз даних мають табличну структуру. Файли даних також складаються зі структури та даних. Структура охоплює такі компоненти: ім’я поля, тип поля, довжина поля. Дані — це компонент БД, над яким виконуються в ІС дії.Використання принципів бази та банку даних передбачає організацію зберігання інформації у вигляді БД, де всі дані зібрано в єдиному інтегрованому середовищі, і до інформації як важливого ресурсу забезпечено широкий доступ користувачів. Така організація даних усуває цілий ряд проблем: ? відпадає потреба в кожній прикладній програмі детально вирішувати питання організації файлів;? усуває багаторазове введення й дублювання одних і тих самих даних;? не виникає проблеми зміни прикладних програм у зв’язку із заміною фізичних пристроїв або зміни структури даних;? підвищує рівень надійності та захищеності інформації;? зменшує надлишок даних.Технологія баз і банків — провідний напрям організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення. Розвиток технологій баз і банків даних визначається рядом чинників: ростом інформаційних потреб користувачів, вимогами ефективного доступу до інформації, появою видів масової пам’яті, збільшенням її об’ємів, новими засобами та можливостями в галузі комунікації.База даних — це динамічний об’єкт, який змінює значення зі зміною стану предметної сфери, яка відображається (зовнішніх умов стосовно бази).Словник метаданих сам по собі є БД і містить інформацію про саму БД, є інструментом адміністратора БД і БнД та відіграє особливу роль. Адміністратор БД (АБД) — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. Важливе завдання адміністратора БД — захист даних від злому, несанкціонованого та некомпетентного доступу. Для виконання функції адміністратора в СУБД передбачено різні службові програми. Адміністрування БД передбачає виконання функцій для забезпечення надійної та ефективної роботи бази даних, задоволення інформаційних потреб користувача, відображення в БД динаміки предметної сфери.До обов’язків адміністратора БД належать: визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання та стратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень процедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії даних, керування ефективністю БД. 1. Дайте визначення поняття інформаційного забезпечення ІС.2. Визначте структуру інформаційного забезпечення ІС.3. Організація інформаційної бази. Що таке машинна інфо-р¬маційна база?4. Що містить вхідна та вихідна інформація?5. За якими ознаками класифікуються документи?6. Яку інформацію охоплюють нормативно-довідкові документи?7. Технологія застосування електронного документообігу.8. Що таке уніфікація та стандартизація документів?9. Автоматизовані банки даних (БнД), їх особливості.10. Інформаційні бази даних (БД), їх особливості.11. Бази знань. Їх призначення.12. Система управління базами даних (СУБД). Напрями застосування професійних СУБД.13. Адміністратор БД (АБД).Функції адміністратора в СУБД. ТЕМА 4 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ4.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікаціяСтворення та функціонування інформаційних систем в управлінні тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології — голов¬ною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислю¬валь¬них машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тіль¬ки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, «дружнє» програмне забезпечення та сучасні засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту.І сьогодні можна говорити про забезпечувальні ІТ і функціональні ІТ.Забезпечувальні ІТ — технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.Функціональні ІТ — це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як за-безпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології). Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак: ? за способом реалізації в АІС;? за ступенем охоплення задач управління;? за класом реалізуючих технологічних операцій;? за типом користувацького інтерфейсу;? за способом побудови мережі;? за обслуговуючими предметними сферами.Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій — напрям технології «клієнт—сервер». Цей підхід реалізується в технології зв’язування та запровадження об’єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.Архітектура системи керування базою даних (СКБД) типу «клієнт—сервер» передбачає розміщення клієнтської частини СКБД на робочій станції, а серверної — на комп’ютері — сервері баз даних. Робоча станція надсилає на сервер запити на одержання інформації. Ці запити обробляються на сервері серверною частиною СКБД, а результати повертаються на робочу станцію. Така технологія продуктивна через мінімізацію обсягу інформації, яка передається мережею, краще забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу та цілісність даних.Як серверна частина СКБД найчастіше вибирається потужна СКБД класу Місrоsoft SQL Server, Oracle, Informix із розвиненими можливостями захисту даних, розвиненою мовою програмування, здатною працювати з розподіленою базою даних. Як клієнт¬ська частина використовуються прикладні програми на FохРrо, Ассеss або інших засобах, здатні звертатися до сервера із запитами через інтерфейс ОDВС.4.2. Обчислювальні системи та мережіУ розвитку технології оброблення інформації на ПК можна виокремити два етапи: автономне використання ПК та етап їх об’єднання — створення обчислювальних мереж і на їх основі — мережних інформаційних технологій. Мережеві технології дали змогу створювати геосистеми для доступу до світових сховищ інформації. За рангом обчислювальні мережі можна поділити на локальні (ЛОМ) або LAN-мережі в межах підприємства, організації та глобальні або WAN-мережі абонентів, які з’єднують країни, кон-тиненти.Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) дає можливість роз-поділяти мережеві ресурси за допомогою певної топології, спо-собу множинного доступу, протоколів зв’язку та мережевої опе-раційної системи.Широке розповсюдження ПК та апаратури віддаленого зв’язку, а також процеси децентралізації управління виробниц-твом, що відбуваються, зумовлюють запровадження розподіленого оброблення даних, яке забезпечує прискорення оброблення даних, безпосередню участь виконавців у процесі управління та ефективне задоволення інформаційних потреб управлінського персоналу. Запровадження розподіленого оброблення знижує витрати на утримання обчислювальної системи, підвищує її гнучкість та життєздатність. Розподілене оброблення даних неможливе без модульної структури ІС, що полегшує її створення та оновлення.Мережевий інтерфейс інформаційної технології надає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобам зв’язку. Це дає можливість широко використовувати автоматизовані інформаційні технології та робить їх багатофункціональними.Нині спостерігається тенденція до об’єднання різних типів ін-формаційних технологій у єдиний комп’ютерно-технологічний комплекс. Він має назву інтегрованого.Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, основі створення різноманітних мережевих варіантів автоматизованих інтегрованих технологій:? локальних;? багаторівневих;? розподілених;? глобальних обчислювальних мереж;? електронної пошти;? цифрових мереж інтегрованого обслуговування.Підвищення вимог до оперативності інформаційного обміну та управління швидкого оброблення інформації зумовило ство-рення не тільки локальних, а й багаторівневих і розподілених систем організаційного управління об’єктами. Її інформаційне забезпечення реалізує мережі автоматизова-них банків даних, що будуються з урахуванням організаційно-функціональної структури багаторівневого економічного об’єкта, комп’ютерного ведення інформаційних масивів.Цю проблему в нових інформаційних технологіях вирішують розподілені системи оброблення даних із використанням каналів зв’язку для обміну інформацією між базами даних різних рівнів.У багаторівневих і розподілених комп’ютерних інформацій-них системах організаційного управління успішно вирішуються проблеми оперативної роботи з інформацією, аналізу економіч-них ситуацій у процесі розроблення та прийняття управлінських рішень.Таким чином, нові інформаційні технології — основа перехо-ду суспільного розвитку до інформаційної епохи у світовому ма-с¬штабі.4.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівніАвтоматизоване робоче місце (АРМ) спеціаліста — це інструмент раціоналізації та інтенсифікації управлінської діяльності.Професійні АРМ — це головний інструмент спілкування лю-дини з інформаційними системами, що виконують роль автоном-них робочих місць, інтелектуальних терміналів великих ЕОМ, робочих станцій у локальних мережах. АРМ мають відкриту ар-хітектуру та легко адаптуються.АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну сферу та є засобом спілкування спеціаліста з автома-тизованими інформаційними системами. Якщо за критерій узяти організаційну структуру управління, то можна умовно виокремити АРМ керівника, АРМ управлін-ського працівника середнього та оперативного рівнів. За принци-пами вибіркового розподілення інформації ці особи мають по-требу в абсолютно різній інформаційній підтримці.Створення АРМ забезпечує:? простоту, зручність і дружнє ставлення до користувача;? простоту адаптації до конкретних функцій користувача;? компактність розміщення й невисокі вимоги до умов екс-плуатації;? високу надійність і живучість;? порівняно просту організацію технічного обслуговування.Ефективним режимом роботи АРМ є його функціонування в рамках локальної обчислювальної мережі. Створені АРМ спеціа-лістів дають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі, оперативно розв’язувати поточні задачі, зручно вводити дані, вести контроль, оброблення інформації, визначати достові-р¬ність результатної інформації, виводити й передавати каналами зв’язку. Інформаційне забезпечення АРМ орієнтується на кон-кретну, звичну для користувача, предметну сферу.Найважливішим для практичних цілей є групування задач за економічним змістом вихідних показників. Це групування — ос-нова для виокремлення таких типів автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ):? АРМБ з обліку основних засобів;? АРМБ з обліку виробничих запасів;? АРМБ з обліку праці й заробітної плати;? АРМБ з обліку готової продукції, її відвантаження, реаліза-ції та визначення фінансового результату;? АРМБ з обліку фінансово-розрахункових операцій;? АРМБ з обліку витрат на виробництво;? АРМБ зведеного обліку та складання звітності;? АРМБ з обліку капітальних вкладень.Кожному з перерахованих АРМБ (комплексів задач) відпові-дає певний перелік задач. Технологія організації обліку в умовах АРМ бухгалтера має три етапи:? підготовка інформації та її оброблення; ? систематизація й узагальнення облікової інформації на ра-хунках за видами ресурсів, контроль, аналіз і її аудит; ? формування інформації для подальшого використання в управлінні підприємством. У процесі управління підприємством приймаються оператив-ні, тактичні та стратегічні управлінські рішення. Із цією метою виокремлюють три рівні управління.На першому рівні здійснюється оперативне управління струк-турними підрозділами ( цех, магазин, комора, відділ тощо). На цьому рівні формуються первинні дані, здійснюються їх оброб-лення, розрахунок і відображення інформації для прийняття управлінських рішень на місці виникнення інформації (АРМБ I категорії). АРМБ I категорії потрібне для формування й підготов-ки первинної інформації безпосередньо на місці виникнення її (у цехах, на складах та в інших підрозділах), а також для розв’я-зання потрібних облікових і аудиторських задач. Первинні дані реєструються безпосередньо на робочому місці, де вони виника-ють, і передаються певним ланцюжком. У процесі вирішення за-дач на кожному робочому місці виявляють відхилення, а також причини та винних у них, відомості для оперативного управління процесом виробництва на рівні філії, дочірніх підприємств, діля-нок, цехів, відділів та інших виробничих одиниць.На другому рівні управління інформація систематизується й узагальнюється за комплексами завдань, ділянками обліку, вико-нуються контроль і внутрішній аудит. На цій стадії формується й відображається інформація для прийняття конкретних управлін-ських рішень за комплексом завдань (АРМБ II категорії). На АРМБ II категорії здійснюється контроль проходження первинної інформації та розв’язується ряд аналітичних і аудиторських задач, тут також виявляють відхилення від нормальних умов ро-боти по ділянках обліку (комплексах задач). На цьому етапі оде-р¬жувана інформація підлягає логічному контролю на коректність, а також здійснюється автоматичний аудит за даними аналітичного й синтетичного обліку. Крім того, на АРМБ II категорії здійснюється моделювання облікового процесу, проведення аудиту, а також прийняття управлінських рішень з окремого комплексу задач.На третьому рівні здійснюються формування зведених даних, контроль, аналіз і аудит фінансово-господарської діяльності підприємства. На цьому рівні управління здійснюється управління підприємством у цілому, визначається зовнішня політика, розробляються перспективні плани та стратегія їх виконання (АРМБ III категорії). АРМБ III категорії призначене для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, для узагальнення зведених даних, пов’язаних із розв’язанням регламентних задач із складання оперативної та періодичної звітності. На цьому АРМБ здійснюється оперативний контроль із використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, здійснюються аудит за виконанням показників структурними підрозділами і додержанням умов чинних норм матеріальних і трудових витрат, виявлення негативних відхилень від чинних систем нормування або пла-нування, розв’язуються задачі управлінського обліку, моделювання облікових даних.Таким чином, АРМ — це професійно-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій спеціаліста, що виконуються на його ро-бочому місці. Основне призначення АРМ — забезпечити управлінський пер-сонал новими засобами техніки та технології. Мова йде про ав-томатизоване діалогове виконання основних функцій управління, діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до даних, нагромаджуваних у центральній базі даних ІС, або в розподільній базі даних АРМ.Організація АРМ змінює техніку та методологію виконання функцій управління. Виникли нові технологічні операції ведення екранного діалогу, використання нових форм подання даних — електронних картотек і таблиць, графіків і діаграм, багатовіконне подання даних.Засоби АРМ дають змогу автоматизувати розв’язання обліко-вих задач, що формалізуються, забезпечити інформаційну під-тримку важко формалізованих задач, результати яких використо-вуються для прийняття рішень. З урахуванням професійних знань і практичних навичок користувач може обирати методику розв’язання задач, маніпулювати даними для обчислень, аналізувати їх результати та приймати відповідне конкретній ситуації управлінське рішення.4.4. Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО)Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) про-йшли великий історичний шлях становлення й розвитку. Вони змінювалися паралельно зі змінами інформаційних технологій, програмних і технічних засобів оброблення інформації, методів і засобів розроблення, концепції побудови ІС.Ринок КСБО розпочав формуватися з кінця 80-х років. Сьогодні існує велика кількість різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повнофункціональної КСБО в складі ІС підприємства. Існує залежність між масштабом підприємства та типом застосовуваних у КСБО інформаційних технологій Ця залежність обумовлена як потребами в інформаційних тех-нологіях для реалізації функцій КСБО, так і можливим рівнем за-трат на її створення й супроводження. Чим менший масштаб під-приємства, тим відносно простіший бухгалтерський облік, менша інтенсивність інформаційних потоків. Для цього класу систем існує потреба в нескладних (а отже, недорогих) інформаційних технологіях. Відомо, що для великих підприємств КСБО є невід’ємною частиною ІС підприємства, тому вибір інформаційних технологій КСБО диктується інформаційною системою підприємства. Найбільший простір для вибору інформаційних технологій існує під час створення КСБО середніх деяких великих підприємств. Відповідність інформаційних технологій КСБО масштабу підприємства наведено в таблиці 4.1.Таблиця 4.1Інформаційні технології КСБО Масштаб підприємства Малі Середні ВеликіНемережева, централізована БД ///////////// Мережна, файл-сервер, централізована БД ///////////// Мережна, клієнт—сервер, централізована БД ///////////// ////////////Мережна, клієнт—сервер, розподілена БД ////////////

За повнотою та інтеграцією облікові функції розрізняються:? КСБО для окремих ділянок бухгалтерського обліку; ? комплексні КСБО для всіх ділянок бухгалтерського обліку;? КСБО з розширенням функцій бухгалтерського обліку (на-приклад, торгові системи, складські системи, системи управління продажем, системи закупівельної діяльності тощо);? цілком інтегровані з функціями управління підприємством КСБО.Програмні продукти КСБО, як правило, мають модульну архітектуру, яка дає можливість автономно використовувати окремі функціональні модулі. Організаційно КСБО охоплює одне чи комплекс АРМ бухгалтерів, які можуть працювати як ізольовано, так і в мережному режимі.Програмні продукти для КСБО відрізняються ступенями сво-боди. Так, в одних програмних продуктах допускається вибір компонентів інформаційних технологій — типу СУБД, архітек-тури мережі, інструментальних засобів проектування, в інших — технічні та програмні рішення замкнуті, не підлягають модифі-кації. Тенденції розвитку інформаційних технологій узагалі свід-чать про те, що живучими виявляються ІС, орієнтовані на багато-платформеність, які допускають заміну компонентів базового й загального програмного забезпечення.Ринок програмних продуктів КСБО пов’язаний із такими про-відними фірмами-розробниками як: «1С:Підприємство», «ІН-ТЕЛЛЕКТ-СЕРВІС», «ПАРУС», «ГАЛАКТИКА», «ДІАСОФТ», «ІНФІН», «ІНФОСОФТ», «ОМЕГА», «R-STYLE SOFTWARE LAB», «COGNITIVE TECHNOLOGIES LTD», що забезпечують такий набір послуг:? розроблення, розповсюдження (продажу) готових програм-них продуктів для створення КСБО; ? консалтингові послуги з проектування КСБО, вибору про-грамних засобів;? створення інформаційно-правових систем для КСБО;? видання та розповсюдження літератури для КСБО;? організація навчальних центрів для підготовки користува-чів КСБО.Безперечний лідер серед розробників — фірма 1С, про проду-к¬ти якої докладніше скажемо нижче.Фірми-розробники КСБО пропонують широку номенклатуру програмних продуктів, що враховують потреби користувачів. Ряд фірм створює програмні продукти єдиної серії під загальною торговою маркою. Вони призначені для підприємств різних чи масштабів предметних сфер, мають типові елементи, використовують типові інформаційно-технологічні рішення. Фірма «Інтелект-Сервіс» пропонує такі програмні продукти:? БЭСТ-4 — повнофункціональна, поширена й багатовалют-на система оперативного (торгового, складського) і бухгалтер-ського обліку. Уведення даних у систему здійснюється від пер-винних документів. БЭСТ-4 добре адаптується до специфіки кон-кретного підприємства;? БЭСТ-4 «Магазин» — автоматизація підприємств роздріб-ної торгівлі, забезпечує керування товарорухом від надходження товарів на складі до їх реалізації, підтримує оперативний і бухга-л¬терський облік, взаємодію з торговим устаткуванням;? БЭСТ «Компанія» — автоматизація керування великим підприємством торгівлі. Забезпечує оперативне керування тор-говими потоками, в тому числі облік закупівель, запасів, продаж товарів, розрахунків по зобов’язаннях. Автоматизовано всі функції бухгалтерського та податкового обліку. Для керування БД використовуються великомасштабні СУБД типу SQL-Server;? БЭСТ «Офіс» — повнофункціональна система керування малим підприємством. Забезпечує планування руху коштів, до-ходів і витрат, облік та аналіз господарської діяльності.? БЭСТ «План» — програма формування календарних збу-тових і виробничих планів для підприємств торгівлі, виробництва і сфери послуг, розрахунку витрат і собівартості продукції та послуг, аналізу ефективності варіантів планів, прогнозу результатів роботи.? БЭСТ-ПРО — комплексна автоматизація систем керуван-ня підприємств виробничого типу, торгівлі та сфери послуг. За-безпечує повний управлінський цикл, у тому числі ведення дого-ворів, контроль взаєморозрахунків, планування виробництва та збуту, облік витрат на виробництво продукції (послуги), керу-вання постачанням, розрахунок зарплати тощо.Програмні продукти фірми «ПАРУС»:? ПАРУС 7.11 — повнофункціональна система автоматизації керування для малого й середнього бізнесу; .? ПАРУС «Система керування» — система автоматизації керування для промислових підприємств; :? ПАРУС «Аналітика» — аналітична програма для аналізу діяльності торгових підприємств;? ПАРУС «Бюджет» — система автоматизації керування для бюджетних організацій;? ПАРУС «Страхування» — система автоматизації керу-вання для страхових компаній.4.5. Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського облікуРозглянемо основні класи бухгалтерських програм.Ведення журналу господарських операцій і складання бухгал-терських звітів. Основне завдання даного класу — одержати по-в¬ний комплект форм зовнішньої звітності, вихідні дані, для яких є бухгалтерські проводки. Програми даного класу — основа АРМ головного бухгалтера, вони невимогливі до технічних засобів, прості в обслуговуванні, відносно дешеві. Ці програми передбачають структуру плану ра-хунків, довідників аналітичного обліку, модифікацію форм зов-нішньої звітності.На основі мови запитів виконується фільтрація та вибірка даних бухгалтерських проводок із загального облікового реєстру тощо.Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку.Це дуже поширений клас бухгалтерських програм, за допомо-гою яких можна створювати КСБО підприємств будь-якого мас-штабу, що використовують різноманітні інформаційні технології. Містить:? систему програмування для створення чи модифікації про-грамних компонентів КСБО і їх налагодження;? конструктори (дизайнери) об’єктів КСБО (інтерфейсу ко-ристувача, звітів, екранних форм, довідників);? прототипи об’єктів і КСБО в цілому — «типові конфігу-рації»;? модуль налагодження об’єктів КСБО.? мови запитів високого рівня;? інформаційні технології інтеграції з іншими програмними продуктами, інформаційними ресурсами мережі Інтернет.КСБО можна розглядати як «оболонку», призначену для на-повнення об’єктами, що створюються за допомогою інструмен-тальних засобів, програми орієнтовано на фахівців, що здійсню-ють розроблення та супровід КСБО, а також на кваліфікованих користувачів. Інструментальні засоби КСБО достатні для її мо-дифікації та розвитку.Даний клас програмних засобів застосовується за умов:? типова конфігурація КСБО цілком відповідає потребам ав-томатизації;? кваліфікація користувачів, здатних ефективно використо-вувати інструментальні засоби, досить висока;? забезпечення супроводження програмного продукту, відно-влення типових компонентів (форм зовнішньої звітності, класи-фікаторів і довідників, стандартних алгоритмів розрахунків то-що), випуск нових типових конфігурацій.До цього класу можна віднести всі різновиди «1С:Бухгалте-рія», «Фінанси без проблем», «Інфо-Бухгалтер» «Турбо-Бухгал-тер» і ряд інших розробок.Інтегрована бухгалтерія для малих підприємств.КСБО в повному складі облікових функцій реалізовано на єдиній централізовано контрольованій БД; розподілене оброб-лення даних, як правило, не підтримується. Оброблення обліко-вої інформації здійснюється від первинних облікових документів. Виконується налагодження робочого плану рахунків, довідників аналітичного обліку, вибираються алгоритми облікової політики (метод списання собівартості, методи амортизації тощо). Є до-сить зручні та прості для кінцевих користувачів інструментальні засоби й засоби наладки:? константи, що впливають на алгоритми роботи програми;? генератор екранних форм;? генератор звітів;? мова запитів високого рівня.Захист БД, санкціонований доступ, адміністрування БД реалі-зуються у спрощеному вигляді. Особливість програмних засобів даного класу — «моноліт-ність» функції КСБО в одному АРМ бухгалтера. Кількість корис-тувачів таких КСБО, як правило, невелика. Для простоти експлу-атації та супроводу програми встановлюються на одному комп’ютері; якщо є кілька комп’ютерів, інформаційний обмін між ними можливий за допомогою проміжних носіїв у режимі експорт/імпорт чи проводок по мережі. При цьому підсумкове оброблення облікових даних і формування бухгалтерських звітів виконується на центральному комп’ютері.Сфера доцільного застосування таких програм — це малі й середні підприємства, обсяг облікової роботи яких невеликий, кількість бухгалтерів — 1—3 особи. Типовими представниками програм даного класу є розроблення фірм «Парус» старих версій, «БЭСТ2+» («Інтелект-Сервіс»), «Інфін», програми «Інтегратор».Комплексний бухгалтерський облік для середніх і великих під-приємств. Комплексна КСБО — це набір функціональних АРМ, що працюють на централізовано збереженій БД у мережі. Комплекс¬ні КСБО відрізняються від набору ізольованих АРМ, насамперед, принципом системності, що вимагає виконання таких умов:? єдиний план рахунків; ? єдина облікова політика;? загальносистемна нормативно-довідкова інформація (кла-сифікатори, типові форми документів, довідники аналітичного обліку);? одночасність облікових періодів для різних АРМ;? твердий регламент функціонування окремих АРМ і взаємо-дії АРМ один з одним.Такі системи мають, як правило, галузеву орієнтацію (торгів-ля, виробництво, бюджетна сфера). Склад і функції окремих АРМ можуть набудовуватися на специфіку об’єкта керування. Кожний АРМ має функціональну повноту, функції не дублюють-ся на різних АРМ, що можуть працювати як у комплексі з інши-ми АРМ, так і незалежно.Склад функцій конкретних АРМ орієнтовано на організаційні одиниці керування у складі бухгалтерій — ділянки бухгалтер-ського обліку. Для КСБО виконується спочатку загальносистем-не налагодження, а потім для кожного АРМ — внутрішнє нала-годження таких параметрів:? шаблонів проводок для типових господарських операцій;? форм уведення для первинних облікових документів і від-повідних їм проводок;? значень параметрів типових алгоритмів розрахунків (пода-т¬ків, сум проводок, амортизаційних відрахувань тощо).Для кожного функціонального АРМ може створюватися своя нормативно-довідкова інформація, але при цьому рівень загаль-носистемної інформації є визначальним.Основна умова застосування комплексної КСБО — синхроні-зація облікових періодів у різних АРМ. Для цього використову-ються організаційні та програмні методи.Комплексні КСБУ мають адміністраторів системи й окремих підсистем, що надають санкціонований доступ користувачам до АРМ, пунктів меню; виконують створення архівних копій БД, відновлення БД з архіву, обмін даними з іншими програмними системами та інші функції.Типовий склад АРМ комплексної КСБО:1. АРМ головного бухгалтера — нормативно-довідкове забез-пе¬чення КСБО, ведення плану рахунків, робота з обліковим регістром — книгою господарських операцій, автоматизація фінансового обліку та звітності. Книга господарських операцій формується у функціональних АРМ, використовується як джерело для формування бухгалтерської звітності.2. Облік основних засобів і нематеріальних активів — сис-тема автоматизації обліку наявності й руху основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових і капіталь-них вкладень.3. Облік матеріальних (виробничих) запасів — система авто-матизації обліку наявності й руху ТМЦ на складі, вартісного об-ліку матеріальних запасів, обліку списання матеріалів за стаття-ми витрат, формування собівартості матеріалу під час списання за методами FIFO, LIFO і середньозваженим, обліку малоцінних і швидкозношувальних предметів.4. Система обліку руху товарів і готової продукції на складі у вартісному й кількісному вираженні. Калькуляція цін товарів (готової продукції) відповідно до моделі ціни, розрахунок собіва-р¬тості під час списання товарів за методами FIFO, LIFO і серед-ньо¬зваженим, облік замовлень покупців, контроль за їх проход-женням, відвантаженням та оплатою.5. Облік касових операцій — система автоматизації обліку ка-сових операцій у гривнях і валюті, обліку розрахунків із підзвіт-ними особами, обліку депонентів.6. Облік банківських операцій — система автоматизації обліку банківських операцій у гривнях і валюті, взаємодія з системами «клієнт-банк», що працюють у комунікаційному форматі.7. Облік розрахунків із покупцями/постачальниками — система автоматизації обліку операцій за розрахунками з покупцями/по-стачальниками, що підтримує різні варіанти оплат і відванта-жень.8. Облік витрат на виробництво — система автоматизації пооб’єктного обліку та формування собівартості продукції.9. Облік праці та заробітної плати — система автоматизації розрахунку оплати праці, ведення карток персонального обліку, особових рахунків і табелів робочого часу.Ядром комплексної КСБО є АРМ головного бухгалтера, що працює з єдиним обліковим регістром бухгалтерських проводок, використовуючи його для формування звітів і вихідних форм фі-нансової звітності. Як правило, функції комплексних КСБО ширші від чисто бух-галтерських. Так, додатково ведеться для розрахунку зарплати облік кадрів, для обліку руху товарно-матеріальних цінностей — керування продажем, керування закупівлями. У ряді систем зробле¬но акцент на електронний документообіг і сполучене з цим діловодство. Таким чином, КСБО забезпечують реалізацію як фінансового, так і управлінського обліку, оперативного обліку, статистичного обліку та звітності. Ці КСБО наближаються до ІС масштабу підприємства що охоплюють такі модулі: «Керування продажем», «Керування закупівлями», «Торговий зал» тощо. Типовими представниками систем даного класу є розробки фірм «Інтелект-Сервіс» (БЭСТ-4, БЭСТ Рго), «Компас» («Компас Гігант»), Ай-Ти (комплекс програмних продуктів «БОС»), «Атлант-Информ» («Галактика») тощо. 1. АРМ спеціаліста. Що забезпечує створення АРМ?2. Поняття автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) та їх класифікація.3. Забезпечувальчі та функціональні інформаційні техно-логії. Наведіть приклад.4. Класифікація інформаційних технологій за класом реалізуючих технологічних операцій та за типом користува-цького інтерфейсу.5. Класифікація інформаційних технологій за способом реалізації в системі управлінської інформації та за ступенем охоплення задач управління.6. Класифікація інформаційних технологій за способом побудови мережі та за обслуговуючими предметними сферами.7. Експертні системи. Напрями їх розвитку.8. Пакетний режим роботи. Діалоговий режим роботи.9. Інформаційні мережеві технології.10. Технологія застосування електронного документообігу.11. Технологія «клієнт-сервер». Моделі реалізації цієї тех-нології.12. Глобальні інформаційні мережі.13. Основні етапи реалізації нейромережних технологій у розв’язанні прогнозних задач.14. Технологія мультимедіа.15. Автоматизовані банки даних (БнД), їх особливості.16. Інформаційні бази даних (БД), їх особливості.17. Бази знань. Їх призначення.18. Система управління базами даних (СУБД). Напрями застосування професійних СУБД.19. Методи захисту інформації від несанкціонованого до-ступу. ТЕМА 5ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ5.1. Принципи створення та функціонування ІСОВ ІС підприємства провідна роль належить бухгалтерському обліку, який дає можливість відтворити кожний господарський факт з усіма деталями. Він є суцільним, неперервним, строго регламентованим, забезпечує документальне відображення всіх господарських операцій.Роль бухгалтерського обліку з переходом до ринкової економіки різко зростає. Відповідно до програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів підлягають перегляду організація бухгалтерського обліку, методика відображення господарських операцій, обсяг та зміст фінансової звітності. Із 01.01.2000 р. набрали чинності Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку».Мета запровадження міжнародних стандартів — забезпечити доступність бухгалтерської інформації для розуміння користувачів в Україні та за її межами.Велике значення в реформуванні системи бухгалтерського обліку має створення АІС обліку на основі обчислювальної техніки, засобів телекомунікації та розвинених інструментальних засобів.У процесі створення АІС обліку чи будь-якої іншої системи варто оперувати певними принципами — загальними вимогами, правилами та нормами, яких треба дотримуватися, будуючи системи.У теорії та практиці створення інформаційних систем виокремлюють три підходи: локальний, глобальний та системний.Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні сис¬теми створюють послідовним нарощуванням задач. Проект на предмет його повноти взагалі не розглядається, і втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрями розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель.Переваги: відносно швидка віддача, наочність задач, розроблення невеликими «замкнутими» групами, простота керування системи.Недоліки: не можна забезпечити організацію комплексів задач, дублювання, постійну перебудову програм та організацію задач. Це дискредитує ідеї створення інформаційної системи. За глобального підходу розробляють проект, а потім запровад¬жують. Як правило, це приводить до морального старіння проекту ще до його впровадження.Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.За системного підходу економічний об’єкт розглядають як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, що перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, пов’язаних процесами перетворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію. Системний підхід охоплює такі принципи: кінцевої мети, єдності, взаємозв’язку, модульної побудови, ієрархії, розвитку, децентралізації, врахування невизначеності та випадковості в системі.Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація та стандартизація рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль¬шення функціональних задач.Із цього випливає, що згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) потрібно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.Принцип системності. Потрібно встановити такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її сумісність і взаємодію з іншими системами. Тобто всі зв’язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності системи оподаткування мають розглядатися як єдине ціле.Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформаційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АІС.Принцип стандартизації. Під час створення систем має бути раціонально застосовано типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації для того, щоб можна було уніфікувати прийоми, методи, інструкції, що керують роботою персоналу.Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АІС та кінцевим результатом.У процесі створення АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; принцип надійності системи; принцип продуктивності; принцип пристосування.Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною від несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим.Принцип надійності. Програмне та апаратне забезпечення має бути високо надійним. Інформація має бути точною, доступною та надаватися без затримок.Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів оброблення інформації, оперативне надання інформації.Принцип пристосування. Наявні інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення, навіть за умови повної модифікації системи інформація має бути збереженою.Зауважимо, що розглянуті вимоги до АІС є загальними. У процесі створення системи завжди існують індивідуальні вимоги до її проектування.5.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСОПроектування інформаційних систем — це тривалий, трудомісткий і динамічний процес, у якому на різних етапах беруть участь фахівці різних напрямів і кваліфікацій. Проектування має ціль — забезпечити ефективне функціонування АІС та взаємодію АІТ зі спеціалістами, які використовують у сфері діяльності конкретного об’єкта обчислювальну техніку й розвинуті засоби комунікації для виконання своїх професійних завдань і прийняття управлінських рішень. Тільки якісне проектування забезпечить створення такої системи, яка зможе функціонувати за постійного вдосконалення її технічних, програмних, інформаційних складових і яка зможе розширювати спектр управлінських рішень, що реалізуються, та об’єктів взаємодії.У процесі проектування вдосконалюються як організація основної діяльності економічного об’єкта, так і організація управлінських процедур.Проектування АІС потребує розроблення єдиних теоретичних засад, методичних підходів до їх створення та функціонування, без чого неможлива взаємодія різних економічних об’єктів, їх функціонування в складному багаторівневому комплексі.Дотримуватися цих принципів потрібно, виконуючи роботи на всіх стадіях створення і функціонування АІС і АІТ, тобто протягом усього життєвого циклу.Життєвий цикл АІС та АІТ дає можливість виокремити чотири основні стадії: передпроектну; проектну; введення в дію та функціонування. Кожна стадія проектування поділяється на ряд етапів і передбачає складання документації, яка відображає результати роботи.Стадія створення інформаційної системи — одна з частин процесу створення інформаційної системи, установленої нормативними документами та документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об’єднані характером робіт.Державним стандартом ГОСТ 34.601 — 90 визначено стадії та етапи розроблення інформаційних систем. У цьому стандарті наводиться перелік стадій і етапів створення інформаційних систем.Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проектування:І стадія — передпроектне обстеження:1-й етап — зібрання матеріалів для проектування — формування вимог, вивчення об’єкта проектування, розроблення та вибір варіанта концепції системи;2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення й затвердження техніко-економічного обґрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі.ІІ стадія — проектування:1-й етап — технічне проектування, коли ведеться пошук раціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті;2-й етап — робоче проектування, у процесі якого здійснюється розроблення й доведення програм, коригування структур бази даних, складання документації на постачання, установлення технічних засобів та інструкцій їх експлуатації, підготовка для кожного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам, які виконуватимуть свої професійні функції з використанням технічних засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об’єднуватися в єдиний документ — техно-робочий проект. ІІІ стадія — введення системи в дію:1-й етап — підготовка до введення — установлення та введення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформлюється актами приймання й здачі робіт) — уведення в експлуатацію; ІV стадія — промислова експлуатація — функціонування системи, що охоплює супроводження програмних засобів і всього проекту, оперативне обслуговування та адміністрування баз даних.Треба звернути увагу, що головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектного обстеження та проектування і відносно невисокої складності та трудомісткості наступних етапів. Більше того, невирішені питання й помилки, допущені на етапах аналізу та проектування, пород¬жують на етапах запровадження й експлуатації труднощі, невирішені проблеми, що стає причиною відмови використання матеріалів проекту. Розглянемо особливості проектування АІТ.Сучасна інформаційна технологія реалізується в умовах спроектованих автоматизованих інформаційних систем, де у процесі їх створення повинні бути взаємопов’язані раціональні методи рішення управлінських задач і технологія оброблення даних.Проектування автоматизованих інформаційних технологій передбачає такі аспекти:• технологічний — як апаратно-комунікаційний комплекс, що має конкретну конфігурацію та служить для оброблення й передавання інформації;• програмно-математичний — як набір математичних, інфологічних, статистичних, алгоритмічних та інших машинних моделей, а також комп’ютерних програм, що їх реалізують;• методичний — як сукупність засобів реалізації функцій управління;• організаційний — як опис документообороту й регламенту діяльності апарата управління;• поопераційний — як сукупність технологічних, логічних і ариф¬метичних операцій, що реалізуються в автоматичному режимі.5.3. Характеристика та типи облікових задач, що підлягають автоматизаціїВ умовах автоматизованих інформаційних систем бухгалтерський облік охоплює комплекси задач з усіх розділів обліку й синтетичних рахунків. Наведемо перелік та характеристику комплексів задач внутрішньогосподарського обліку на підприємстві:1. Облік основних засобів (ОЗ).Призначення комплексу задач: облік наявності, надходження й вибуття ОЗ, нарахування амортизації та спрацювання, облік витрат на ремонт ОЗ.Вихідна інформація: залишок ОЗ на кінець звітного періоду, суми амортизаційних відрахувань, залишкова вартість ОЗ.Вхідна інформація: норми амортизаційних відрахувань, залишок ОЗ на початок звітного періоду, надходження та вибуття ОЗ, первісна вартість ОЗ.2. Облік товарно-матеріальних цінностей.Призначення комплексу задач: облік наявності, надходження й витрати товарно-матеріальних цінностей.Вихідна інформація: залишок матеріалів, сировини на кінець звітного періоду, надходження, витрати й динаміка за період.Вхідна інформація: залишок матеріалів, сировини на початок звітного періоду, надходження матеріалів, відпуск матеріалів у виробництво.3. Облік коштів і фінансових операцій.Призначення комплексу задач: облік наявності та руху коштів на поточному рахунку, у касі, облік розрахунків із підзвітними особами, дебеторами та кредиторами.Вихідна інформація: залишок коштів у касі, на поточному рахунку, у підзвіті та заборгованість на кінець періоду, звіти з дебетом рахунку, оборот за кредитом рахунку за період.Вхідна інформація: залишок коштів у касі, на поточному рахунку, в підзвіті на початок періоду, надходження, витрати, повернення коштів.4. Облік праці та заробітної плати.Призначення комплексу задач: облік розрахунку з працівниками за заробітною платою, облік відпрацьованого часу. Вихідна інформація: суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, утримання із заробітної плати.Вхідна інформація: тарифні ставки, оклади, кількість відпрацьованого часу, норми вироблення, норми утримань і нарахувань, фактичне вироблення.5. Облік готової продукції, її відвантаження та реалізація.Призначення комплексу задач: складання звітів із випуску готової продукції, руху на складах, за відвантаженими товарами й обсягом реалізації.Вихідна інформація: залишок готової продукції на кінець місяця, обороти за дебетом і кредитом рахунків, обсяг реалізації.Вхідна інформація: обсяг випуску продукції, прихід, витрати, відвантаження, оплата продукції, залишок на початок місяця.6. Облік витрат на виробництво.Призначення комплексу задач: визначення фактичної собівартості обсягу витрат на виробництво.Вихідна інформація: витрати на виготовлення продукції.Вхідна інформація: поопераційні трудові й матеріальні витрати.7. Зведений синтетичний облік.Призначення комплексу задач: рознесення за рахунками, субрахунками господарських операцій, складання зведених звітних документів, «Головної книги», «Сальдово-обігової відомості», бухгалтерського балансу.Вихідна інформація: баланс, сальдо за рахунками на кінець звітного періоду, обороти за дебетом і кредитом рахунків.Вхідна інформація: сальдо за рахунками на початок звітного періоду, рух засобів на рахунках.Детально автоматизацію розв’язання облікових задач ми розглянемо в наступних темах.5.4. Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформаціїОдним із найважливіших етапів, який виконується з активною участю користувача, є постановка та алгоритмізація задачі для автоматизованого розв’язання. Постановка задачі інформаційної системи — це важлива та достатня сукупність знань із конкретної задачі інформаційної системи. Результати подаються у вигляді документа «Опис постановки задачі». Відповідно до держстандарту РД 50 — 34. 698 — 90 цей документ уміщує такі розділи: Опис постановки задачі (комплексу задач) 1. Характеристика комплексу задач:• призначення комплексу задач; • перелік об’єктів, у процесі управління якими вирішується комплекс задач;• періодичність і тривалість розв’язання;• умови, за яких припиняється розв’язання комплексу задач автоматизованим способом; • зв’язки даного комплексу задач з іншими комплексами; • посади осіб та найменування підрозділів, що визначають умови та часові характеристики конкретного розв’язання задачі;• розподіл дій між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях розв’язання комплексу задач. 2. Вихідна інформація.2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень. У табл. описують вихідні повідомлення та масиви, що формуються під час рішення задач. Приклад наведено в табл. 5.1.Таблиця 5.1ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬНазва Ідентифікатор Форма подання Періодичність видачі Термін видачі Одержувач інформації1 2 3 4 5 62.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень, що мають самостійне смислове значення. 3. Вхідна інформація.3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень. Приклад наведено в табл. 5.2.Таблиця 5.2ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬНазва Ідентифікатор Форма представлення Термін і частота використання1 2 3 43.2. Постановка економічної задачі автоматизованого розв’я-зання супроводжується алгоритмом, що відображає логіку розв’язання задачі та спосіб формування вихідних даних. Документ «Опис алгоритму» (РД 50 — 34.698 — 90) вміщує: 3.2.1. Математичний опис. Математичний опис подається за допомогою формул розрахунків. 3.2.2. Перелік масивів інформації, що використовуються в процесі реалізації алгоритму та в результаті його реалізації для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеокадрів) формується їх опис.Приклад опису масиву подається в табл. 5.3.Таблиця 5.3ПЕРЕЛІК МАСИВІВ ІНФОРМАЦІЇНазва реквізиту Ідентифікатор реквізиту Тип поля Значність1 2 3 43.2.3. Алгоритм розв’язання. У цьому підрозділі дається структурна схема алгоритму з посиланням на послідовність етапів обчислень.5.5. Організація діяльності облікового апарата в умовах функціонування автоматизованого оброблення данихНа бухгалтерський персонал підприємства покладено виконання організаційно-методичних, контрольно-аналітичних та інформаційних функцій, які за місцем і призначенням можна об’єднати в такі групи (рис. 5.1).Автоматизоване оброблення облікових даних докорінно змінює умови та характер роботи облікового персоналу, підвищуючи продуктивність і якість його праці, зумовлює потребу вдосконалення організаційної структури бухгалтерії та інших взаємопов’язаних структурних підрозділів підприємства.Для цього: ? розробляються відповідні документи, що регламентують діяльність (положення про бухгалтерський облік, посадові інструкції тощо), де чітко визначено склад і форми інформації, що передаватимуться, термін її передавання, відповідальність, порядок усунення розбіжностей тощо;? визначається загальне коло робіт у бухгалтерському обліку, які виконують облікові працівники незалежно від їх розподілу за ділянками обліку, та функціональних обов’язків працівників, які відповідають за конкретну ділянку.Складність управління діяльністю апарата облікового процесу в умовах автоматизації зумовлюється наявними тісними інформаційними зв’язками облікових задач із задачами інших підрозділів, і полягає в потребі чіткого розподілу функцій облікового персоналу та забезпечення взаємодії з персоналом управлінських і виробничих підрозділів. Рис. 5.1. Склад і характеристика основних функцій облікового персоналуЗміст інформаційних взаємозв’язків залежить від особливостей підприємства, а їх організація — від ступеня автоматизації бухгалтерського обліку. Утворення бази облікових даних на сформованій у системі інформації дає можливість виконувати, крім облікових, контрольні, аналітичні та аудиторські функції, а бухгалтерський персонал несе повну відповідальність за сформовану інформацію, контролює достовірність і правильність її використання іншими користувачами. В умовах автоматизованого оброблення облікових даних організаційно-методичні функції бухгалтерського обліку передбачають виконання таких робіт:? розроблення та впровадження заходів удосконалення організації облікового процесу та ведення бухгалтерського обліку;? методичне керівництво та контроль за діяльністю посадових осіб структурних підрозділів, пов’язаних з організацією та веденням бухгалтерського обліку;? методичне керівництво з організації та ведення бухгалтерського обліку у виробничих (структурних) підрозділах;? методичне керівництво з організації внутрішньогосподарського обліку в межах підприємства;? забезпечення контролю терміну надання відповідної інфор-мації структурними підрозділами;? методичне керівництво організацією внутрішнього аудиту в конкретних підрозділах та на підприємстві в цілому;? організація підготовки та проведення інвентаризації;? методичне керівництво організацією моделювання облікових даних для забезпечення управлінських функцій;? методичне керівництво організацією аналізу фінансово-господарської діяльності в цілому на підприємстві та в окремих підрозділах.В умовах автоматизованого оброблення даних інформаційні функції бухгалтерського обліку забезпечують облікові працівники завдяки виконанню таких робіт:? збирання, реєстрація та передавання даних первинного обліку здійснених господарських операцій;? участь у збиранні, реєстрації та передаванні даних первинного обліку господарських операцій, що здійснюються та оформляються окремими структурними одиницями підприємства;? аналіз та коригування первинної інформації;? формування електронної нормативно-довідкової інформації та її коригування;? автоматизований контроль введеної інформації;? формування інформації в регламентному режимі та режимі запиту;? контроль та аудит результатної інформації на предмет її повноти та достовірності;? пошук помилок і неточностей в обліковій інформації, їх усунення;? аудит правильності складання періодичної та річної звітності;? використання наявної інформаційної бази обліку для надання працівникам підприємства довідок та пояснень за розрахун¬ками господарських операцій;? архівування облікової інформації.5.6. Основні види ризику, пов’язані з автоматизацією облікуЗахист даних у комп’ютерних мережах стає однією з найактуальніших проблем у сучасних інформаційно-обчислювальних системах. На сьогодні виокремлюють три базові принципи безпеки, завданням яких є забезпечити:? цілісність даних (захист від збоїв, які ведуть до втрати інформації або її знищення);? конфіденційність інформації;? доступність інформації для авторизованих користувачів.Порушення роботи системи можна класифікувати так:? збої обладнання (дискових систем, кабельної системи, серверів, робочих станцій тощо);? втрати інформації (через інфікування комп’ютерними вірусами, неправильне зберігання архівних даних, порушення прав доступу до даних);? некоректна робота користувачів та персоналу.Такі порушення роботи мережі вимагають створення різних видів захисту інформації, які умовно поділяють на три види:1. Засоби фізичного захисту;2. Програмні засоби (антивірусні програми, системи розмежування повноважень, програмні засоби контролю доступу);3. Адміністративні заходи захисту.Ризик — це ймовірність виникнення збитків або недоодержання прибутку від фінансово-господарської діяльності. Ризик автоматизованих систем бухгалтерського обліку випливає з можливості припущення похибок або перекручень під час документування господарських операцій, неправильного відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку. Це означає, що система бухгалтерського обліку буде малоефективною, не повністю надійною.Розроблення та впровадження автоматизованого оброблення облікових даних мають забезпечувати зменшення ризику обліку. Для забезпечення якості облікової інформації в умовах ручного оброблення використовувалися дані минулих періодів для прогнозування помилок у майбутньому. Розроблені автоматизовані системи контролю допомагають виявити проблеми та кон-тролювати можливі помилки, перш ніж вони з’являться. Дуже складно враховувати всі можливі помилки під час проектування інформаційних систем обліку, унаслідок чого й виникає ризик автоматизованого оброблення даних.Розрізняють такі основні види ризику автоматизованого оброблення облікових даних, пов’язані з:? помилками під час уведення даних (неперевірене поход-ження даних, неправильна форма запису даних під час підготовки бухгалтерської проводки; зроблені помилки під час перенесення даних на машинні носії або перезапису даних); ? хибним кодом (найменування виробів, клієнтів, постачальників тощо в системі відображаються у вигляді кодів, тому введення помилкового коду стає причиною помилок в обробленні даних);? невизначеними даними (невідомо: кому, від кого та мета перерахування грошей; наявність помилкових реквізитів у записі; неможливість ідентифікації інформації, яку вводять в ЕОМ, через те, що дані записано до введення ідентифікатора);? недозволеними операціями (виконані облікові операції (випадково або навмисно) не відповідають вимогам керівни-цтва);? порушенням контрольного ліміту (порушення ліміту на повноваження окремих виконавців підприємства або на обсяг операцій);? порушенням (втратою) записів (втрата інформації до введення в ЕОМ, під час оброблення або після їх виклику з системи для коригування);? зробленими помилками під час виведення даних (дані у звіті помилкові, інформація запізнилася та втратила свою цінність, користувач не зрозумів представлених даних, звіт надійшов не за призначенням);? зробленими помилками під час оброблення даних (обробляються хибні вхідні дані);? розбіжністю підсумків (невідповідність окремої інформації контрольним сумам через помилки в програмуванні, брак стандартних програм для перевірки збалансованості даних, неповні або неточні дані, що вводяться до системи, проміжок у часі між ручним та автоматизованим обробленням даних);? недоречним способом контролю (спосіб контролю не дає можливості відтворити процес оброблення даних);? ланцюжком помилок (невиявлена помилка на одній ділянці обліку дає хибні результати на іншій ділянці, яка використовує неякісні дані);? неповними обліковими записами (інформація, яка вводиться до ЕОМ, містить неповні облікові записи); ? повторенням помилок (під час постійного оброблення даних помилки можуть повторюватися через неякісне розроблення програми, через багаторазовий запис однієї й тієї самої операції, через введення хибної змінної інформації або хибної постійної інформації, через недостатність технічних засобів у прикладному програмному забезпеченні);? хибним розподілом на періоди (інформацію віднесено не до того облікового періоду);? підтасуванням даних (програма уможливлює крадіжку коштів підприємства);? невідповідністю нормативним актам (порядок уведення даних не відповідає вимогам нормативних актів);? неузгодженістю з політикою адміністрації (політику та методи керівництва неузгоджено з системою оброблення даних на ЕОМ);? невідповідністю якості послуг вимогам користувачів (користувачі не отримують вчасно потрібних результатів через: недостаню потужність ЕОМ, споживання окремими користувачами більшої частки послуг, ніж їм належить, неефективність автоматизованих систем і методів, неточне визначення першочергових робіт, застаріла техніка або програмне забезпечення, брак взаємо¬розуміння між користувачами та персоналом, який обслуговує ЕОМ);? хибним обліком (облікова інформація обробляється не за діючою методикою обліку).Для зменшення ризику автоматизованого оброблення даних потрібно:? покласти відповідальність на працівників за використовувані ресурси (фізичні засоби, інформаційні масиви, лінії зв’язку, документацію тощо);? забезпечувати постійну перевірку якості заходів захисту даних;? використовувати криптографію;? користувачам відповідати за застосування за призначенням наданої їм інформації;? внести до файлу «запис-живця» (назву неіснуючого підприємства, зайву літеру у прізвищі покупця тощо) для виявлення протизаконного використання інформації;? контролювати знищення непотрібної інформації;? забезпечити правову охорону заходів захисту даних (переслідування порушників порядку користування інформацією, установленого підприємством);? класифікувати інформацію за її значенням (наприклад, секретні дані про комерційну діяльність, секретні дані про виробничу діяльність, секретна інформація про персонал, секретна бухгалтерська інформація тощо);? ознайомити персонал підприємства з проблемами захисту даних та з потребою виконувати заходи захисту інформації;? фізично захистити важливі форми та бланки. 1. Розкрити зміст важливих методичних і організацій-но-технологічних принципів створення інформаційних систем.2. Локальний, глобальний та системний підходи до створення інформаційних систем.3. Якими принципами належить керуватися під час створення інформаційних систем. Основні стадії життєвого циклу АІС і АІТ.4. Що таке стадія створення інформаційних систем?5. Що таке етапи створення інформаційних систем ?6. Що передбачає передпроектне обстеження ?7. Що передбачає стадія проектування ?8. Дайте характеристику стадії «введення системи в дію».9. Що таке промислова експлуатація ?10. Дайте перелік та характеристику комплексу задач з усіх розділів обліку та синтетичних рахунків?11. Із яких розділів складається опис постановки задач ?12. Що таке алгоритм розв’язання задач?13. Що передбачають організаційно-методичні функції бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення облікових даних?14. Базові принципи безпеки, їх завдання?15. Види захисту інформації?16. Що таке ризик автоматизованих систем бухгалтер-ського обліку?17. Із чим пов’язані основні види ризику автоматизованого оброблення облікових даних?18. Із чим пов’язані основні види ризику автоматизованого оброблення облікових даних?19. Що потрібно зробити для зменшення ризику автоматизованого оброблення даних?

ТЕМА 6АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ6.1. Облік основних засобів і нематеріальних активівМетодологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітнос¬ті визначаються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 27 квітня 2000 р. № 92. Норми ПБО застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм влас¬ності (крім бюджетних установ).ПБО 7 «Основні засоби» набув чинності з 1 липня 2000 р.Згідно з ПБО7 «Основні засоби» — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі вироб¬ництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в орен¬ду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які у свою чергу класифікуються за такими групами (табл. 6.1):Таблиця 6.1КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗГІДНО З ПБО 7Основні засоби Інші необоротні матеріальні активи101 Земельні ділянки 111 Бібліотечні фонди102 Капітальні витрати на поліпшення земель 112. Малоцінні необоротні матеріальні активи103 Будинки, споруди та передаваль¬ні пристрої 113 Тимчасові (нетитульні) споруди114 Природні ресурси104 Машини та обладнання 115 Інвентарна тара105 Транспортні засоби 116 Предмети прокату106 Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 117 Інші необоротні матеріальні активи107 Робоча та продуктивна худоба 108 Багаторічні насадження 109 Інші основні засоби Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесено до складу основних засобів.Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкта окремо.Рахунок «Основні засоби» кореспондує:Таблиця 6.2РАХУНОК 10 «ОСНОВНІ ЗАСОБИ»За дебетом із кредитом рахунків За кредитом із дебетом рахунків15 «Капітальні інвестиції» 13 «Знос необоротних активів»16 «Довгострокова дебіторська забор¬гованість» 16 «Довгострокова дебіторська забор¬гованість»37 «Розрахунки з різними дебіторами» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»42 «Додатковий капітал» 84 «Інші операційні витрати»46 «Неоплачений капітал» 85 «Інші затрати»48 «Цільове фінансування і цільові надходження» 94 «Інші витрати операційної діяльності»53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» 97 «Інші витрати»71 «Інший операційний дохід» 99 «Надзвичайні витрати»73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта цих активів.Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» кореспондує:Таблиця 6.3РАХУНОК 11 «ІНШІ НЕОБОРОТНІ МАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ»За дебетом із кредитом рахунків За кредитом із дебетом рахунків15 «Капітальні інвестиції» 13 «Знос необоротних активів»16 «Довгострокова дебіторська забор¬гованість» 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»23 «Виробництво»37 «Розрахунки з різними дебіторами» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 38 «Витрати майбутніх періодів»41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»42 «Додатковий капітал» 84 «Інші операційні витрати»46 «Неоплачений капітал» 85 «Інші затрати»48 «Цільове фінансування і цільові надходження» 94 «Інші витрати операційної діяльності»53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» 97 «Інші витрати»99 «Надзвичайні витрати»71 «Інший операційний дохід» 72 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» Основні задачі обліку основних засобів:? визнання основних засобів;? придбання та первісне оцінювання основних засобів;? подальші витрати, пов’язані з експлуатацією основних засобів;? амортизація основних засобів;? переоцінювання основних засобів;? вибуття основних засобів;? розкриття інформації щодо основних засобів у примітках до фінансової звітності.6.2. Організація автоматизованого обліку основних засобівОблік основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НМА) здійснюється протягом усього життєвого циклу, від надходження на підприємство і до моменту їх ліквідації чи реалізації.Типовими формами первинної документації, якими оформлюють операції з обліку основних засобів, є такі уніфіковані фор¬ми документів:• ОЗ-1 — акт приймання-передавання основних засобів (для внутрішнього переміщення);• ОЗ-2 — акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів;• ОЗ-3 — акт на списання основних засобів;• ОЗ-4 — акт на списання автотранспортних засобів;• ОЗ-5 — акт про установлення, пуск та демонтаж будівельної машини;• ОЗ-6 — інвентарна картка обліку основних засобів;• ОЗ-7 — опис інвентарних карток з обліку основних засобів;• ОЗ-8 — картка обліку руху основних засобів;• ОЗ-9 — інвентарний список основних засобів;• ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16 — розрахунок амортизації основних засобів.Із первинних документів формується вхідна інформація під час автоматизованого розв’язання задач з обліку основних засобів та необоротних матеріальних активів.Основні завдання організації обліку й контролю наявності та руху основних засобів:? правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення й вибуття об’єктів основних засобів;? контроль за збереженням основних засобів;? контроль за витратами на ремонт основних засобів, а також за ефективністю використання основних засобів;? правильне обчислення та відображення в обліку сум амортизації;? отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також у розрізі осіб, відповідальних за її збереження;? виявлення результатів від реалізації об’єктів основних засобів або іншого їх вибуття.Ефективного результату можна досягти з використанням інформаційних систем і комп’ютерних технологій обліку.Задачі можна розв’язувати по-різному: ? із застосуванням електронних таблиць; ? із застосуванням власних програмних продуктів, розроблених силами підприємства;? із застосуванням універсального програмного забезпечення, запропонованого фірмами-розробниками для проведення розрахунків із планування, обліку, контролю та аналізу.Так, для виконання облікових робіт широкого використання набули такі програмні комплекси, як «1С: Підприємство», «Парус», «БЕСТ», «Галактика» тощо. Крім того, користувач може скористатися окремими їх модулями, які, наприклад, забезпечують облік основних засобів, складський облік, торгівлю, заробітну плату тощо.У наступному пункті на прикладі розглянемо використання ПП «Галактика».6.3. Автоматизація розв’язання задачі «Облік основних засобів та необоротних матеріальних активів» із використанням програмного продукту «Галактика»Програмний продукт «Галактика» розробила корпорація «ГАЛАК-ТИКА», фінансово-економічне призначення та системи управління.Функціональна структура системи «Галактика» охоплює:? контур адміністративного управління;? контур оперативного управління;? контур управління виробництвом;? контур бухгалтерського обліку.Систему побудовано за модульним принципом, що допускає залежно від виробничо-економічної ситуації ізольовану експлуатацію окремих модулів, а також використання їх довільних комбінацій.Функціональну структуру системи «Галактика» зображено на рис. 6.1. Рис. 6.1. Функціональна структура системи «ГАЛАКТИКА»Автоматизоване розв’язання задач обліку основних засобів передбачає: документування операцій руху основних засобів; організацію поточного обліку наявності та руху основних засобів та складання звітності; розрахунок амортизації та зносу основних засобів; організацію поточного обліку амортизаційних відрахувань та зносу основних засобів, складання звітності; документування операцій із ремонту основних засобів; організацію поточного обліку ремонту основних засобів, скла-дання звітності.Розглянемо особливості автоматизованого обліку основних засобів та необоротних матеріальних активів.Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач:• інвентарний опис за МВО за звітний період;• інвентарний опис за МВО на вказану дату;• інвентарний опис за МВО по підрозділах;• відомість зносу за МВО;• відомість зношування за видами ОЗ (за всіма об’єктами; за об’єктами, що прибули в поточному році; за об’єктами, що вибули в поточному році; за проміжок);• відомість зношування за підрозділами;• відомість зношування за підрозділами у розрізі видів ОЗ;• відомість наявності дорогоцінних металів;• інвентаризаційний опис дорогоцінних металів;• звіт повного зношування;• зведений звіт зношування за підрозділами;• зведений звіт зношування за групами і видами ОЗ;• рух ОЗ за видами Оз;• рух ОЗ за МВО;• рух ОЗ по підрозділах;• відомість переоцінювання за видами ОЗ;• відомість переоцінювання за групами ОЗ;• відомість переоцінювання за підрозділами;• картка обліку руху ОЗ за групою ОЗ;• картка обліку руху за видом ОЗ;• картка обліку руху за МВО;• картка обліку руху за підрозділом;• статистичний звіт за формою 11, який охоплює:— наявність і рух ОЗ;— наявність ОЗ на кінець року; — амортизацію ОЗ;— інші нефінансові активи.Схему автоматизованого обліку ОЗ на основі модулів контуру бухгалтерського обліку системи «Галактика» зображено на рис. 6.2.

Рис. 6.2. Схема автоматизованого обліку ОЗ на основі модулів контура бухгалтерського обліку системи «Галактика»Зв’язок модуля Основні засоби з іншими компонентами системи «Галактика» можна представити такою схемою:

Рис. 6.3. Зв’язок модуля ОЗ з іншими модулямиНалагоджування типових господарських операцій, що відображають зношуваність і рух ОЗ, може проводитися як у модулі Господарські операції, так і в модулі Основні засоби.Результати їх виконання доступні для перегляду (корекції) в модулі Господарські операції.Зв’язок із модулем Матеріальні цінності здійснюється за допомогою функції модуля Документи => Накладна склад -> ОС. Наявні матеріальні цінності можна перевести в основні засоби. Рухомий склад у модулі Автотранспорт може формуватися вибором із картотеки ОЗ, створеної в модулі Основні засоби.Результати роботи з модулем Основні засоби контролюються за допомогою модулів Баланс і Банк. 1. Основні задачі обліку основних засобів.2. Особливості автоматизованого обліку основних засобів.3. Особливості автоматизованого обліку необоротних матеріальних активів.4. Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач з обліку основних засобів.5. Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач із необоротних матеріальних активів.6. Дайте визначення основних засобів, нематеріальних активів та назвіть особливості їх класифікації, як вони впливають на автоматизоване оброблення.7. Назвіть, які рахунки з плану рахунків забезпечуватимуть на прикладі програмного комплексу, розкрийте особливості ведення синтетичного та аналітичного обліку.8. Охарактеризуйте нормативно-довідкову інформацію з обліку основних засобів та НМА, назвіть особливості фор¬мування довідників.9. Охарактеризуйте особливості формування електрон-них первинних документів, що описують господарські операції наявності та руху основних засобів.10. Назвіть особливості коригування облікових даних.11. Розкрийте особливості ведення електронної картотеки основних засобів.12. Охарактеризуйте основні форми вихідної інформації, періодичність формування та назвіть її користувачів.13. Охарактеризуйте інформаційні потоки з обліку основних засобів.ТЕМА 7АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ7.1. Особливості обліку виробничих запасівНаціональним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 2.11.99 р., визначаються методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття у фінансовій звітності.За цим стандартом запаси — це активи, які:? утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; ? перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; ? утримуються для споживання під час виробництва проду-к¬ції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.Їх структуру відображено на рис. 7.1.У бухгалтерському обліку виокремлюють поняття «виробничі» запаси, що означають предмети праці, призначені для оброб¬лення, перероблення або використання у промисловому виробництві чи для господарських потреб, а також засоби праці, які відповідно до чинних положень входять до складу оборотних засобів як малоцінні та швидкозношувані предмети. Далі в тексті розглядатимуться саме ці складові запасів.У плані рахунків для обліку матеріальних цінностей визначено рахунок 20 «Виробничі запаси», який має відповідні субрахун¬ки (табл. 7.1).Для великих і середніх підприємств із великою номенклатурою матеріальних цінностей для забезпечення якісного аналітичного обліку на основі діючої в Україні системи класифікації розробляється власний детальний класифікатор, який дає можливість розподілити МЦ за групами, підгрупами (за окремими видами, марками, гатунками, типорозмірами) та окремими номенклатурними номерами, номерами матеріалів. У ньому кожному найменуванню, типорозміру та гатунку присвоюється умов¬не цифрове позначення — номенклатурний номер (код). Кількість знаків у коді повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб охопити найважливіші ознаки всього переліку використовуваних матеріалів.

Рис. 7.1. Класифікація запасів у бухгалтерському облікуТаблиця 7.1СТРУКТУРА РАХУНКА 20 «ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ»Номер рахунка Назварахунка Код субрахунка Назва субрахунка20 Виробничі запаси 201 Сировина й матеріали 202 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби 203 Паливо 204 Тара й тарні матеріали 205 Будівельні матеріали 206 Матеріали, передані на переробку 207 Запасні частини 208 Матеріали сільськогосподарського призначення 209 Інші матеріалиРахунок 20 «Виробничі запаси» кореспондує таким чином (тут і далі кореспонденцію бухгалтерських рахунків узято із: Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні):Рахунок 20 «Виробничі запаси»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків20 «Виробничі запаси» 15 «Капітальні інвестиції»23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси»24 «Брак у виробництві» 23 «Виробництво»26 «Готова продукція» 24 «Брак у виробництві»27 «Продукція сільгосп. виробниц-тва» 28 «Товари»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми»28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 39 «Витрати майбутніх періодів»41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»42 «Додатковий капітал»46 «Неоплачений капітал» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати»63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати»64 «Розрахунки за податками й платежами» 92 «Адміністративні витрати»93 «Витрати на збут»68 «Розрахунки за іншими операціями» 94 «Інші витрати операційної діяльності»71 «Інший операційний дохід» 99 «Надзвичайні витрати»73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» Малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і групуються за видами предметів. Кореспонденція цього рахунка така:Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків23 «Виробництво» 15 «Капітальні інвестиції»24 «Брак у виробництві» 23 «Виробництво»26 «Готова продукція» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 39 «Витрати майбутніх періодів»41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати»46 «Неоплачений капітал» 84 «Інші операційні витрати»48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 85 «Інші затрати»91 «Загальновиробничі витрати»63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 92 «Адміністративні витрати»93 «Витрати на збут»64 «Розрахунки за податками й платежами» 94 «Інші витрати операційної діяльності»68 «Розрахунки за іншими операціями» 99 «Надзвичайні витрати»71 «Інший операційний дохід» 73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» Основними задачами обліку виробничих запасів є:? облік надходження матеріальних цінностей на склад;? облік руху матеріальних цінностей на складі;? облік нестач та надлишків матеріальних цінностей у місцях зберігання й експлуатації;? облік руху малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) в експлуатації;? облік переоцінювання матеріальних цінностей;? облік наявності та руху дорогоцінних металів і каменів у складі комплектуючих виробів, МШП за місцями зберігання та експлуатації;? облік наявності та руху матеріалів, МШП;? облік витрат матеріальних цінностей зі складу.Ці задачі регламентують чинні в Україні нормативні документи: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і змін у фінансовій звітності»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»; Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріаль¬них активів, матеріальних цінностей, грошових засобів і докумен¬тів, розрахунків; Положення про документальне забезпечення за-писів у бухгалтерському обліку; типовий порядок визначення норм запасів товаро-матеріальних цінностей; інші нормативні документи.Важливу роль в обліку виробничих запасів відіграють методи їх оцінювання. Залежно від обраної облікової політики на підприємстві використовуються такі методи, як FIFO, LIFO тощо.Задачі з обліку виробничих запасів тісно взаємопов’язані з задачами інших ділянок обліку та управлінською інформаційною системою підприємства:? позавиробничі витрати; надходження матеріальних цінностей за фактичною вартістю (облік фінансово-розрахункових операцій);? відпуск матеріальних цінностей у порядку реалізації (облік готової продукції та її реалізації);? прихід матеріальних цінностей за кореспондуючими рахунками; витрати матеріальних цінностей за кореспондуючими рахунками (облік та складання звітності);? витрати матеріальних цінностей на виробництво (облік витрат на виробництво).7.2. Організація автоматизованого обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметівАвтоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на практиці може забезпечуватися різними способами:? розробленням спеціалізованою фірмою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);? придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;? автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;? використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку.При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.Після придбання відповідно до виписаних документів виробничі запаси доставляються на склад підприємства або матеріально-відповідальній особі. На складі здійснюється документоване оформлення операцій і первинне оброблення даних з обліку виробничих запасів, ведеться аналітичний облік у місцях зберігання матеріальних цінностей. Інформаційна база на цьому рівні — це складська картотека, в якій відображається рух і залишки на конкретну дату або за конкретний період часу.Облік матеріалів у бухгалтерії ведеться в кількісному та вартісному вияві, у розрізі матеріально відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків та облікових груп на основі зданих первинних документів зі складів та підрозділів підприємства. Здійснює розрахунок і формування вихідної інформації регламентного, кон¬трольного і довідкового характеру. Виконується аналіз, прогноз, аудит і прийняття управлінських рішень у цілому по підприємству або структурному підрозділу.Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності. Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господар¬ських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.Для обліку матеріальних цінностей використовуються типо-ві форми первинних документів, що утворюють вхідну інфор-мацію:? прибутковий меморіальний ордер;? здавальна накладна;? товарно-транспортна накладна;? накладна на переміщення матеріалів;? акт про приймання матеріалів;? лімітно-забірна картка;? вимога;? накладна на відпуск матеріалів на сторону;? картка складського обліку.Вихідною інформацією складського обліку є: ? картка складського обліку матеріалів;? оборотна відомість матеріальних цінностей;? довідкова інформація;? інформація про переоцінюваня матеріальних цінностей;? реєстр первинних документів;? інвентаризаційна відомість.А в бухгалтерії основною регламентованою вихідною інформацією з обліку матеріальних цінностей є:? інвентаризаційна відомість наявності матеріальних ціннос-тей;? зведена відомість надходження матеріальних цінностей;? зведена відомість витрат матеріальних цінностей;? оборотна відомість матеріальних цінностей;? картка підзвітної особи;? відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;? відомість переоцінювання матеріальних цінностей;? відомість нарахування та списання МШП;? відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному розрізі;? відомість використання матеріальних цінностей;? довідкова інформація обліку та аудиту матеріальних цінностей;? відомість показників прибутку, отриманого від реалізації матеріальних цінностей;? реєстр первинних документів;? журнал обліку відпуску матеріальних цінностей;? прогнозування запасів товарно-матеріальних цінностей;? прогнозування використання матеріальних цінностей.Є свої особливості автоматизованого обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:• предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;• предмети, які за своєю вартістю не належать до основних засобів незалежно від терміну служби; • форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства; • інвентарна тара тощо. В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний до обліку матеріальних цінностей, а облік МШП, які перебувають в експлуатації, вимагає виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спецпристосування, моделі спеціаль¬ного та загального призначення. У середині групи МШП обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехами, службами та іншими підрозділами підприємства).В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначається рух первинних документів на підприємстві.Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів: ? повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;? записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання);? акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.7.3. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продуктуКонтур бухгалтерського обліку управлінської інформаційної системи «Галактика» складається з таких модулів (рис. 7.2): Рис. 7.2. Головне меню контуру бухгалтерського облікуЦі модулі забезпечують зв’язок бухгалтерського та оперативного модулів; ведення касових і розрахунково-бухгалтерських операцій; облік МЦ та МШП; розрахунок зарплати, облік основних засобів і нематеріальних активів; ведення Головної книги та формування балансу; проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми.Модуль «Облік МЦ» («Матеріальні цінності») забезпечує: облік наявності та руху МЦ; оформлення прибуткових (видаткових) ордерів; оформлення накладних на внутрішнє переміщення; розрахунок поточних залишків МЦ; інвентаризацію та дооцінювання МЦ; складання звітів про наявність і рух МЦ; виконання контролю прострочених партій, неліквідованих дефіцитів.Основні функції цього модуля:? документи (прибутковий ордер, видатковий ордер, картка складського обліку, накладна на внутрішнє переміщення, наклад-на склад-роздрібна торгівля, накладна МШП, акти);? операції (формування накладних на внутрішнє переміщення, інвентаризація, дооцінювання МЦ, поточні залишки, розрахунок початкових залишків тощо);? звіти (складська відомість, наявність, рух).Окрема категорія МШП — спеціальний та форменний одяг, для автоматизації обліку якого в «Галактиці» пропонується спеціальний модуль. Він призначений для автоматизованого ведення обліку наявності та видавання спецодягу працівникам підприємства.Модуль «Спецодяг» — складова частина контура «Бухгалтер-ський облік» і функціональне доповнення до модуля «Облік МШП» («Малоцінка»). Цей модуль доцільно використовувати на підприємстві, коли з «Галактикою» працюють одночасно кілька бухгалтерів і потрібно забезпечувати їхню тісну інформаційну взаємодію (рис. 7.3).Модулі «Малоцінка» та «Спецодяг» мають спільну картотеку МШП (СФО), і їх облік часто виконується за допомогою однакових господарських операцій. Засобами модуля «Малоцінка» проводяться операції з їх оприбуткування, внутрішнього переміщення тощо.Модуль «Матцінності» забезпечує контроль залишків МЦ і формування витратних складських ордерів. Після передання МЦ у «Малоцінку (СФО)» всі операції з обліку МШП (СФО) виконуються за модулем «Малоцінка (СФО)».Дані про операції з модуля «Малоцінка (СФО)» надходять до модуля «Госпоперації», де на їх основі формуються бухгалтер-ські проводки. На основі відомостей із модуля «Госпоперації» засобами модуля «Баланс, бухзвітність» формуються єдиний баланс та конкретна бухгалтерська звітність. Рис. 7.3. Інформаційні зв’язки модуля СФО з іншими модулямиРозглянемо фунціональні можливості модуля «Спецодяг» (рис. 7.4). Усі операції цього модуля умовно поділяють на дві частини:? МШП-операції — загальні операції для МШП та СФО;? СФО-операції — застосовуються тільки для СФО. Рис. 7.4. Структура модуля «Спецодяг»До загальних для МШП та СФО операцій належать:• оприбуткування;• переведення МШП із катеогорії МЦ;• внутрішнє переміщення.Спеціальні операції модуля «Спецодяг» дають можливість вести персоніфікований облік:• видавання СФО працівникові (з оформленням вимоги);• повернення СФО;• планове та позапланове списання СФО з працівника;• переведення працівника в інший підрозділ;• звільнення працівника та розрахунки з ним.Записи про оприбуткування та витрати в результаті операцій із СФО заносяться в картку обліку СФО. За кожним оприбуткуванням формується окремий запис. Операції з СФО класифікують за такими ознаками:? приходні операції:— прихід СФО від постачальника;— прихід із передання МЦ у СФО;? витратні операції:— нарахування зношуваності;— списання та вибуття СФО;? переміщення (приходно-витратні операції):— внутрішнє переміщення;— повернення СФО;— переведення працівника;— передавання в експлуатацію;— видавання СФО;— переоцінювання.Нарахування зношуваності та переоцінювання виконуються тільки засобами модуля «Малоцінка».У системі використовуються такі класифікатори та довідники:? норми видавання спецодягу (довідник, який містить перелік норм, що регулюють отримання працівником спецодягу);? групи спецодягу (довідник, який містить класифікатор груп СФО);? індекс споживацьких цін (реєстр, у якому зберігаються значення індекса цін на зазначену дату).Предмети СФО розрізняються за найменуванням, за кодом групи МЦ та номенклатурним номером. Групи (предмети) СФО зі своїми кодами утворюють довідник груп СФО, який має таку структуру:? одяг форменний;? засоби захисту: каски, чоботи, жилети, рукавиці (бавовняні, з надолонником із ПВХ, із брезентовим надолонником);? одяг сезонний.Модуль «Спецодяг» дає можливість формувати чотири види звітів:• наявність спецодягу (у запасі або тільки в носінні);• рух спецодягу;• реєстри виданого СФО;• ростовочна відомість (відомість потреби в СФО на конкре-т¬ний період із зазначенням росту, розміру тощо). 1. Дайте визначення виробничим запасам та наведіть їх класифікацію в бухгалтерському обліку.2. Які рахунки та субрахунки Плану рахунків використовуються для обліку виробничих запасів?3. Охарактеризуйте основні комплекси задач обліку виробничих запасів в умовах комп’ютерного оброблення даних.4. Розкрийте інформаційні взаємозв’язки задач з обліку виробничих запасів з іншими ділянками обліку та управлін-ською інформаційною системою підприємства.5. Особливості автоматизованого обліку виробничих запасів.6. Особливості автоматизації обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.7. Розкрийте особливості автоматизації обліку спецогляду та форменного одягу в «Галактиці».

ТЕМА 8АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ8.1. Облік праці та її оплатиОблік праці та її оплати — це важлива та складна ділянка обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, у яких ві-дображаються зміни в кількості працівників, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах виробничих витрат і здійснюється контроль використання трудових ресурсів.Оплата праці — це заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, який за трудовими угодами власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги.Заробітну плату регулюють форми та системи оплати праці. На підприємствах в основному використовують дві форми оплати праці: погодинну та відрядну. Погодинна форма оплати передбачає заробіток працівника залежно від відпрацьованого часу. Ця форма передбачає дві системи: просту погодинну та погодинно-преміальну оплату праці. Відрядна форма оплати обумовлює те, що заробітна плата робітників залежить від кількості виконаної роботи й розміру розцінки. Вона використовується в оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню, і передбачає такі системи: пряму, преміальну, прогресивну, акордну.Керівник підприємства визначає форми та системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок. А держава регулює оплату праці через установлення мінімальної заробітної плати (законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, по-годинну норму праці (обсяг робіт).Оплата праці поділяється на основну та додаткову заробітну плату, інші стимулюючі та компенсаційні виплати, що утворюють фонд оплати праці.Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах забезпечує табельний облік, сутність якого полягає в щоденній реєстрації явок працівників на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок на роботу, а також часу простоїв і роботи понад норму.Відділ кадрів, приймаючи на роботу працівника, надає табель-ний номер та відкриває особисту картку, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства. В особистій картці зазначаються анкетні дані про працівника та всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія теж відкриває особисту картку кожному працівникові.Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану в установлений термін суму з оплати праці, ведуться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» (табл. 8.1).Таблиця 8.1СТРУКТУРА РАХУНКА 66 «РОЗРАХУНКИ З ОПЛАТИ ПРАЦІ»Номер рахунка Назва рахунка Код субрахунка Назва субрахунка66 Розрахунки з оплати праці 661 Розрахунки за заробітною пла-тою 662 Розрахунки з депонентамиАналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за ко-ж¬ним працівником, видом виплат і утримань.Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків24 «Брак у виробництві» 15 «Капітальні інвестиції»30 «Каса» 23 «Виробництво»31 «Рахунки в банках» 24 «Брак у виробництві»33 «Інші кошти» 30 «Каса»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 31 «Рахунки в банках»41 «Пайовий капітал» 39 «Витрати майбутніх періодів»46 «Неоплачений капітал»64 «Розрахунки за податками й платежами»65 «Розрахунки за страхуванням» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження»66 «Розрахунки з оплати праці» 65 «Розрахунки за страхуванням»68 «Розрахунки за іншими опе-раціями» 66 «Розрахунки з оплати праці»70 «Доходи від реалізації» 80 «Витрати на оплату праці»71 «Інший операційний дохід» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»Облік праці та її оплати має відповідати таким нормативним документам, як: Кодекс законів про працю; Закони України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про збір на обов’язкове соціа-ль¬не страхування»; Положення про порядок укладання контрактів під час оформлення (найму) на роботу працівників; Порядок нарахування середньої заробітної плати; План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій; Положення (стандарт) бухгал¬терського обліку 16 «Витрати» та інші.Задачі автоматизованого обліку праці та її оплати взаємодіють із такими задачами інших ділянок обліку на підприємстві:? виплати заробітної плати через касу та перерахування через розрахунковий рахунок; нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками; нарахування страхових внесків; утримання із заробітної плати; резерв майбутніх витрат (облік фінансово-розрахункових операцій);? нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками; нарахування страхових внесків (облік витрат на виробництво);? нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками; нарахування страхових внесків; утримання із заробітної плати; резерв майбутніх витрат; дані про використання фондів (зведений облік та складання звітності).8.2. Організація автоматизованого обліку праці та її оплатиЗадачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення даних групуються в такі комплекси:? облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;? облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;? облік і нарахування погодинної та інших видів оплати;? розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;? аналітичний облік за працівниками (за видами нарахувань і утримань);? складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;? формування зведених регістрів;? розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;? облік депонованої заробітної плати.Як уже зазначалось у попередніх темах, для ведення автоматизованого обліку використовуються як вітчизняні, так і зарубіж¬ні програмні розробки.Модульне рішення автоматизації задач з обліку праці та її оплати може виокремлювати облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників; табельний облік відпрацьованого часу та неявок; облік депонованої заробітної плати тощо, які встановлюються в цехах, дільницях, бригадах.Комплексне рішення реалізує автоматизацію оброблення даних і в місцях виникнення інформації з обліку праці та її оплати, і в бухгалтерії підприємства. Крім того, забезпечуються тісні інформаційні зв’язки з іншими ділянками обліку та управлінською інформаційною системою підприємства. Наприклад, у «Галактиці» програмний модуль «Зарплата» взаємодіє з модулями «Облік і управління кадрами» та «Документообіг». У відділі кадрів формуються особові справи, штатний розклад та ведеться облік робочого часу.Розглянемо особливості автоматизації обліку виробітку та відрядної оплати праці робітників, які працюють індивідуально чи у складі бригад [23]. Модуль з обліку виробітку та оплати праці робітників-відрядників може передбачати функції (рис. 8.1), які забезпечують: введення інформації з клавіатури; перегляд даних; виконання розрахунків; ведення нормативно-довідкової інформації; друк машинограм; закриття розрахункового періоду та перенесення облікових даних на дискету. Рис. 8.1. Схема діалогу модуля «Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників»Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків; класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норму, відомість на виплату премій робітникам-відрядникам. На основі таких уведених документів по кожному робітнику-відряднику розраховуються суми та нормований час у цілому за місяць. У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію: ? бригадні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;? індивідуальні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально; ? табель (час фактичний, коефіцієнт трудової участі, відсоток премії, час нормований, сума, сума премії) містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат; ? відомість нарахованої зарплати робітників-відрядникам (за табельними номерами та видами оплат) формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати; ? відомість нарахованої заробітної плати робітником-відрядникам (за категоріями та професіями) нагромаджує дані для формування «Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників»;? відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам (за шифрами виробничих витрат) (шифри виробничих витрат, види оплат, час нормований, сума) формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу нарахованої заробітної плати за шифрами виробничих витрат.У процесі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати модуль «Облік виробітку та оплати праці робітників-відряд-ників», установлений у цеху, відділку, бригаді, взаємодіє з модулем «Бухгалтерія», де інформація з місць виникнення узагальнюється, контролюється та аналізується.Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприєм-ствах у більшості випадків використовують модуль «Табельний облік», основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок із зазначенням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми. Таке робоче місце забезпечує введення первинної інформації, оброблення та одержання машинограм і відеограм видів явок та відхилень [23].Головне меню модуля «Табельний облік» має такий вигляд (рис. 8.2). Рис. 8.2. Схема діалогу модуля «Табельний облік»Такий варіант автоматизації табельного обліку налаштовує користувача на різні графіки роботи (на рік). Функція «Табель» передбачає роботу з електронним «Табелем робочого дня» в таких режимах: ведення табеля (список співробітників конкретних підрозділів, тривалість робочого дня, неявки, звільнення співробітників, відпустки); довідники (відділів, графіків змін для розрахунку вечірніх та нічних годин). «Друк зведень» забезпечує формування повного табеля, відомості неявок за день, відомість-табель за першу половину поточного місяця по бригаді, довідка про співробітника, відомість сум нарахованої зарплати, відомість доплат.Пункт головного меню «Різне» забезпечує виконання перерахунків підсумків у всій базі за визначений місяць, вилучення записів про звільнених співробітників, перенесення відпусток із поточного місяця в наступний, занесення в базу даних інформації про нового співробітника, встановлення паролю доступу.Вилучення зайвих записів у базі даних виконує функція «Сер-віс».Первинним документом, де відображається облік виходів та неявок на роботу, є табель обліку використаного робочого часу. До нормативно-довідкової інформації модуля «Табельний облік» належать: календар, довідник підрозділів, довідник позначень явок та неявок; довідник змін, довідник табельних номерів. А коли цей модуль є складовою програмного комплексу, то основні довідники беруться з програмного модуля обліку праці та її оплати в бухгалтерії. Він забезпечує останнього файлами даних про відпрацьований час та виходи на роботу, дає можливість автоматизувати процес уведення інформації та підтримує пакетний режим розрахунку різних видів нарахувань.Модуль «Табельний облік» формує відомості неявок, доплат за роботу у вечірній час, нарахувань і відхилень від нормальної тривалості робочого дня, а також довідку за табельним номером.У роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник із якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Розробники програм пропонують користувачам модуль «Депоненти» [10] як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати. В останньому випадку створюється загальна база особових рахунків, що сприяє швидкому та безпомилковому депонуванню зарплати.Автоматизований облік депонентів ведеться за допомогою депонентських карток. Створюється масив депонованої заробітної плати за номерами карток та сумами депонентів, який щомісяця доповнюється новими оперативними записами. Вхідна інформація в депонуванні — показники платіжних відомостей, а вихідна — витратні касові ордери. На період запровадження використовується книга депонентів для створення масиву залишків та довідник особових рахунків.Головне меню модуля «Депоненти» передбачає дві функції (рис. 8.3). Рис. 8.3. Схема діалогу модуля «Депоненти»Функція «Реєстр» використовується тільки після видання заробітної плати до закриття місяця в модулі «Зарплата» (у бухгалтерії), і забезпечує бухгалтера потрібною інформацією про депоновану заробітну плату та формує відповідну звітність.Функція «Архів» імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що вможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток, їх перегляд, редагування та вилучення. Розглянемо особливості мережного оброблення даних та його застосування в обліку.Залежно від конкретних виробничих умов (кількість працівників, видів оплати праці, нормативної бази тощо) на підприєм¬ствах для якісного забезпечення вирішення комплексів задач з обліку праці та її оплати розробляються обчислювальні мережі, що забезпечують автоматизацію документообігу, розрахунки по заробітній платі та формують відповідні звіти та потрібні зведені дані для калькулювання собівартості продукції (робіт) у частині трудових витрат.Можливі різні варіанти архітектури обчислювальних систем і технологічних процесів для розв’язання даних комплексів задач. Основні з них:? однорівнева система — на малих і середніх підприємствах, де немає повної автоматизації управління підприємством;? багаторівнева система — на великих підприємствах і виробничих об’єднаннях, де функціонують корпоративні інформаційні системи.Програмні модулі з обліку праці та її оплати однорівневої системи обслуговують відповідні цехи та відділи, ведуть машинні особові рахунки працівників та виконують усі розрахунки (наприклад, як вище розглянуті модулі «Табельний облік», «Депоненти» тощо). Один із модулів слугує для узагальнення даних, одержаних від інших модулів з обліку зарплати, виконує бухгалтерські записи та взаємозв’язок із модулями з обліку витрат на виробництво та зведеного обліку. На великих підприємствах обчислювальна мережа може мати 2, 3 і більше рівнів модулів з обліку праці та її оплати, з різними варіантами розподілу задач між бухгалтерією та підрозділами.Так, наприклад, перший рівень (цех) може обслуговуватися модулями, що формують і обробляють первинні документи, ведуть особові рахунки та розрахунки по зарплаті в цьому підрозділі. Або модуль цехового рівня виконує тільки оформлення первинних документів і розрахунки відрядної, погодинної та інших видів оплати на основі машинних первинних даних, веде оперативний облік виробітку, руху деталей і напівфабрикатів тощо. Ведеться база даних трудових норм і розцінок, фактично виготовленої продукції (деталей, напівфабрикатів), на основі яких розраховується відрядна заробітна плата. Підготовлені дані з програмних модулів цехів передаються на наступний рівень.На другому рівні (модуль зведених бухгалтерських робіт із праці та її оплати) у бухгалтерії формується зведена база даних і узагальнення нарахованої заробітної плати, виконуються відповідні утримання з неї.У процесі розв’язування задач з обліку праці та її оплати використовується нормативно-довідкова інформація, вхідна й вихідна інформація, аналогічна уже розглянутій. Сучасні програмні комплекси з обліку праці та її оплати передбачають використання функції «Моделювання обліку праці й заробітної плати» для розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від установлених величин і прийняття управлінських рішень. Для цього за визначений період виконується розрахунок нормативного та фактичного фондів заробітної плати в розрізі структурних підрозділів, видів продукції, робіт і послуг. Моделюються витрати на оплату праці з урахуванням зростання (зниження) обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), а також визначається вплив фонду заробітної плати на зниження собівартості продукції.8.3. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продуктуПрограмне забезпечення обліку праці та її оплати пропонують на ринку програмних продуктів багато фірм-розробників. Для прикладу розглянемо, як автоматизує оброблення даних цієї ділянки обліку багатокористувацька комплексна система управління корпорації «Галактика» та програмний продукт «X-DOOR».Модуль «Зарплата» програмного комплексу «Галактика» забезпечує: формування й ведення нормативної та довідкової інформації, ведення табеля обліку робочого часу, розрахункові функції системи, формування вихідної документації по розрахунку заробітної плати, перехід до нового розрахункового періоду, функції для профілактики бази даних.Головне меню модуля передбачає такі функції:? розрахунок заробітної плати (налаштування, ведення БД, табель обліку робочого часу, розрахунок заробітної плати, формування проводок, перехід до нового періоду, сервісні функції);? розрахунки в міжперіод (відпустка, розрахунок вимушених відпусток, лікарняні, перехід у міжперіод, щомісячна допомога дітям, щомісячна допомога матерям, розрахунково-планова відомість на виплату дитячих, аванс, нарахування та виплати, утримання й виплати, розрахунок угод підряду, розрахунок нарядів, розрахунок премії з урахуванням КТУ, розрахунок денної заробітної плати, розрахунок заробітної плати, формування платіжних доручень);? звіти (платіжна відомість, реєстри по утриманнях, відомості загального призначення, детальна відомість розподілу, допоміжні відомості, довідка про нарахування за рік, бухгалтерські довідки, пенсійний фонд, статистика про працю та рух робочої сили, звіт про використання робочого часу, внутрішнє сумісництво).Програма «X-DOOR» (фірми «SoftTAXI») базується на моду-ль¬ному принципі побудови автоматизації підприємства. Модуль «Зарплата» може використовуватися самостійно для отримання друкованих звітів про нараховану заробітну плату та утримання податків, а також у комплексі з «Відділ кадрів» (для введення інформації про працівників) і «Бухгалтерський облік» (для автоматизованого проведення бухгалтерських проводок по зарплаті та утриманих податках та відрахуваннях).Модуль «Зарплата» забезпечує:? розрахунок заробітної плати працівників згідно з посадовим окладом або погодинною тарифною ставкою з автоматичним утриманням усіх законодавчо визначених ставок податків та зборів (для держслужбовців, працівників, зайнятих на підземних роботах, і працівників-інвалідів);? виконання необмеженої кількості нарахувань та утримань (премії, заохочення, допомоги, дивіденди тощо);? розрахунки сум нарахувань за формулами та додатковим тарифом (надбавки, доплата у вихідні та святкові дні тощо);? розрахунки лікарняних листів, відпускних, матеріальної допомоги, а також виконання перерахунку прибуткового податку за рік (з урахуванням усіх пільг, наданих працівникові);? автоматичне утримання з нарахованого доходу аліментів, профспілкових внесків, згідно з заданим відсотком;? моніторинг заборгованості по заробітній платі.Засобами цього модуля передбачене формування такої інформації:• довідка ф. № 8 ДР;• розрахункові листи;• розрахункова відомість;• довідка про розрахунок відпускних;• відомість аліментів;• довідка № 2;• довідка № 3;• довідка для отримання субсидії;• перелік проводок, сформованих за результатами розраху-нку;• відомість нарахувань по держслужбовцях;• платіжна відомість по підрозділах;• відомість обов’язкових платежів і перерахувань;• відомість авансу по підрозділах;• відомість розподілу зарплати по балансових рахунках;• штатний розклад;• довідка про розрахунок лікарняного листа;• табель фактично відпрацьованого часу;• відомість нарахувань та утримань по підприємству або по робітниках за період;• виробіток за окремим кодом нарахувань утримань.Усі платіжно-розрахункові документи містять ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків. Форма № 8ДР фор¬мується в паперовому та електронному вигляді.У разі законодавчих змін ставок податків та інших параметрів, що використовуються у процесі розрахунку зарплати, в модулі «Заплата» передбачено гнучку систему налагодження, яка дає можливість їх самостійно змінити.Інформація про оплату праці працівників у системі зберігається за весь час роботи підприємства. 1. Склад комплексу задач з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення інформації.2. Організація та ведення інформаційної бази обліку праці та її оплати. 3. Оперативний облік особового складу, організація табе-ль¬ного обліку, облік відпрацьованого часу й виробітку в умовах автоматизованого оброблення інформації.4. Виконання автоматизованого обліку виробітку й оплати праці робітників-відрядників.5. Організація розрахунків за депонованою заробітною платою.6. Взаємозв’язок комплексу задач з обліку праці та її оплати з іншими ділянками обліку й управлінською інформаційною системою підприємства.7. Розкрийте особливості автоматизації обліку заробітної плати в «Галактиці» та «X-DOOR».ТЕМА 9АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ9.1. Облік готової продукції та її реалізаціїОсновними поняттями, що характеризують кінцевий результат виробництва на підприємстві, є готова продукція, товари (роботи, послуги), відвантажена та реалізована продукція. За діючими положеннями, готовою продукцією вважається продукція, яка пройшла всі стадії оброблення, приймання, укомплектовування за умовами договорів із замовниками та відповідає технічним вимогам і стандартам. Номенклатура готової продукції визначає показники обсягу діяльності підприємства, тому треба забезпечити точний облік готової, відвантаженої та реалізованої продукції. На підприємствах готова продукція обліковується в місцях її зберігання (складах). У бухгалтерському обліку виокремлюють також товари закуплені (вироби й продукти інших підприємств для наступного продажу без оброблення та перероблення на даному підприємстві) та товари відвантажені (вироби та продукти, видані зі складу, які знаходяться в дорозі або на відповідальному зберіганні в одержувача, за договором або іншою угодою право власності на них не переходить до одержувача в момент відван-таження).У процесі розв’язання задач обліку відвантаженої (відпущеної) продукції відбувається формування даних у натуральному та вартісному вираженні про відвантаження продукції в розрізі покупців, асортименту, договорів; про виконання робіт і послуг; про залишки товарів, а також даних для зведеного обліку та складання звітності та прийняття управлінських рішень. Продукція підприємства вважається реалізованою тільки після надходження грошей на рахунок у банк. Узагальнення інформації про рух та наявність готової продукції підприємства відбувається на рахунку 26 «Готова продукція». Цей рахунок кореспондує з іншими рахунками так:Рахунок 26 «Готова продукція»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси»25 «Напівфабрикати»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»42 «Додатковий капітал» 23 «Виробництво»71 «Інший операційний дохід» 37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 79 «Фінансові результати» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 90 «Собівартість реалізації» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»Облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, відображається на рахунку 28 «Товари». Особливості застосування цього рахунку в обліку залежать від виду діяльності конкретних підприємств.Цей рахунок на промислових та інших виробничих підприємствах використовується для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, спеціально придбаних для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не входить до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки (табл. 9.1).Таблиця 9.1СТРУКТУРА РАХУНКА 28 «ТОВАРИ»Номер рахунка Назва рахунка Код субрахунка Назва субрахунка28 Товари 281 Товари на складі 282 Товари в торгівлі 283 Товари на комісії 284 Тара під товарами 285 Торгова націнкаРахунок 28 «Товари» кореспондує:Рахунок 28 «Товари»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції»20 «Виробничі запаси» 20 «Виробничі запаси»27 «Продукція с.г. виробництва» 23 «Виробництво»28 «Товари» 28 «Товари»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 37 «Розрахунки з різними дебітора-ми»41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати»46 «Неоплачений капітал» 84 «Інші операційні витрати» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 85 «Інші затрати»90 «Собівартість реалізації»64 «Розрахунки за податками й платежами» 92 «Адміністративні витрати93 «Витрати на збут»68 «Розрахунки за іншими операціями» 94 «Інші витрати операційної діяльності»71 «Інший операційний дохід» 99 «Надзвичайні витрати»73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» Задачі обліку готової продукції та її реалізації інформаційно пов’язані з задачами суміжних ділянок обліку, а також із задачами управлінської інформаційної системи підприємства в цілому.Для розв’язання задач з обліку готової продукції використовується інформація про: ? відпуск на сторону покупних напівфабрикатів, товарів і матеріальних цінностей (облік виробничих запасів); ? фактичну собівартість товарної продукції (облік витрат на виробництво); ? оплачені банком розрахункові документи та про витрати на збут (облік фінансово-розрахункових операцій); ? нормативну, планову інформацію, дані про постачання за договорами (управлінська інформаційна система підприємства); ? реалізацію основних засобів (облік основних засобів та нематеріальних активів).Результати оброблення даних з обліку готової продукції використовуються в:? обліку витрат на виробництво (інформація про випуск готової продукції за номенклатурними номерами в натуральному виразі);? зведеному обліку та складанні звітності (інформація про фактичну собівартість реалізованої продукції, про податок на додану вартість, про виторг від реалізації, про результати реалізації);? управлінській інформаційній системі підприємства (інформація про наявність, відвантаження й реалізацію готової продукції).Організація та методологія обліку готової продукції та її реалізації регламентується відповідними нормативними документами, чинними в Україні: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Затрати»; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; Положення про порядок реалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних із продажем товарів; Порядок ведення Книги придбання товарів (робіт, послуг); Порядок ведення Книги продажу товарів (робіт, послуг); інші нормативні документи.9.2. Організація автоматизованого обліку готової продукції та її реалізаціїОсновні завдання автоматизованого обліку готової продукції та її реалізації: ? документування операцій з обліку готової продукції; ? ведення інформаційної бази про надходження готової продукції з виробництва; ? визначення стану запасів готової продукції; ? перевірка виконання планів із відвантаження й реалізації продукції; ? визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт і послуг.Задачі обліку товарів забезпечують автоматизований підрахунок товарів на складах, у місцях їх продажу, реалізації товарів покупцям. А нагромаджені в системі дані уможливлюють аналіз показників з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації в розрізі аналітичної інформації, що дуже важливо для вирішення задач управлінського обліку та прийняття управлінських рішень.Автоматизація задач із реалізації продукції одночасно забезпечує і контроль надходження від покупців платежів за відвантажену їм продукцію; облік реалізації в потрібних цінах; визначення податку на додану вартість для віднесення в бюджет; розподіл позавиробничих витрат, пов’язаних зі збутом продукції; формування бухгалтерських записів реалізації продукції. У ній зацікавлені також відділ маркетингу та керівництво підприємст-ва.На практиці вони вирішуються шляхом застосування різних варіантів побудови та функціонування інформаційної системи обліку готової продукції та її реалізації. Особливості цієї ІС залежать від виду діяльності та розміру підприємства, його організаційної структури, документообігу, використання мережного оброблення даних тощо. У вирішенні задач обліку готової продукції та її реалізації беруть участь такі основні учасники інформаційного обміну (рис. 9.1), які можуть автоматизувати оброблення своїх даних автономними програмними продуктами (самостійними модулями).

Рис. 9.1. Потоки інформації про готову продукцію, її відвантаження та реалізаціюЗустрічається використання таких програмних рішень, що забезпечують облік готової продукції, її відвантаження й реалізацію у відділі маркетингу (комерційному відділі) та в бухгалтерії. Програмний модуль відділу маркетингу забезпечує облік надходження на склад і відвантаження зі складу готової продукції та дає можливість отримати інформацію про її наявність на складі, про виконання договорів, про виписані рахунки-фактури. Він виконує такі функції, як організація та ведення картотеки склад¬ського обліку, відвантаження готової продукції, рекламацій, виконання договорів, а також друк реєстрів та сервіс.У бухгалтерії виконують розв’язання задачі «Відвантаження та реалізації», друк машинограм, ведення довідників та сервіс. Цей модуль може функціонувати автономно або в комплексі з іншими. Вхідна інформація формується на місці виникнення у відділі маркетингу та передається в бухгалтерію в електронному вигляді. На її основі виписуються рахунки-фактури, що також можуть бути сформовані шляхом введення відповідної інформації з клавіатури.В умовах функціонування корпоративних інформаційних систем для обліку готової продукції, її відвантаження й реалізації можуть пропонуватися різні рівні програмних рішень, що забезпечують розв’язання цих задач у регламентному режимі та режимі запиту, отримання результатної інформації відповідно в пов¬ному обсязі у вигляді машинограм чи у вигляді її окремих фрагментів на дисплеї або машинограмі.Автоматизація складського обліку забезпечує отримання: ? даних аналітичного обліку залишків готової продукції та її надхоження на склад у натуральному й вартісному виразі; ? даних про випуск готової продукції для прийняття управлінських рішень; ? даних про фактичну собівартість іншого приходу та витрат готової продукції.Ці задачі можуть розв’язуватися завдяки використанню окремого модуля або входити до складу програмного комплексу з обліку готової продукції та її реалізації [3].На складі головне меню програми може передбачати такі функції (рис. 9.2): Рис. 9.2. Програмний модуль з обліку готової продукції на складіПочатком роботи з системою є формування нормативно-довідкової інформації у вигляді довідників: номенклатура-цінник готової продукції; зовнішніх організацій; текстових постійних; договорів на постачання готової продукції; користувачів; торгових націнок. Під час вибору конкретного довідника система показує його структуру.Формування в системі номенклатури продукції та її кількості здійснюється через «Картку обліку готової продукції», куди бухгалтер спочатку пореквізитно вводить залишки по кожному номенклатурному номеру на дату внесення, а потім через автоматизоване створення відповідних первиних документів у картці відображається надходження готової продукції на склад або її відвантаження з визначенням залишку по кожному номенклатурному номеру. Автоматизоване формування первинних документів у разі потреби може передбачати їх друкування.Відвантаження готової продукції зі складу супроводжується формуванням і випискою рахунку-накладної на відпуск готової продукції, який разом із відповідною нормативно-довідковою інформацією є основою для складання та друкування платіжної вимоги-доручення. Рахунки-накладні автоматично заносяться у Книгу реєстрації рахунків-накладних, у якій вказується, коли було відвантажено продукцію та зроблено оплату.Функція «Ведення інформаційної бази» передбачає копіювання інформації для архівного збереження, відновлення, перезапису в інші модулі бухгалтерського обліку.Функція «Вихідна інформація» передбачає формування Відомості руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі; Відомості аналітичного обліку; Відомості аналізу відвантаження готової продукції.Інформаційна база цієї ділянки обліку передбачає використання такої основної нормативно-довідкової інформації:? довідник номенклатура-цінник готової продукції (група готової продукції, номенклатурний номер, марка, найменування готової продукції, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру в націо¬нальній грошовій одиниці і в іноземних валютах, синтетичний рахунок); ? довідник зовнішніх організацій (код зовнішньої організації, найменування організації, адреса й банківські реквізити організа-ції); ? довідник текстових постійних (текст, код постійних да-них); ? довідник договорів постачання готової продукції (код фонду утримувача, код покупця, номенклатурний номер, найменування, план постачань продукції по місяцях (кількість), сума планових платежів, передбачених договором); ? довідник користувачів (код користувача, найменування підприємства, адреса та банківські реквізити підприємства); ? довідник торгових націнок (код готової продукції, відсоток чи сума націнок); ? довідник плану випуску продукції (структурний підрозділ, здавач готової продукції, номенклатурний номер, план випуску продукції по місяцях (кількість), плановий відсоток рентабельності);? довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм-ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найме-нування);? довідник статей обліку (код статті, її найменування). Виконання облікових робіт починається з формування НДІ та заповнення вхідної інформації, представленої такими документами:? рахунок-накладна; ? платіжна вимога-доручення;? картка обліку готової продукції;? квитанція про відвантаження готової продукції;? книга реєстрації рахунків-накладних.У результаті оброблення даних отримують таку вихідну інформацію:? відомість руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі;? відомість аналітичного обліку;? відомість аналізу відвантаження готової продукції;? відомість відвантаження, відпуску й реалізації готової про-дукції;? відомість визначення результатів від реалізації готової про-дукції. ? моделі рентабельності продукції.В умовах конкурентної боротьби для підприємства особливий інтерес має процес моделювання різних сторін господарської діяльності. За наявною інформацією в базі даних та базі моделей можна проаналізувати фактичну та планову рентабельність продукції; змоделювати рентабельність продукції на майбутні періоди; внес¬ти конкретні пропозиції щодо організації виробництва готової продукції чи про припинення випуску нерентабельних її видів. Використовуючи інформацію бази знань, бухгалтер (керівник підприємства) отримує підказку про потрібне оптимальне управлінське рішення, яке дасть можливість у найкоротший термін пере¬орієнтувати виробництво на випуск нової продукції).9.3. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації засобами універсального програмного продуктуРозглянемо реалізацію автоматизованого складського обліку на прикладі програмного продукту «X-DOOR» фірми «SoftTAXI». Модуль «Складський облік» рекомендується для застосування на підприємствах із великою номенклатурою виробів, що реалізуються, і вимагають кількісного обліку та формування звітних документів, що характеризують рух товарів для відображення його в бухгалтерському обліку.«Складський облік» призначено для:? організованого зберігання інформації про товари та послу-ги;? ведення окремого обліку руху товарів по точках реалізації або підрозділах, використовуючи принцип багатоскладського об-ліку;? ведення розрізненого обліку реалізації товарів за готівко-вий та безготівковий розрахунок, використовуючи як балансові рахунки бухгалтерського обліку, так і позабалансові рахунки.«Складський облік» дає можливість:? вести багатоскладський облік товарів і матеріалів;? формувати багаторівневу структуру складу (група / вид / тип / товар);? створювати внутрішній класифікатор товарів;? зберігати й оперативно відстежувати інформацію про всі партії товарів, що надійшли, з урахуванням терміну реалізації;? зберігати по кожному товару норму запасу та формувати на її основі дані про фактичний залишок звіт про умовний дефіцит;? прискорити та спростити процедуру відображення приходу і витрат товарів у картці, використовуючи шаблон уведення;? формування комплекту звітних документів, що всебічно характеризують рух товаро-матеріальних цінностей;? автоматизувати міжскладські переміщення;? в автоматичному режимі виконувати відвантаження товарів зі складу за виписаними за період накладними;? позначити операцію приходу та відвантаження товару зі складу;? здійснювати вибракування товару з можливістю наступної реалізації за спеціальною ціною браку;? автоматично формувати відпускні ціни на товари з веден-ням журналу призначення цін;? автоматично виконувати резервування та розрезервування товарів, виписаних за рахунками.Модуль «Складський облік» формує та друкує такі звітні до-кументи:— зведену відомість;— товарний звіт;— інвентаризований опис товароматеріальних цінностей;— умовний дефіцит;— відомість витрат товарів;— картку витрат за покупцями;— картку витрат за постачальниками;— акти затвердження цін і переоцінювання;— відомість товару з підсумковим терміном реалізації;— оборотну відомість по постачальниках за обліковими та відпускними цінами;— відомість залишків;— відомість надходження товарів;— прибутково-витратну відомість;— картку приходу по постачальниках;— акт браку;— прейскурант.Фірма «SoftTAXI» пропонує також модуль «Відпуск товару», який доцільно поєднувати з модулем «Складський облік».Модуль «Відпуск товару» призначено для автоматизації робочого місця менеджера та виконання робіт, пов’язаних із формуванням рахунків і витратних накладних із використанням різних видів відпускних цін, зі створенням прайс-листів на товари та послуги.Він дає можливість:• вести та використовувати в роботі окремо облік оплачених і неоплачених рахунків;• вести й використовувати в роботі окремий облік відванта-жених і невідвантажених накладних;• формувати відпускні ціни як довільно, так і у вигляді націн-ки або скидки від будь-якої випускної ціни;• зберігати й використовувати дані про партнерів;• використовувати, формуючи рахунки й витратні накладні, реквізити кількох банків (розрахункових рахунків);• використовувати пульти швидкого пошуку за фрагментом найменування партнера чи товару;• зберігати створені документи в архівах, формувати чисті бланки рахунків і витратних накладних із заповненими реквізи-тами підприємства;• визначити приналежність товару до податкової групи тощо.«Відпуск товару» дає можливість формувати й друкувати такі документи:— прайс-лист на товари та послуги, а також інформацію про найменування товару, його ціну з ПДВ або без нього;— рахунки на сплату, підготовлені на основі прайс-листів, ра-ніше виписаних рахунків або довільної інформації;— перелік рахунків і витратних накладних за будь-який період по одному або всіх партнерах;— перелік документів, за якими зарезервовано товар. 1. Дайте визначення готовій, реалізованій, товарній про-дукції.2. Розкрийте особливості організації та ведення інформа-ційної бази з обліку готової продукції та її реалізації. 3. Характеристика автоматизованого обліку готової продукції на складі.4. Особливості автоматизованого обліку готової відван-таженої та реалізованої продукції в бухгалтерії.5. Взаємозв’язок комплексу задач з обліком готової продукції та її реалізації з іншими ділянками обліку та підсистемами управлінської інформаційної системи підприємства.6. Розкрийте особливості обліку готової продукції та її реалізації в «X-DOOR».

ТЕМА 10АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ФІНАНСОВО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ10.1. Облік фінансово-розрахункових операційУ цій темі розглядаються облікові задачі, що відображають щоденний стан підприємства, виконання потрібних аналітичних розрахунків показників фінансового стану з метою визначення резервів прискорення оборотності коштів. До них належать:1. Облік коштів у касі підприємства.2. Облік коштів на рахунках у банку.3. Облік розрахунків із підзвітними особами й іншими розра-хунками.4. Аналітичний облік за відповідними рахунками коштів і роз-рахунків.Об’єднання цих задач зумовлено тим, що автоматизоване об-роблення інформації за ними виконується за єдиною технологі-єю. При цьому використовується єдина система класифікації, структура вхідних масивів та масивів, що зберігаються, вихідних регістрів-машинограм тощо. Усі ці задачі утворюють групу фі-нансово-розрахункових операцій. Розглянемо особливості обліку окремих із них.Для збереження всіх готівкових грошових коштів і цінних па-перів та виконання розрахунків на підприємствах створюються каси. І всі операції, зміст яких пов’язаний із надходженням готів-ки до каси та видавання її, називають касовими операціями.Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, спільні, кооперативні) зобов’язані зберігати свої грошові кошти в установах банку та з їх допомогою викону-вати безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами. Банківські операції, порівняно з касовими, трудомісткіші, оскільки вони ха-рактеризуються розмаїттям операцій та вимагають формування великої кількості первинних документів. Організація обліку руху грошових засобів — найважливіше завдання бухгалтерського обліку. Його вирішення забезпечує по-всякденний контроль за збереженням, правильним використан-ням та станом грошових засобів на розрахунковому рахунку в банку, прийманням, видаванням грошей у касі підприємства.Грошові кошти, одержані з банківської установи, можуть ви-користовуватися для:? розрахунків із населенням з оплати праці;? виплати грошових виплат і заохочення, спрямованих на споживання;? допомоги, компенсацій, гонорарів, стипендій, пенсій, ви-трат на відрядження;? страхових відшкодувань населенню в разі потреби;? розрахунків із ломбардами;? закупівлі сільгосппродукції та продуктів її перероблення тощо.Бухгалтерський облік руху та залишків грошей у касі підпри-ємства виконують на рахунку 30 «Каса» (табл. 10.1).Таблиця 10.1СТРУКТУРА РАХУНКА 30 «КАСА»Номер рахунка Назва рахунка Код субрахунка Назва субрахунка30 Каса 301 Каса в національній ва-люті 302 Каса в іноземній валютіЗа дебетом рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошей у касу, а видавання грошей — за кредитом. На субрахун-ках ведуть облік операцій по касі в національній або іноземній валютах. Рахунок 30 «Каса» кореспондує:Рахунок 30 «Каса»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків14 «Довгострокові фінансові інвес-тиції» 14 «Довгострокові фінансові інвес-тиції»15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції»16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» 30 «Каса»31 «Рахунки в банках»30 «Каса» 33 «Інші кошти»31 «Рахунки в банках» 35 «Поточні фінансові інвестиції»34 «Короткострокові векселі одер-жані» 36 «Розрахунки з покупцями та за-мовниками»36 «Розрахунки з покупцями та за-мовниками» 37 «Розрахунки з різними дебітора-ми»39 «Витрати майбутніх періодів»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 41 «Пайовий капітал»41 «Пайовий капітал» 45 «Вилучений капітал»42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал»45 «Вилучений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження»

Рахунок 30 «Каса»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 50 «Довгострокові позики»51 «Довгострокові векселі видані»50 «Довгострокові позики» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» 55 «Інші довгострокові зо-бов’язання» 60 «Короткострокові позики»63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 55 «Інші довгострокові зо-бов’язання» 60 «Короткострокові позики»66 «Розрахунки з оплати праці» 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»62 «Короткострокові векселі видані»68 «Розрахунки за іншими операціями» 69 «Доходи майбутніх періодів» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»70 «Доходи від реалізації» 71 «Інший операційний дохід» 65 «Розрахунки за страхуванням»73 «Інші фінансові доходи» 66 «Розрахунки з оплати праці»74 «Інші доходи» 67 «Розрахунки з учасниками»75 «Надзвичайні доходи»76 «Страхові платежі» 68 «Розрахунки за іншими операціями»97 «Інші витрати» 69 «Доходи майбутніх періодів» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»Для обліку наявності та руху грошових коштів, що є на рахунках у банку і можуть бути використаними для поточних операцій, використовують рахунок 31 «Рахунки в банках».Таблиця 10.2СТРУКТУРА РАХУНКА 31 «РАХУНКИ В БАНКАХ»Номер рахунка Назва рахунка Код субрахунка Назва субрахунка31 Рахунки в банках 311 Поточні рахунки в національній валюті 312 Поточні рахунки в іноземній валюті 313 Інші рахунки в банку в національній ва-люті 314 Інші рахунки в банку в інозем¬ній валютіДля відображення в бухгалтерському обліку руху грошових коштів, зарахованих і списаних із розрахункового рахунку, пере-віряється й обробляється виписка банку з доданими до неї доку-ментами. На основі записів у виписці банку бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, при цьому на грошові кошти, що надійшли, дебетується рахунок 31 «Рахунки в банках», а на списання — кредитується. Рахунок 31 «Рахунки в банках» кореспондує:Рахунок 31 «Рахунки в банках»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 14 «Довгострокові фінансові інвес-тиції»15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції»16 «Довгострокова дебіторська забор¬гованість» 18 «Інші необоротні активи»24 «Брак у виробництві»18 «Інші необоротні активи» 30 «Каса»30 «Каса» 31 «Рахунки в банках»31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти»33 «Інші кошти» 35 «Поточні фінансові інвестиції»34 «Короткострокові векселі одер-жані» 36 «Розрахунки з покупцями та за-мовниками»35 «Поточні фінансові інвестиції» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 39 «Витрати майбутніх періодів»41 «Пайовий капітал»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми» 45 «Вилучений капітал»41 «Пайовий капітал» 46 «Неоплачений капітал»42 «Додатковий капітал»45 «Вилучений капітал» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»46 «Неоплачений капітал»48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 50 «Довгострокові позики»50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані»52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»55 «Інші довгострокові зо-бов’язання»60 «Короткострокові позики» 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 55 «Інші довгострокові зо-бов’язання»60 «Короткострокові позики»64 «Розрахунки за податками й платежами» 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»65 «Розрахунки за страхуванням» 62 «Короткострокові векселі видані»68 «Розрахунки за іншими опера-ціями» 63 «Розрахунки з постачальниками та підряд-никами»69 «Доходи майбутніх періодів»70 «Доходи від реалізації» 64 «Розрахунки за податками й платежами»71 «Інший операційний дохід» 65 «Розрахунки за страхуванням»73 «Інші фінансові доходи» 66 «Розрахунки з оплати праці»74 «Інші доходи» 67 «Розрахунки з учасниками»75 «Надзвичайні доходи»76 «Страхові платежі» 68 «Розрахунки за іншими опера-ціями»97 «Інші витрати» 69 «Доходи майбутніх періодів» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

Облік розрахункових операцій має забезпечувати контроль за станом розрахунків як із зовнішніми організаціями та підприєм-ствами (постачальниками, підрядниками, клієнтурою), так і з внутрішніми (підзвітними особами, депонентами тощо).Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та за-мовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечується векселем, ви-конується на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовника-ми». Його структура така (табл. 10.3):Таблиця 10.3СТРУКТУРА РАХУНКА 36 «РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ»Номер рахунка Назварахунка Код субрахунка Назва субрахунка36 Розрахунки з покупцями та замовниками 361 Розрахунки з вітчизняними покупця-ми 362 Розрахунки з іноземними покупцями

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовни-ками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка охоплює податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і внесені у вартість реалізації. За кредитом відображається сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та на інші види розрахунків.Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред’яв-леним до сплати рахунком.Кореспонденція рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замов¬никами» така:

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків30 «Каса» 30 «Каса»31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках»70 «Доходи від реалізації» 34 «Короткострокові векселі одержані»71 «Інший операційний до-хід» 35 «Поточні фінансові інвестиції»76 «Страхові платежі» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 38 «Резерв сумнівних боргів» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежа-ми» 65 «Розрахунки за страхуванням» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 70 «Дохід від реалізації» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (табл. 10.4).Таблиця 10.4СТРУКТУРА РАХУНКА 37 «РОЗРАХУНКИ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ»Номер рахунка Назва рахунка Код субрахунка Назва субрахунка37 Розрахунки з різними дебіторами 371 Розрахунки за виданими авансами 372 Розрахунки з підзвітними особами 373 Розрахунки за нарахованими до-ходами 374 Розрахунки за претензіями 375 Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків 376 Розрахунки за позиками членам кредитних спілок 377 Розрахунки з іншими дебіторамиАналітичний облік ведеться за конкретним дебітором, за ви-дами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.Кореспонденція цього рахунка така:Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків10 «Основні засоби» 10 «Основні засоби»11 «Інші необоротні матеріальні активи» 11 «Інші необоротні матеріальні ак-тиви»14 «Довгострокові фінансові інвес-тиції»15 «Капітальні інвестиції» 12 «Нематеріальні активи»14 «Довгострокові фінансові інвестиції»16 «Довгострокова дебіторська за-боргованість»18 «Негативний гудвіл» 15 «Капітальні інвестиції»16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»19 «Виробничі запаси» 20 «Виробничі запаси»20 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» 21 «Тварини на вирощуванні та від-годівлі»22 «МШП» 22 «МШП»23 «Виробництво» 23 «Виробництво»24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати»25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція»26 «Готова продукція» 27 «Продукція с. г. виробництва»27 «Продукція с. г. виробництва» 28 «Товари»28 «Товари» 30 «Каса»30 «Каса» 31 «Рахунки в банках»31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти»33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі одержані»36 «Розрахунки з покупцями та за-мовниками»39 «Витрати майбутніх періодів» 35 «Поточні фінансові інвестиції»48 «Цільове фінансування та цільові надходження»50 «Довгострокові позики» 50 «Довгострокові позики»60 «Короткострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані»64 «Розрахунки за податками й платежами»68 «Розрахунки за іншими операціями» 60 «Короткострокові позики»61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»62 «Короткострокові векселі видані»69 «Доходи майбутніх періодів»70 «Доходи від реалізації» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»71 «Інший операційний дохід»73 «Інші фінансові доходи» 64 «Розрахунки за податками й пла-тежами»74 «Інші доходи» 65 «Розрахунки за страхуванням»75 «Надзвичайні доходи» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операція-ми» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністативні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяль-ності» 99 «Надзвичайні витрати»Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товаро-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (табл. 10.5).Таблиця 10.5СТРУКТУРА РАХУНКА 63 «РОЗРАХУНКИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ»Номер рахунка Назварахунка Код субрахунка Назва субрахунка63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками 631 Розрахунки з вітчизняними по-стачальниками 632 Розрахунки з іноземними поста-чальникамиЗа кредитом цього рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товаро-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.Аналітичний облік ведеться за кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) на сплату. Кореспонденція рахунка така: Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків24 «Брак у виробництві»30 «Каса»31 «Рахунки в банках»34 «Короткострокові векселі одер-жані»36 «Розрахунки з покупцями та за-мовниками»37 «Розрахунки з різними дебітора-ми»41 «Пайовий капітал»46 «Неоплачений капітал»48 «Цільове фінансування та цільові надходження»50 «Довгострокові позики»51 «Довгострокові векселі видані»52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»55 «Інші довгострокові зо-бов’язання»60 «Короткострокові позики»62 «Короткострокові векселі видані»68 «Розрахунки за іншими операціями»70 «Доходи від реалізації»71 «Інший операційний дохід»74 «Інші доходи» 15 «Капітальні інвестиції»20 «Виробничі запаси»21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»22 «МШП»23 «Виробництво»24 «Брак у виробництві»28 «Товари»30 «Каса»31 «Рахунки в банках»39 «Витрати майбутніх періодів»47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»64 «Розрахунки за податками й платежами»68 «Розрахунки за іншими операціями»80 «Матеріальні витрати»84 «Інші операційні витрати»85 «Інші затрати»91 «Загальновиробничі витрати»92 «Адміністативні витрати»93 «Витрати на збут»94 «Інші витрати операційної діяльності»99 «Надзвичайні витрати»Задачі з обліку фінансово-розрахункових операцій інформа-ційно пов’язані з такими ділянками:З обліку запасів:? позавиробничі витрати;? надходження матеріальних цінностей за фактичною вартіс-тю;? прихід матеріальних цінностей на кореспондуючі рахунки.З обліку праці та заробітної плати:? виплата заробітної плати через касу та перерахувань через розрахунковий рахунок;? нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахун-ками;? нарахування страхових внесків;? утримання із заробітної плати;? резерв майбутніх витрат.З обліку витрат на виробництво:? дані про витрати, віднесені на виробничі рахунки за розра-хунковими операціями;? позавиробничі витрати.З обліку готової продукції та її реалізації:? виручка від реалізації готової продукції;? податок на додану вартість;? фактична собівартість реалізованої продукції;? результат від реалізації.Підсистема управління фінансами:? фінансовий план;? кошториси різних витрат.Здійснення фінансово-розрахункових операцій повинне відпо-відати вимогам таких нормативних документів, як: Закон Украї-ни «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План раху-нків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових засобів»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»; Інструкція № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»; Інструкція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обігу України»; Положення «Про перевідний і простий вексель»; Порядок проведення банками операцій із векселями; Порядок ве-дення касових операцій у національній валюті України; Поло-ження про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» та інших нормативних документів. 10.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операційАналогічно до рішення попередньо розглянутих задач, можна виокремити різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових опе-рацій (комплексні, модульні).На створення комплексної інформаційної системи обліку фі-нансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуго-вування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фі-нансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (го-ловного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокрем¬люватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник підприємства та головний бухгалтер.Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації.До складу основної нормативно-довідкової інформації цієї ділянки обліку входять: ? довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи); ? довідник підприємств (код, найменування, адреса підпри-ємства, банківські реквізити підприємства); ? довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм-ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його на-йменування); ? довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовніш-ньої організації, її банківські реквізити); ? довідник прізвищ працівників (код підприємства, структур-ний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім’я, по батькові);? довідник структурних підрозділів (код підприємства, код структурного підрозділу, його найменування); ? довідник статей обліку (код статті, її найменування); ? довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний ра-хунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом); ? довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій оди-ниці, дата введення курсу валюти); ? довідник типових господарських операцій. Вхідна інформація формується в таких основних документах:? прибутковий касовий ордер;? видатковий касовий ордер;? платіжна відомість;? платіжне вимога-доручення;? платіжне доручення;? зведене платіжне доручення;? виписка банку;? реєстр чеків;? заява на акредитив;? заява на перевод;? заява на продаж;? грошовий чек;? доручення на купівлю валюти;? доручення на продаж валюти.Вихідна інформація така:? касова книга;? щоденна відомість;? відомість використання засобів за цільовим призначенням;? відомість надходження (витрати) коштів;? картка депонування;? відомість депонованих сум; ? відомість руху коштів на рахунках;? відомість рахунків до отримання за термінами оплати;? відомість щодо руху валютних коштів; ? авансовий звіт;? особовий рахунок;? відомість розрахунків із підзвітними особами;? відомість розрахунків тощо.Виконання облікових робіт починається з формування норма-тивно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здій-снюється рішення відповідної задачі. Це досягається вибором по-трібної функції в головному меню, яке може складатися з таких рівнів (рис. 10.1) [3].У формуванні первинних даних на банківських операціях за-стосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів. Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків. Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму пер-винного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машин-ному носії, і в разі потреби первинний документ може бути роз-друковано у визначеному форматі.У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» форму-ються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табе-льними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків. Рис. 10.1. Структура програмного комплексу з обліку фінансово-розрахункових операційРежим головного меню «Облік розрахункових операцій» за-безпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та креди-торами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, тер-міни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причи-ни, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської забор-гованості з початку звітного періоду.У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками. За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками.Він має можливість документально проаналізувати надход-ження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відо-браження в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках.Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображе-ною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному пристрої, що дає можливість проаналізувати надходження й динаміку коштів.Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкре-т¬ний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напря-мами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому.10.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продуктуДля викладення цього питання як приклад розглянемо модулі «Банк, звіти» та «Клієнт-Банк» системи «Галактика». Обслуговування операцій із безготівковими грошовими кош-тами підприємства й отримання різноманітних форм звітності за-безпечує модуль «Банк, звіти». Його головне меню передбачає такі пункти (рис. 10.2). Рис. 10.2. Структура модуля «Банк, звіти»Меню «Документи» містить функції, які забезпечують уве-дення в базу даних фінансових документів, їх друк та відобра-ження інформації про рух грошових засобів на рахунках бухгал-терського обліку.Меню «Операції» дає можливість провести переоцінювання валютних сальдо й оборотів, здійснити обмін інформацією з бан-ком (у вигляді файлів).Меню «Звіти» слугує для формування звітності за результатами господарських операцій, проведених у всіх модулях програми.Модуль «Налаштування» забезпечує обов’язкове налаштуван-ня Контура бухгалтерського обліку, визначивши параметри та заповнивши каталоги.Усі результати роботи Контура бухгалтерського обліку знаходять своє відображення в модулі «Банк, звіти».Інформаційні зв’язки цього модуля зображено на рис. 10.3. Рис. 10.3. Інформаційна взаємодія модуля «Банк, звіти»У модулі «Госпоперації» може бути виконано рознесення до-кументів за господарськими операціями, сформовано групові проводки. Там же можна налаштовувати типові господарські операції, які дають можливість автоматизувати виконання проводок за платіжними документами.У модулі «Зарплата» формуються бухгалтерські довідки та платіжні доручення, пов’язані з нарахуванням заробітної плати, податками на фонд оплати праці, перерахування сум утримань. Оброблення цих документів проводиться в модулі «Банк, звіти».Модулі Контуру управління — це джерело документів-основ і накладних, із якими пов’язано платіжні документи, сформовані в модулі «Банк, звіти».Модулі «Постачальники», «Одержувачі» з того ж контура ви-користовують платіжні документи, створені за допомогою моду-ля «Баланс, звіти», для контролю розрахунків із контрагентами.Результати операцій, виконаних у модулі «Банк, звіти», відображаються в Головній книзі, Балансі підприємства та в інших звітних документах, сформованих за допомогою модуля «Баланс, звіти».Модуль «Клієнт-Банк» є посередником між модулем «Банк, звіти» і програмним забезпеченням, установленими в організації-банку (рис. 10.4). Рис. 10.4. Схема інформаційних зв’язків системи «Клієнт-Банк»Модуль «Клієнт-банк» виконує автоматизоване проходження платіжних документів «Клієнт?Банк» та передбачає спільне ви-користання з комплексом апаратно-програмних засобів банку. Платіжні документи, призначені для предавання в банк, зберіга-ються у файлах у визначеному банком форматі.Потім ці файли відправляються (експортуються) в банк, на-приклад, у вигляді повідомлень електронною поштою. Файли з платіжними документами, що надійшли з банку, додаються в ба-зу даних системи «Галактика» (імпортуються). Гнучка система налаштування дає можливість експотрувати та імпортувати до-кументи в кількох форматах. У модулі «Клієнт-Банк» реалізовано можливість експорту/імпорту близько 20-ти типів платіжних документів, що обробляються в модулі «Банк, звіти».Експорт/імпорт документів передбачає три основні формати файлів: текстовий, текстовий із розділювачами і DBF. При цьому можливий запис кожного з документів у окремий файл або скла-дання реєстру документів в одному файлі. Файли формуються системою з урахуванням заданої користувачем послідовності та форматів файлів. Текстові файли формуються на основі розроб-леного користувачем шаблону.Функції меню «= Н =» виконують налаштування операцій експорту/імпорту платіжних документів. За допомогою функцій меню «Операції» здійснюється експорт/імпорт документів, а та-кож перегляд протоколу цих операцій. Рис. 10.5. Структура модуля «Клієнт-Банк»Налаштування структури та формату файлів, які підлягають експорту/імпорту, полягає в заданні:• формату файлів (текстовий, DBF, текст із розділювачам);• типу документів, що обробляються;• шаблону назви файлу, який може мати лічильник номера, дату й час;• переліку полів платіжного документа;• каталога на диску, в який уміщуватимуться файли з експортованими документами для відправки в банк, або каталог, із якого будуть узяті файли, що надійшли з банку.Таке налаштування виконується для кожного типу документів окремо. Для одного й того самого типу документів можна сфор-мувати кілька налаштувань.Контроль операцій експорту/імпорту здійснюється за допомо-гою протоколу, в якому для кожної операції наводиться перелік її відправлених та отриманих документів. Обов’язково в протоколі відображається дата, час і характеристика файла, а для кожного документа — дата, сума та контрагент. Із протоколу видно, на якій стадії оброблення знаходиться той чи інший документ, тобто у «статусі» інформації відзначається, чи експорт/імпорт відбувся успішно, чи була якась помилка. 1. Характеристика комплексу задач з обліку фінансово-розрахункових операцій в умовах автоматизованого оброб¬лення даних.2. Організація та ведення інформаційної бази з обліку фінансово-розрахункових операцій. Характеристика вхідної, нормативно-довідкової та вихідної інформації.3. Технологічний процес оброблення інформації. 4. Взаємозв’язок комплексу задач обліку фінансово-розрахункових операцій з іншими ділянками обліку та підсистемами управлінської інформаційної системи підприємства.5. Розкрити особливості автоматизованого обслугову-вання операцій із безготівковими грошовими коштами підприємства й отримання форм звітності.6. Схарактеризуйте особливості використання системи «Клієнт-Банк» на підприємстві.ТЕМА 11АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО11.1. Облік витрат на виробництвоУ сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції, а також контроль за використанням ресурсів і грошових засобів. В обліку витрати на виробництво розрізняються:? за місцем виникнення витрат;? за видами продукції, робіт, послуг;? за видами витрат;? за способом перенесення вартості на продукцію;? за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;? за календарними періодами.Виокремлюють також:? витрати виробництва, цеху, дільниці, служби;? витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних виробів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію;? витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції;? витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні;? витрати поточні, одноразові;? витрати виробничі та невиробничі.Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції у грошовій формі утворюють собівартість продукції — основний показник виробничо-господарської діяльності підприєм-ства. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) склада-ється з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих витрат.За Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Затрати» до складу виробничої собівартості продукції входять:? прямі матеріальні витрати;? прямі витрати на оплату праці;? інші прямі витрати;? загальновиробничі витрати.Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою методів, які відповідають вимогам і специфіці окремих виробництв, забезпечують складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво.Основні методи обліку витрат такі:? стосовно технологічного процесу (нормативний, стандартний, позаказний, попередній);? за об’єктами калькуляції (облік за деталями, вузлами, виробами, процесами, переділами, виробництвами, замовленнями);? за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами (метод попереднього контролю та нормативний метод).Розрахунок собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї товарної продукції називається калькуляцією. На практиці застосовують планову, кошторисну, нормативну та фактичну калькуляції.На підприємствах для обліку витрат на виробництво продукції використовують рахунок 23 «Виробництво». Він призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продук¬ції (робіт, послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат.За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і послуг. Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що випускається. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.Рахунок 23 «Виробництво» кореспондує:Рахунок 23 «Виробництво»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків13 «Знос необоротних активів»20 «Виробничі запаси» 11 «Інші необоротні матеріальні активи»21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»22 «МШП» 15 «Капітальні інвестиції»21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»23 «Виробництво» 22 «МШП»24 «Брак у виробництві» 23 «Виробництво»25 «Напівфабрикати» 24 «Брак у виробництві»26 «Готова продукція» 25 «Напівфабрикати»27 «Продукція с.г.виробництва» 26 «Готова продукція»28 «Товари» 27 «Продукція с.г.виробництва»37 «Розрахунки з різними дебіторами» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»39 «Витрати майбутніх періодів» 79 «Фінансові результати»47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 80 «Матеріальні витрати»84 «Інші операційні витрати»63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 85 «Інші затрати»90 «Собівартість реалізації»64 «Розрахунки за податками й платежами» 94 «Інші витрати операційної діяльності»65 «Розрахунки за страхуванням» 99 «Надзвичайні витрати»66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 71 «Інший операційний дохід» 80 «Матеріальні витрати» 82 «Витрати на оплату праці» 83 «Відрахування на соціальні заходи» 84 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати» 91 «Загальновиробничі витрати» У бухгалтерському обліку витрати групують за економічними елементами (рис. 11.1) та узагальнюють інформацію на відповідних рахунках.Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період використовують рахунок 80 «Матеріальні витрати» та відповідні субрахунки (табл. 11.1). За дебетом рахунка 80 «Матеріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, що входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 матеріальних витрат, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунки класу 9. Рис. 11.1. Групування витрат за економічними елементамиТаблиця 11.1СТРУКТУРА РАХУНКА 80 «МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ»Номер рахунка Назва рахунка Код субрахунка Назва субрахунка80 Матеріальні витрати 801 Витрати сировини й матеріалів 802 Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів 803 Витрати палива й енергії 804 Витрати тари й тарних матеріалів 805 Витрати будівельних матеріалів 806 Витрати запчастин 807 Витрати матеріалів сільгосп. призначення 808 Витрати товарів 809 Інші матеріальні витратиРахунок 80 «Матеріальні витрати» кореспондує:

Рахунок 80 «Матеріальні витрати»за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків20 «Виробничі запаси»21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»22 «МШП»23 «Виробництво»24 «Брак у виробництві»25 «Напівфабрикати»26 «Готова продукція»27 «Продукція с. г. виробництва»28 «Товари»37 «Розрахунки з різними дебіторами»63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»68 «Розрахунки за іншими опера-ціями» 23 «Виробництво»79 «Фінансові результати»91 «Загальновиробничі витрати»92 «Адміністративні витрати»93 «Витрати на збут»94 «Інші витрати операційної діяльності»