Безпека життєдіяльності

30+0,04(n-900) м 2- при місткості сховища понад 900 осіб.

Санітарні вузли. Їх слід проектувати окремо для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку: 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз плюс пісуар на 150 чоловіків. Санітарні вузли відокремлюються від основного приміщення сховища тамбурами-умивальниками із розрахунку 1 раковина на 200 осіб.

Загальну площу чоловічого і жіночого санітарних вузлів можна визначити із співвідношення:

, м 2,

де: N жі N чол- відповідно кількість жінок і чоловіків у сховищі.

Приміщення для зберігання продовольства.

При чисельності людей у сховищі до 150 осіб приміщення для зберігання продовольства слід приймати площею 5 м 2. На кожні 150 осіб понад 150 площа приміщення збільшується на 3 м 2. Кількість приміщень для зберігання продовольства слід приймати із розрахунку: одне приміщення на 600 осіб. Не допускається розташовувати указані приміщення поряд із санітарними вузлами і медичними кімнатами.

Загальну площу приміщень для зберігання продовольства можна визначити із співвідношення:

, м 2.

Дренажні станції перекачки.

Їх слід розташовувати за лінією герметизації сховищ. На вході в станцію повинен бути передбачений тамбур із двома герметичними дверима, які відкриваються в середину приміщення станції.

Тамбури-шлюзи.

Тамбури-шлюзи забезпечують захист людей у сховищі від ураження ударною хвилею в момент, коли зовнішні двері в сховище відкриті. У сховищах місткістю 300 осіб і більше слід передбачати улаштування при одному із входів тамбур-шлюз. Для сховищ місткістю від 300 до 600 осіб включно передбачається однокамерний, а в сховищах більшої місткості -- двокамерний тамбур-шлюз.

Для сховищ місткістю понад 600 осіб замість двокамерного тамбура-шлюза допускається улаштування при двох входах однокамерних тамбурів-шлюзів.

Площу кожної камери тамбура-шлюза при ширині дверного прорізу 0,8 м слід приймати 8 м 2, а при ширині 1,2м - 10 м 2.

У зовнішній і внутрішній стінах тамбура-шлюза слід передбачати захисно-герметичні двері, які відповідають класу захисту сховища і які повинні відчинятися назовні, по ходу евакуації людей.

Тамбури.Вони влаштовуються при тих входах, де не передбачені тамбури-шлюзи, з метою відокремлення приміщення, в якому знаходяться люди, від зовнішнього середовища. Ширина і довжина тамбура повинні мінімум на 0,6 м перевищувати ширину дверей.

Захищені входи й аварійні виходи. Входи в сховище можуть передбачатися як із приміщень будівлі, в якій розташоване сховище, так і з вулиці. Кількість входів у сховище повинна бути не менше двох і розташовуватися з протилежних сторін сховища. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. У розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. стандартні двері шириною 0,8 м пропускають 200 осіб, а двері шириною 1,2 м – 300 осіб. До входів у сховище, як правило, ведуть сходовий спуск або похила площадка (пандус). Ширина сходових маршів і коридорів повинна бути в 1,5 рази більше ширини дверного прорізу. Для того, щоб вийти (евакуюватися) із заваленого сховища, передбачається аварійний вихід.

У сховищах місткістю 600 осіб і більше один із входів слід обладнувати як аварійний вихід в вигляді тунелю внутрішнім розміром 1,2 х 2,0 м. При цьому вихід із сховища в тунель необхідно здійснювати через тамбур, обладнаний захисно-герметичними і герметичними дверима розміром 0,8 х 1,8 м.

У сховищах місткістю до 600 осіб допускається передбачати аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти із захисним оголовком. При цьому аварійний вихід повинен з’єднуватися зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9х1,3 м. Вихід зі сховища в тунель повинен бути обладнаний захисно-герметичними і герметичними ставнями, які встановлюються відповідно на зовнішній і внутрішній стороні стіни.