Додатковий захист надають індивідуально особі, яка не підпадає під визначення біженця, але не може або не бажає повернутися до країни походження через одну із загроз, визначених пунктом 13. Серед них є загальнопоширене насильство в умовах збройного конфлікту. Тимчасовий захист — обмежений у часі захід для масового прибуття за обставин, зазначених у пункті 14. Стаття 18 окремо визначає умови та роль рішення Кабінету Міністрів України.
Довідка про звернення підтверджує законність перебування під час процедури. Посвідчення за пунктами 15–17 підтверджують уже встановлений статус або наданий захист. Пункт 22 виводить звичайний транзит із визначення третьої безпечної країни. Для застосування цього визначення перевіряють можливість звернутися за захистом і згоду країни прийняти особу та забезпечити їй доступ до процедури, а також інші умови пункту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 1. Визначення термінів“ на сторінці 3. Приємного читання.
