Безпека життєдіяльності

1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров ’ я

Вплив негативних факторів на здоров’я людини. Ознаки здоров’я. Підсистеми СОЗ України.

§1. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.

Вивчення різних аспектів здоров’я як якісної цінності людини та суспільства, вивчення складних взаємозв’язків між чинниками навколишнього середовища та здоров’ям людей є важливим завданням дисципліни “Безпека життєдіяльності”. Здоров’я людей відноситься до числа як локальних, так і глобальних проблем, тобто тих, що мають життєво важливе значення як для кожної людини, кожної держави, так і для всього людства, де спостерігається найбільше загострення суперечностей, що породжуються поточними і очікуваними в майбутньому ситуаціями, де диспропорційні стани досягли або можуть досягти в перспективі катастрофічних наслідків. Нині існує відносно велика кількість різноманітних за напрямком, структурою та змістом визначень поняття “здоров’я”.

Здоров’я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Таке визначення поняття “здоров’я” є найбільш чітким, зрозумілим і повним і охоплює насамперед біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні аспекти даної проблеми. В системі “людина – здоров’я–середовище” визначається три взаємопов’язані рівні здоров’я - суспільний, груповий та індивідуальний.

Перший рівень -суспільний - характеризує стан здоров’я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві.

Другий- групове здоров ’ я,зумовлене специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени.

Третій- індивідуальний рівень здоров ’ я,який сформовано як в умовах всього суспільства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.

Здоров’я потрібно розглядати не в статиці, а в динаміці змін зовнішнього середовища. У цьому відношенні заслуговує на увагу висловлювання: здоров ’ я визначає процес адаптації.Це не результат інстинкту, але автономна і культурно окреслена реакція на соціальне створену реальність. Адаптація створює можливість пристосуватися до зовнішнього середовища, що змінюється, до росту і старіння, до лікування при порушеннях, стражданнях і мирного очікування смерті.

Виділяють три рівні опису цінності “здоров’я”:

біологічний -початкове здоров’я передбачає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів як наслідок максимуму адаптації.

соціальний –здоров’я є мірою соціальної активності, діяльності ставлення людського індивіда до світу.

особливий психологічний –здоров’я є відсутністю хвороби, але швидше запереченням її, в значенні подолання (здоров’я не тільки стан організму, але і стратегія життя людини).

Усі механізми пристосування людини до навколишнього середовищ характеризують адаптацію, яка включає:

генетичний рівень - генетичний природний вибір, що забезпечує збереження популяції;

фенотиповий рівень - індивідуальне пристосування до нових умов (існування за рахунок ієрархічної системи адаптивних механізмів:

зміни обміну речовин(метаболізму), збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу);

імунітету,тобто не сприйняття організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють в організм ззовні, утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників;

регенерації,тобто відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму (загоювання ран тощо);

адаптивнихбезумовних та умовно-рефлекторних реакцій (адаптивна поведінка).