• сечовипускний канал короткий, широкий, слабо виражена складчатість його слизової оболонки, містить мало сполучнотканинних волокон і еластичної тканини. Добовий діурез залежить від віку дитини: в 1 місяць життя – 200-300 мл; в 1 рік – 600 мл;
• у дітей 2-10 років добовий діурез можна вирахувати за допомогою емпіричної формули: 600+100(N–1), де N – вік дитини в роках;
• діти, старші 10 років, мають добовий діурез, як і дорослі, – 1700– 2000 мл;
• добова кількість сечі може коливатись у великих межах і залежить від: -характеру вигодовування дитини;
• об'єму прийнятої їжі;
• температури навколишнього середовища (при нижчих температурах навколишнього середовища дитина виділяє більше рідини, тоді як при високій температурі навколишнього середовища збільшується втрата води за рахунок випаровування через шкіру, у зв'язку з чим сечі виділяється менше) тощо;
• частота сечовипускання здорової дитини першого року життя складає 15 разів за добу і більше, що в основному залежить від кількості рідини, яка надходить в організм;
• до 5-6-го місяця життя спостерігається мимовільне сечовипускання, поступово у дитини виробляється умовний рефлекс на сечовипускання, воно стає довільним в денний час, хоча під час сну мимовільне сечовипускання може зберігатися до 3-річного віку;
• об'єм разового сечовипускання залежить від віку дитини, в середньому при кожному сечовипусканні новонароджені діти виділяють 10-15 мл сечі; діти 6-місячного віку – 30 мл; річна дитина – 60 мл; у 3-5 років – 90-100 мл; у 7-8 років – 150 мл; у 10-12 років – 250 мл сечі. Характеристика сечі здорової дитини:
• являє собою водний розчин солей та інших щільних речовин, важчих за воду;
• прозора;
• солом'яно-жовтого кольору (колір сечі залежить від концентрації розчинених у ній речовин (урохромогену, у робіл іногену, уробіліну та ін.);
• відносна густина сечі вища від відносної густини води і залежить від віку дитини, характеру харчування, кількості випитої рідини; у новонароджених в перші дні життя відносна густина сечі знаходиться в межах 1,006-1,018, згодом падає до 1,003-1,005; у дітей віком 1-12міс. – 1002-1006; у віці 2-5 років -1009-1016; в 10-12 років – 1012–1025;
• значне підвищення відносної густини сечі (гіперстенурія) може виникнути при недостатньому надходженні або втраті рідини за короткий відрізок часу;
• слабкий ароматичний запах, що пов'язано з наявністю в сечі летких жирних кислот або інших субстанцій, при тривалому зберіганні сечі цей запах може змінитися на аміачний;
• реакція сечі здорової дитини слабокисла, pH коливається в межах 4,5-8,0, що великою мірою залежить від від режиму харчування (при переважанні в раціоні дитини білковоїїжі сеча має кислу реакцію, при переважанні рослинної їжі – лужну).
Морфофункціональні особливості сечової системи в дітей:
• є передумовами до можливого розвитку мікробно-запальних захворювань сечової системи;
• після народження нирка стає основним органом, який забезпечує життєво необхідну постійність внутрішнього середовища організму;
• у дітей раннього віку концентраційна функція нирок знижена, що пов'язано з малим діаметром клубочків, зменшеною продукцією анти- діуретичного гормону, недорозвиненістю осморегуляторів, функціональною неповноцінністю епітелію дистальних канальців, тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» автора Федорців О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анатомо-фізіологічні особливості сечовивідної системи“ на сторінці 6. Приємного читання.
