Стаття 11. Втрата і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» з навчальним коментарем

13. Подання щодо втрати та позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання, додаються до особової справи біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

14. На основі всебічного вивчення і оцінки документів та матеріалів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, а також про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відсутність підстав для втрати чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У разі виявлення помилок або неточностей у відомостях про особу, внесених до рішень про втрату, позбавлення статусу біженця або додаткового захисту і про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом місяця з дня отримання особової справи біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, з письмовим висновком, приймає рішення про їх виправлення.

15. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається разом з особовою справою біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, до відповідних посадових осіб цього центрального органу виконавчої влади.

16. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця чи додаткового захисту або скасовано рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз’ясненням порядку його оскарження. Посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та їх проїзні документи для виїзду за кордон вилучаються або визнаються недійсними.

17. У разі використання особою права на оскарження центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, до прийняття рішення за скаргою залишає на зберігання національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника).

18. У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця чи статусу додаткового захисту або скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, та їх проїзні документи для виїзду за кордон або визнає їх недійсними та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.

19. Особа, яка не реалізувала право на оскарження рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" законних підстав для перебування в Україні.

Навчальний коментар

Стаття розрізняє втрату статусу через визначені законом обставини, позбавлення статусу за окремими підставами та скасування рішення через визначене законом спотворення відомостей при його ухваленні. У пункті 2 частини першої добровільність стосується поновлення громадянства, а користування захистом — набуття громадянства іншої держави. Притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні — окрема підстава пункту 5. Частини друга й третя вимагають достатнього обґрунтування та передбачають винятки саме для випадків пунктів 4 і 6 відповідно.

За частиною десятою місяць рахують від отримання подання й особової справи. Строк можна продовжити до трьох місяців. П’ять робочих днів у частині вісімнадцятій рахують від письмового повідомлення. Рішення про статус, дії з українськими документами та зберігання національного паспорта під час оскарження мають окремі правила. Допустимість повернення оцінюють з урахуванням статті 3 та інших застосовних норм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 11. Втрата і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Преамбула

  • Стаття 1. Визначення термінів

  • Стаття 2. Законодавство про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту

  • Стаття 3. Заборона вислання або примусового повернення біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, до країни, з якої вони прибули та де їх життю або свободі загрожує небезпека

  • Стаття 4. Сприяння збереженню єдності сімей біженців та осіб, які потребують додаткового захисту або яким надано тимчасовий захист

  • Стаття 5. Порядок звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 6. Умови, за яких особа не визнається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 7. Оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 8. Порядок попереднього розгляду заяв

  • Стаття 9. Порядок розгляду заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 10. Прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 11. Втрата і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
  • Стаття 12. Оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 13. Права та обов'язки особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 14. Правовий статус осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту

  • Стаття 15. Права особи, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 16. Обов'язки особи, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

  • Стаття 17. Права та обов'язки особи, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також яка втратила чи позбавлена статусу біженця або додаткового захисту

  • Стаття 18. Підстави і строк надання тимчасового захисту

  • Стаття 19. Правовий статус осіб, яким надано тимчасовий захист

  • Стаття 20. Права осіб, яким надано тимчасовий захист

  • Стаття 21. Обов'язки осіб, яким надано тимчасовий захист

  • Стаття 22. Джерела покриття витрат на тимчасовий захист іноземців та осіб без громадянства

  • Стаття 23. Документ, що посвідчує надання іноземцям та особам без громадянства тимчасового захисту

  • Стаття 24. Припинення тимчасового захисту

  • Стаття 25. Підстави для позбавлення тимчасового захисту в індивідуальному порядку

  • Стаття 26. Повноваження Кабінету Міністрів України

  • Стаття 27. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту

  • Стаття 28. Виключено.

  • Стаття 29. Повноваження інших органів виконавчої влади

  • Стаття 30. Міжнародне співробітництво з метою захисту прав біженців

  • Стаття 31. Правовий статус осіб, яким надано статус біженця іншими державами - учасницями Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року

  • Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ