Офіційний текст
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.
Навчальний коментар
Право відмовитися від дорученої роботи виникає, коли виробнича ситуація небезпечна для працівника, оточення, виробничого середовища чи довкілля. Про неї працівник негайно повідомляє безпосереднього керівника або роботодавця. За потреби факт небезпеки підтверджують за процедурою частини другої. За час простою з цих причин, якщо він виник без вини працівника, зберігається середній заробіток. Підстави оплати простою також визначає стаття 113 КЗпП.
Якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці або відповідні умови колективного договору, працівник може розірвати трудовий договір за власним бажанням. Залежно від виду договору слід звірити статті 38 і 39 КЗпП. Вихідну допомогу визначає колективний договір. За статтею 44 КЗпП вона становить щонайменше тримісячний середній заробіток.
Стаття окремо регулює переведення на легшу роботу за згодою працівника і за медичним висновком. Місце роботи й середній заробіток зберігаються також у разі зупинення експлуатації відповідним органом нагляду або службою охорони праці за умов останньої частини статті.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Закон України «Про охорону праці» з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи“ на сторінці 1. Приємного читання.
