над поверхнею шкіри і утворюється в результаті запальної інфільтрації глибоких шарів дерми, клінічно подібний до папули (але при ощупуванні в глибині шкіри виявляється ущільнення) і при зворотному розвитку підлягає некрозу з розвитком виразки, згодом рубця або рубчика (при туберкульозному вовчаку, лепрі, грибкових ураженнях шкіри);
• вузол (nodus) – щільне незапальне утворення розміром 10 мм і більше, що виступає над рівнем шкіри (або ж знаходиться в її товщині), є результатом скупчення клітинного інфільтрату в підшкірній клітковині і власне дермі та перетворюється у виразку і рубцюється в процесі своєї еволюції (великі синьо-червоні вузли, болючі при пальпації, називаються вузлуватою еритемою і зустрічаються при новоутвореннях шкіри (фібромах, ліпомах);
• пухир (urtica) – гострозапальний елемент; що виникає в результаті обмеженого набряку сосочкового шару шкіри, підвищується над поверхнею шкіри, має округлу форму, розмірами 20 мм і більше, супроводжується свербежем, швидко еволюціонує, не залишаючи після себе сліду (характерні для алергодерматозів);
• міхурець (vesicula) – поверхневе, дещо виступаюче на поверхнею шкіри, наповнене серозною, кров'янистою чи гнійною рідиною (пустула), утворення розміром 1–5 мм, яке в процесі еволюції може підсихати з утворенням прозорої або бурої кірочки, при розриві якої оголюється обмежена мокнуча ерозія, після відпадання кірочки може залишитись тимчасова гіперпігментація чи депігментація (везикульозний лишай, екзема, вітряна та натуральна віспа);
• була (bulla) – елемент, подібний до міхурця, але значно перевищує його розміри (3-15 мм і більше), розмішується у верхніх шарах епідермісу чи під ним, наповнений серозним, кров'янистим або гнійним вмістом, що при підсиханні утворює кірки, залишає нестійку пігментацію (при опіках, гострому дерматиті, герпетиформному дерматиті Дюринга тощо);
вторинні елементи висипань:
• лусочка (squama) – жовтувате чи сірувате скупчення злущених рогових пластинок епідермісу величиною від 1 до 5 мм (дрібнопластинчасте чи висівкоподібне лущення); більше S мм (листоподібне чи великопластинчасте лущення) (після корової, скарлатинозної висипок, при псоріазі, себореї тощо);
• кірка (crusta) – елемент, який утворюється в результаті висихання ексудату порожнинних утворів, що виділяються з мокнучих поверхонь, і може бути серозним (прозорими або сіруватими), гнійним (жовтим), кров'янистим (бурим) (вітряна віспа);
• виразка (ulcus) – вторинний елемент висипань, що характеризується наявністю глибокого дефекту шкіри, що іноді досягає нижчележачих органів та утворюється в результаті розпаду первинних елементів при розладах лімфо- і кровообігу, травмах, трофічних порушеннях;
• рубець (cicatrix) – вторинний елемент висипань, який являє собою грубоволокнисту сполучну тканину, що виповнює глибокий дефект шкіри, який виник після виразки.
Особливості підшкірної жирової основи:
• у дітей раннього віку підшкірна жирова основа складає близько 12 % від маси тіла (у дорослого – не більше 8 %);
• склад підшкірної жирової основи у новонароджених близький до складу жирів жіночого молока: велика кількість твердих (пальмітинова і стеаринова) кислот і менше – рідкої олеїнової, що створює можливість безпосередньої утилізації жиру материнського молока і забезпечує більш щільний тургор тканин у дітей 1 -го року життя зі схильністю до утворення локальних ущільнень і набряку шкіри та підшкірної жирової основи (склерема, склередема новонароджених);
• у дітей раннього віку наявна коричнева (бура) жирова тканина, яка розміщена в клітковині грудної клітки, середостіння, навкруг великих судин і внутрішніх органів та забезпечує більш високий рівень теплопродукції у новонароджених;
• У грудній, черевній порожнинах, в заочеревинному просторі скупчення жирової клітковини майже відсутні (з'являються тільки до 5-7-річного віку і в основному в період статевого дозрівання), чим пояснюється легке зміщення внутрішніх органів у дітей молодшого віку;
• у новонароджених і грудних дітей зберігаються ділянки тканин ембріонального характеру, що мають жиронакопичуючу та кровоутворюючу функції;
• своєрідним є розподіл і порядок зникнення підшкірної жирової основи при схудненні: основа спочатку зникає на животі і грудях, згодом – на кінцівках, і в останню чергу – на обличчі;
• при голодуванні спочатку зникає біла жирова клітковина, а при великій тривалості і ступені голодування – бура, тому у дітей з дистрофією різко зростає схильність до охолодження, а передчасно народжені діти з малим запасом бурої жирової тканини також дуже легко охолоджуються і потребують постійного зігрівання;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» автора Федорців О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні симптоми ураження шкірних покривів“ на сторінці 5. Приємного читання.
