Особливості системи травлення:
• ротова порожнина у новонароджених відносно мала, має ніжну, добре васкуляризовану слизову оболонку, яка є досить сухою, вразливою, легко травмується;
• секреція слини недостатня, її реакція слабокисла, що сприяє інфікуванню ротової порожнини, розвитку молочниці;
• стравохід відносно довший, розміщений вище, ніж у дорослих, що забезпечує майже одночасне ковтання і дихання;
• шлунок розташований більш горизонтально, форма його змінюється залежно від наповнення їжею;
• анатомічна ємність шлунка новонародженого складає 35 мл, а фізіологічна -5-7 мл;
• м'язи кардіального відділу шлунка розвинені слабше, ніж м'язи воротаря, тому у новонароджених часто спостерігаються відригування і блювання;
• недосконала інервація та нервова регуляція шлунка може призвести до явищ пілороспазму;
• шлунковий сік у новонароджених характеризується зниженою кислотністю та ферментативною активністю, що зумовлює недостатню захисну функцію, його кількість невелика (складає 1/10 об'єму секреції дорослих);
• тонка і товста кишки у новонароджених відносно довші, більш рухливі, добре виражені перистальтика і антиперистальтика, це сприяє виникненню інвагінації;
• велика рухливість кишок сприяє зміщенню апендикса, а тому можливе його нетипове розташування;
• слизова оболонка кишок має високу проникність для мікроорганізмів і токсинів, вона ніжна, вразлива, добре васкуляризована, має багато лімфатичних вузлів;
• печінка у новонародженого є одним з найбільших внутрішніх органів, повнокровна, бідна на сполучну тканину, займає майже половину об'єму черевної порожнини, вона функціонально незріла, тому часто втягується у патологічний процес при інтоксикації та інфекції. Печінка новонародженого недостатньо продукує фермент глюкуронілтрансферазу, який бере участь у зв'язуванні вільного білірубіну, тому виникає фізіологічна жовтяниця. Знижена здатність печінки до синтезу протромбіну та інших чинників згортання крові, що зумовлює схильність до геморагічного синдрому. Низька глікогеносинтезуюча функція печінки;
• відразу після народження вміст кишок стерильний, однак через кілька годин до них потрапляє сапрофітна мікрофлора (біфідумбактерії, непатогенна кишкова паличка тощо), при природному вигодовуванні переважають біфідумбактерії, при штучному – кишкові палички. Зразу після народження під час випорожнень відходить меконій, який є першородним калом і являє собою густу, в'язку масу, темного кольору (дьогтеподібний), без запаху, пізніше перехідний кал, який згодом стає золотисто-жовтим;
• частота випорожнень у новонароджених – до 3 разів за добу. При відсутності меконію у перші дні життя слід запідозрити зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника.
Особливості органів сечовиділення:
• нирки порівняно з масою тіла у новонароджених більші, їх можна пропальпувати;
• нирки мають знижену функціональну активність у першу добу життя, тому спостерігається олігурія (зменшене виділення сечі) або анурія (відсутність виділення сечі);
• з 3 – 4-го дня кількість сечовипускань збільшується до 20 – 25 разів на добу, за один раз виділяється 10 – 15 мл сечі;
• відносна щільність сечі при народженні висока (1008-1013), з 5 – 6-го дня знижується (1002 -1004);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» автора Федорців О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 9. Приємного читання.
