Анатомо-фізіологічні особливості сечовивідної системи

Педіатрія з оцінкою результатів досліджень

• сечовипускний канал короткий, широкий, слабо виражена складчатість його слизової оболонки, містить мало сполучнотканинних волокон і еластичної тканини. Добовий діурез залежить від віку дитини: в 1 місяць життя – 200-300 мл; в 1 рік – 600 мл;

• у дітей 2-10 років добовий діурез можна вирахувати за допомогою емпіричної формули: 600+100(N–1), де N – вік дитини в роках;

• діти, старші 10 років, мають добовий діурез, як і дорослі, – 1700– 2000 мл;

• добова кількість сечі може коливатись у великих межах і залежить від: -характеру вигодовування дитини;

• об'єму прийнятої їжі;

• температури навколишнього середовища (при нижчих температурах навколишнього середовища дитина виділяє більше рідини, тоді як при високій температурі навколишнього середовища збільшується втрата води за рахунок випаровування через шкіру, у зв'язку з чим сечі виділяється менше) тощо;

• частота сечовипускання здорової дитини першого року життя складає 15 разів за добу і більше, що в основному залежить від кількості рідини, яка надходить в організм;

• до 5-6-го місяця життя спостерігається мимовільне сечовипускання, поступово у дитини виробляється умовний рефлекс на сечовипускання, воно стає довільним в денний час, хоча під час сну мимовільне сечовипускання може зберігатися до 3-річного віку;

• об'єм разового сечовипускання залежить від віку дитини, в середньому при кожному сечовипусканні новонароджені діти виділяють 10-15 мл сечі; діти 6-місячного віку – 30 мл; річна дитина – 60 мл; у 3-5 років – 90-100 мл; у 7-8 років – 150 мл; у 10-12 років – 250 мл сечі. Характеристика сечі здорової дитини:

• являє собою водний розчин солей та інших щільних речовин, важчих за воду;

• прозора;

• солом'яно-жовтого кольору (колір сечі залежить від концентрації розчинених у ній речовин (урохромогену, у робіл іногену, уробіліну та ін.);

• відносна густина сечі вища від відносної густини води і залежить від віку дитини, характеру харчування, кількості випитої рідини; у новонароджених в перші дні життя відносна густина сечі знаходиться в межах 1,006-1,018, згодом падає до 1,003-1,005; у дітей віком 1-12міс. – 1002-1006; у віці 2-5 років -1009-1016; в 10-12 років – 1012–1025;

• значне підвищення відносної густини сечі (гіперстенурія) може виникнути при недостатньому надходженні або втраті рідини за короткий відрізок часу;

• слабкий ароматичний запах, що пов'язано з наявністю в сечі летких жирних кислот або інших субстанцій, при тривалому зберіганні сечі цей запах може змінитися на аміачний;

• реакція сечі здорової дитини слабокисла, pH коливається в межах 4,5-8,0, що великою мірою залежить від від режиму харчування (при переважанні в раціоні дитини білковоїїжі сеча має кислу реакцію, при переважанні рослинної їжі – лужну).

Морфофункціональні особливості сечової системи в дітей:

• є передумовами до можливого розвитку мікробно-запальних захворювань сечової системи;

• після народження нирка стає основним органом, який забезпечує життєво необхідну постійність внутрішнього середовища організму;

• у дітей раннього віку концентраційна функція нирок знижена, що пов'язано з малим діаметром клубочків, зменшеною продукцією анти- діуретичного гормону, недорозвиненістю осморегуляторів, функціональною неповноцінністю епітелію дистальних канальців, тощо;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» автора Федорців О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анатомо-фізіологічні особливості сечовивідної системи“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Фізіологічні (транзиторні, або перехідні) стани новонародженого

  • Транзиторна, або скороминуща, гарячка

  • Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої недоношеної дитини

  • Фізичний та психомоторний розвиток дітей

  • Психомоторний розвиток дитини

  • Вікова психологія дитячого віку

  • Анатомо-фізіологічні особливості органів та систем у дітей різного віку

  • Анатомо-фізюлогічні особливості шкіри, підшкірної основи і лімфатичної системи

  • Основні симптоми ураження шкірних покривів

  • Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання

  • Анатомо-фізіологічні особливості серця та судин

  • Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості сечовивідної системи
  • Анатомо-фізіологічні особливості травної системи

  • Анатомо-фізіологічні особливості системи крові

  • Захворювання дітей різного віку

  • Локалізовані форми інфекції у новонароджених дітей

  • Захворювання пупкового канатика, судин, пупкової ранки

  • Екхімози

  • Ураження периферичної нервової системи

  • Парез діафрагми (синдром Кофферата)

  • Епідуральні крововиливи

  • Гемолітична хвороба новонародженого

  • Геморагічна хвороба новонародженого

  • Соматична патологія дитячого віку

  • Рахит

  • Неревматичні кардити

  • Вегетативні дисфункції у дітей

  • Риніт

  • Трахеїт

  • Пневмонія

  • Бронхіальна астма

  • Гастродуоденіт у дітей

  • Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Захворювання печінки

  • Пієлонефрит

  • Основні захворювання ендокринного генезу

  • Хронічна недостатність надниркових залоз

  • Гіпопітуїтаризм

  • Ожиріння

  • Захворювання щитоподібної залози

  • Тиреоїдити

  • Медична генетика

  • Хромосомні захворювання

  • Синдром трисомії-Х

  • Первинні імунодефіцити

  • Комбіновані імунодефіцити

  • Ензимопатії

  • Спадкові захворювання обміну вуглеводів

  • Спадкові захворювання обміну ліпідів

  • Мультифакторіальні захворювання

  • Анемія Фанконі

  • Спадковий мікросфероцитоз Мінковського-Шоффара

  • Спадкові коагулопатії

  • Спадковий нефрит

  • Хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі

  • Термінологічний словник медичної генетики

  • Дитячі інфекційні хвороби

  • Стрептококова інфекція скарлатина

  • Псевдотуберкульоз

  • Менінігококова інфекція

  • КІР

  • Вітряна віспа

  • Дифтерія

  • Інфекційний мононуклеоз

  • Паракашлюк

  • Шигельози

  • Гострі кишкові інфекції, викликані умовно-патогенною флорою

  • Холера

  • Вірусні гепатити

  • Паротитна інфекція

  • Ентеровірусні інфекції