Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої недоношеної дитини

Педіатрія з оцінкою результатів досліджень

Згідно з термінологією ВООЗ, терміном "недоношені" позначають живонароджених дітей, що народилися з 22-го повного до 37-го повного тижня (154–259 повних діб, тобто від першого дня останнього нормального менструального циклу), незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні. Згідно з визначенням Американської академії педіатрії, недоношеними вважають новонароджених, гестаційний вік яких складає менше 38 тижнів.

Класифікація недоношених за морфологічною та функціональною зрілістю (ВООЗ):

• "маленька дитина" або "дитина, яка народилась з малою масою" – це дитина, яка народилася недоношеною, в терміні гестації 32 – 36 тижнів або яка народилась на 1–2 місяці швидше очікуваної дати, або народилася з масою 1500 – 2500 г;

• "дуже маленька дитина" або "дитина, яка народилась з дуже малою масою" – це дитина, яка народилася надзвичайно недоношеною, в терміні гестації менше 32 тижнів; або яка народилась з масою менше 1500 г;

• "надзвичайно мала дитина" – це дитина, яка при народженні важить менше ніж 1000 г.

• У країнах Європейського Союзу всіх новонароджених, які при народженні виявляли хоча б одну з ознак життя, вважають "живими", незалежно від гестаційного віку та/або маси тіла при народженні.

• "Живонародження" – це повне вигнання або вилучення продукту запліднення із порожнини матки, незалежно від тривалості вагітності, який після відділення дихає, або у якого спостерігається будь-яка із ознак життя.

• "Мертвонародження" – це повне вигнання або вилучення продукту запліднення із порожнини матки, з терміном вагітності мінімум 22 тижні або масою 500 г, який після відділення не виявляє жодних ознак життя.

• Пологи вважаються передчасними, якщо відбуваються до повних 37 тижнів гестації або раніше 259 днів з першого дня останньої менструації.

Ступені недоношеності:

• І ступінь 2001-2500г 35 – 37 тижнів

• II ступінь 1501-2000 г 32-34 тижні

• III ступінь 1001 – 1500 г 29-31 тиждень

• IV ступінь до 1000 г до 29 тижнів

Зовнішні діагностичні критерії недоношених дітей:

• малі розміри: низький зріст і понижене харчування характерні для всіх недоношених, крім дітей, що народилися з масою тіла <2500 г;

• поза дитини флексорна або напівфлексорна: руки помірно зігнуті в ліктьових суглобах, ноги – в колінних та кульшових суглобах, голова нахилена до грудей, або поза "жабки";

• непропорційність будови тіла: відносно більші голова і тулуб, короткі шия і ноги, низьке розміщення пупка. Ці особливості частково зумовлені тим, що темп росту нижніх кінцівок збільшується в другій половині вагітності;

• форма голови залежить від положення плода в пологах і може бути брахіоцефалічною або доліхоцефалічною, однак кругліша, ніж у доношеної дитини; кістки черепа тонкі, шви і тім'ячка відкриті; обвід голови становить від 24 до 32 см і залежить від терміну гестації;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» автора Федорців О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої недоношеної дитини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Фізіологічні (транзиторні, або перехідні) стани новонародженого

  • Транзиторна, або скороминуща, гарячка

  • Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої недоношеної дитини
  • Фізичний та психомоторний розвиток дітей

  • Психомоторний розвиток дитини

  • Вікова психологія дитячого віку

  • Анатомо-фізіологічні особливості органів та систем у дітей різного віку

  • Анатомо-фізюлогічні особливості шкіри, підшкірної основи і лімфатичної системи

  • Основні симптоми ураження шкірних покривів

  • Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання

  • Анатомо-фізіологічні особливості серця та судин

  • Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості сечовивідної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості травної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості системи крові

  • Захворювання дітей різного віку

  • Локалізовані форми інфекції у новонароджених дітей

  • Захворювання пупкового канатика, судин, пупкової ранки

  • Екхімози

  • Ураження периферичної нервової системи

  • Парез діафрагми (синдром Кофферата)

  • Епідуральні крововиливи

  • Гемолітична хвороба новонародженого

  • Геморагічна хвороба новонародженого

  • Соматична патологія дитячого віку

  • Рахит

  • Неревматичні кардити

  • Вегетативні дисфункції у дітей

  • Риніт

  • Трахеїт

  • Пневмонія

  • Бронхіальна астма

  • Гастродуоденіт у дітей

  • Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Захворювання печінки

  • Пієлонефрит

  • Основні захворювання ендокринного генезу

  • Хронічна недостатність надниркових залоз

  • Гіпопітуїтаризм

  • Ожиріння

  • Захворювання щитоподібної залози

  • Тиреоїдити

  • Медична генетика

  • Хромосомні захворювання

  • Синдром трисомії-Х

  • Первинні імунодефіцити

  • Комбіновані імунодефіцити

  • Ензимопатії

  • Спадкові захворювання обміну вуглеводів

  • Спадкові захворювання обміну ліпідів

  • Мультифакторіальні захворювання

  • Анемія Фанконі

  • Спадковий мікросфероцитоз Мінковського-Шоффара

  • Спадкові коагулопатії

  • Спадковий нефрит

  • Хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі

  • Термінологічний словник медичної генетики

  • Дитячі інфекційні хвороби

  • Стрептококова інфекція скарлатина

  • Псевдотуберкульоз

  • Менінігококова інфекція

  • КІР

  • Вітряна віспа

  • Дифтерія

  • Інфекційний мононуклеоз

  • Паракашлюк

  • Шигельози

  • Гострі кишкові інфекції, викликані умовно-патогенною флорою

  • Холера

  • Вірусні гепатити

  • Паротитна інфекція

  • Ентеровірусні інфекції